Особливості конструювання підшипникових вузлів. Фіксація вала зубцями шевронних коліс та торцевими шайбами. Рекомендовані посадки підшипників кочення на вал. Недоліки консольного розташування шестірні. Конструювання валів-черв"яків та "плаваючих" опор.
Аннотация к работе
Вступ Тема контрольної роботи «Підшипники кочення». Підшипники кочення є основним видом опор. До недоліків підшипників кочення варто віднести високу чутливість до ударних і вібраційних навантажень, низьку довговічність у високошвидкісних приводах (небезпека руйнування сепаратора від дії відцентрових сил), порівняно великі радіальні розміри, підвищену шумову характеристику при високих швидкостях. За напрямком сприймаємого навантаження відносно осі вала: радіальні, що сприймають радіальні навантаження, упорні, що сприймають осьові навантаження, і радіально-упорні, що сприймають водночас радіальні й осьові навантаження. 2. За формою тіл кочення: кулькові і роликові, причому останні можуть бути з цилиндричними, конічними, бочкоподібними, голчастими і крученими роликами. 3. Мета роботи - розглянути сучасні методи розрахунку працездатності підшипників і конструювання підшипникових вузлів, вирішити типові приклади розрахунку і проектування опор на підшипниках кочення. 1. Підшипники встановлюють у твердих корпусах, прагнучи уникнути перекосів кілець, що можуть виникнути внаслідок неправильної обробки посадкових місць при монтажі. Встановлення нерухомих кілець підшипника здійснюють з полем допуску H7, N7, K7, тощо для полегшення осьових переміщень кілець при регулюванні проміжків у підшипнику, а також при температурних деформаціях валів. За здатністю фіксувати осьове положення вала опори розділяють на плаваючі і фіксуючі (рис.1). Фіксуючі опори обмежують переміщення вала в одному або обох напрямках. Як фіксуючі опори використовують радіальні і радіально-упорні підшипники (рис.1). При виборі “плаваючих” і фіксуючих опор за схемами 1 і 2 враховують рекомендації: - підшипники обох опор повинні бути навантажені, по можливості, рівномірно, тому якщо на вал діє осьова сила, то опору, що плаває, вибирають ту, яка навантажена більшою радіальною силою. Схеми 3 і 4 застосовують з певним обмеженням за відстанню L між опорами. Приклад установки вала на роликових конічних підшипниках “врозпор” У схемі 4 (рис.1), яку називають схемою “врозтяг”, ймовірність защемлення тіл кочення підшипників внаслідок теплових деформацій вала зменшується, тому що в цій схемі при подовженні вала осьовий проміжок у підшипниках збільшується (рис. Для здійснення вільних осьових переміщень найбільш підходять радіальні роликові підшипники і радіальні шарикопідшипники з незакріпленими зовнішніми кільцями. Рис. 7. Рекомендовані посадки підшипників кочення на вал Машини і підшипникові вузли Умови, які визначають вибір посадки Посадки кілець підшипників класів точності 0 і 6 Обертання вала Вид навантаження Режим роботи Діаметри підшипників d, мм 1 2 3 4 5 6 Ролики стрічкових транспортерів, ролики конвеєрів Немає Місцеве Легкий або нормальний g6 Колеса автомобілів (не приводні), тракторів, вагонеток, літаків Те ж Нормальний або важкий Всі діапазони розмірів h6 Центрифуги, відцентрові насоси, вентилятори Є Циркуляційне Легкий або нормальний До 40 Понад 40 До 140 k6 k6; h6 Коробки передач автомобілів і тракторів, великі редуктори Є Циркуляційне або комбіноване Нормальний або важкий До 40 Понад 40 До 140 Понад 100 До 200 k6; j86 m6 n6; p6 k6 Редуктори коробок швидкостей верстатів, ланцюгові передачі Є Циркуляційне Легкий або нормальний До 40 Понад 40 До 140 k6; h6; j86 Примітка: Кільце упорних шарико- та роликопідшипників усіх типів встановлюють на валу за допуском j86.