Підприємництво: суть, види, роль у ринковій економіці - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни Політична економія на тему: Підприємництво: суть, види, роль у ринковій економіці План Вступ РозділI.Суть підприємництва 1.1 Поняття підприємця і підприємництва 1.2 Функції та умови існування підприємництва 1.3 Роль підприємництва в економіці Розділ II.Види підприємництва 2.1 Види підприємницької діяльності 2.2 Форми організації підприємницької діяльності РозділIII.Розвиток підприємництва в Україні 3.1 Характеристика малого підприємництва в Україні 3.2 Характеристика середнього і великого підприємництва в Україні 3.3 Підприємництво на Черкащині 3.4 Залучення іноземних інвестицій Висновок Список використаної літератури Додатки Вступ Підприємництво поступово стає природною складовою української економіки, що свідчить про її просування до ринкових реформ і методів господарювання. Для багатьох громадян України підприємництво стало основним видом роботи або формою вторинної зайнятості. Метою моєї роботи є дослідження підприємницької діяльності, проблем та перспектив її розвитку, а також необхідність державного стимулювання розвитку підприємництва на сучасному етапі. Економічні знання потрібні усім - тим, хто має власний бізнес, і тим, хто наймається на роботу, тим, хто продає, і тим, хто купує. Перехід України до ринкових відносин стає можливим насамперед завдяки використанню господарськими структурами вартісних методів оцінки підприємницької діяльності як в межах національної економіки, так і поза ними. Найбільш суттєвими передумовами розвитку системи ринкових відносин є перехід всіх ланок господарювання на повну самостійність, докорінна зміна всіх відносин власності, формування відносин приватної власності на засоби виробництва. Вперше у науковий обіг термін підприємництво було введено англійським банкіром-економістом Р.Кантільйоном який помітив, що розбіжність між попитом і пропозицією на ринку створює можливості, щоб купувати дешевше і продавати дорожче, і саме це може привести конкурентні ринки у стан рівноваги. Людей, які користуються нереалізованими можливостями отримання прибутку за умов невизначеності, він назвав підприємцями. Концепція підприємництва Й.Шумпетера грунтується[5,c.257] на трьох засадах: 1) функція підприємництва полягає у тому, щоб реформувати або революціонізувати спосіб виробництва за допомогою використання винаходів або, в широкому розумінні, через реалізацію невипробуваних технологічних можливостей для виробництва нових товарів або старих товарів новим способом за допомогою відкриття нових джерел постачання сировини або нових ринків збуту, або через реорганізацію виробництва; 2) підприємництво є універсальною загальноекономічною функцією будь-якої економічної системи та поєднується з виконанням інших видів діяльності (управлінням, науковими розробками, маркетингом тощо) і тому розсіюється серед багатьох спеціалістів; 3) підприємництво є функцією господарсько-політичного середовища, яке визначає його можливості, типи, мотивації. З ідеями Й.Шумлетера збігаються погляди Ф. фон Хайека, який наголошує, що носій підприємницької ініціативи є рушійною силою пошуку новацій, оскільки прагне до найбільш ефективного поєднання свого унікального ноу-хау з ринковою ситуацією і тим самим до досягнення першості в конкуренції та більшого доходу. Е.Долан та Д.Ліндсей під підприємництвом взагалі розуміють сам процес пошуку нових можливостей, використання нових технологій і нових сфер вкладання капіталу, подолання старих стереотипів та меж. Слід ураховувати, що поняття субєкт підприємницької діяльності і юридична особа не збігаються, хоча за змістом дуже близькі. Це важливо особливо для нашої перехідної економіки, де підприємництво сприяє реструктуризації народного господарства, спрямуванню виробничих потужностей на продукування саме того, що необхідно споживачам. Основний показник економічного розвитку країни - валовий внутрішній продукт, який показує загальну суму всього обсягу кінцевого виробництва в країні за певний період часу.