Цивільно-правовий підхід у визначенні правової природи та напрямків правового регулювання обігу підприємства як ЄМК. Правове регулювання обігу підприємства в речових і договірних відносинах і юридичної практики, рекомендації з удосконалення законодавства.
Аннотация к работе
Отже, із прийняттям нового кодифікованого цивільного акта України підприємство було виділене в самостійний обєкт цивільних прав та отримало в сучасному цивільному обороті більш або менш повне правове регулювання. В якому порядку здійснюються цивільні права на підприємство як ЄМК та забезпечується його оборотоздатність - ось основні питання, повязані з діяльністю субєктів підприємництва, що часто зустрічаються у практиці. Зазначений вид договору розглядався в контексті теоретичного і практичного аспектів на підставі законодавства України, а саме розглядались основні елементи зазначеного договірного зобовязання, де підприємство виступає як особливий предмет цього договору, а також права і обовязки сторін у зобовязанні, що здійснюються щодо підприємства. Керуючись зазначеною метою, були поставлені та вирішені наступні завдання: 1) досліджені передумови виникнення та еволюція поняття підприємство в інституті обєктів цивільних прав; 2) сформульовано поняття підприємства як обєкта цивільних прав; 3) вивчено вітчизняний та зарубіжний досвід правового положення підприємства як обєкта речових і зобовязальних прав; 4) проведено дослідження економічної та правової природи підприємства як певної категорії та визначено його місце серед інших обєктів цивільних прав та цивільно-правових інститутів; 5) проаналізовані правові джерела в частині регулювання ними договірних відносин, що передбачені ЦК України, обєктом яких виступає підприємство як ЄМК; 6) визначені особливості регулювання обігу підприємства як ЄМК в окремих правовідносинах, що врегульовані ЦК України; 7) обґрунтовані пропозиції до законодавства щодо регулювання договірних відносин, обєктом яких виступає підприємство як ЄМК. Обєктом дисертаційного дослідження є цивільні правовідносини, що виникають під час обороту підприємства у сфері економіки України та полягають у застосуванні та реалізації цивільних прав субєктами, що беруть участь в речових і зобовязальних (договірних) відносинах, обєктом яких виступає підприємство як ЄМК.У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, дається характеристика обєкта, предмета і методології дослідження, визначаються мета, завдання дослідження, науково-теоретична основа, формулюються наукова новизна та основні положення, які виносяться на захист, висвітлюється практичне значення та апробація результатів дослідження, вказуються публікації за темою дисертаційної роботи.У підрозділі 1.1 “Поняття “підприємство” в системі обєктів цивільних прав” зазначається, що особливим різновидом нерухомості є комплекси взаємоповязаних нерухомих і рухомих речей, що використовуються за загальним призначенням як єдине ціле. До них відносяться підприємства як ЄМК і кондомініуми (в українському законодавстві “житлові комплекси” згідно ст. У другій частині зазначеного підрозділу визначено, зокрема, що за цивільним законодавством майновий комплекс обумовлює “складну річ”, до якої входять по своїй природі декілька речей та прав на них, а також за законом інші види майна та майнові права, зокрема, і обтяжені. Майновий комплекс потрібно розглядати як головну річ в цілому (його найкраще позначати серед інших обєктів як “підприємство”), до складу якого входять речі (“предмети матеріального світу” ст. Одні речі, як земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування слідують за головною річчю (підприємством) по своєї природі, а другі - інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги тощо-слідують за підприємством згідно з законом (ч.У підрозділі 2.1 “Право власності на підприємство як єдиного майнового комплексу” дисертант на підставі аналізу чинних правових актів досліджує підприємство як ЄМК в контексті обєкта права власності. Так підприємство може бути утворене за допомогою первісних способів набуття права власності таких, як: по-перше, створення нової речі внаслідок виробничої діяльності (виробництва), наприклад, побудова підприємства як майнового комплексу або його створення; по-друге, переробка речі (специфікація), наприклад, здійснення переобладнання, зміна профілю виробництва тощо є наступним способом набуття права власності; по-третє, націоналізація. Окремо було виділене, що субєкт підприємницької діяльності може створювати інші відокремлені майнові комплекси або підприємства, так би мовити дочірні, але це є більш похідним способом набуття права власності тому, що це право виникає в порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи (поділу її). У підрозділі 2.2 “Речові права юридичних осіб на господарювання з єдиним майновим комплексом (підприємством) власника” дається характеристика інших речових прав, що можуть бути встановлені на підприємство як майновий комплекс. У свою чергу, права господарського відання або оперативного управління (тобто, права на чужу річ) на майновий комплекс підприємства не можна заставити тому, що ними наділяються певні субєкти господарювання для певних цілей-підприємництва; 2) завжди зберігається ознака функціонування підприємства в іпотеці, що забезпечує матеріальне виробництво; 3) упра