Історико-політичне підґрунтя появи Японії на світовій арені. Зняття ізоляції та початок міжнародної співпраці в епоху Мейдзі. Світові війни та конфлікти як сходинки до політико-соціальних реформацій. Соціокультурна база японської гегемонії на Сході.
Аннотация к работе
ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ І ПРАВА КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ Курсова робота З дисципліни: Конфліктологія На тему: Піднесення Східної Азії та його конфлікти: Досвід Японії Студентки 3-го курсу групи СЛ-11 Шевчук Дарини Олегівни Перевірив науковий керівник Д. соц. наук, професор Кутуєв Павло Володимирович Київ-2013 Зміст Вступ Розділ 1. Історико-політичне підґрунтя стрімкої появи Японії на світовій арені 1.1 Зняття ізоляції та початок міжнародної співпраці в епоху Мейдзі 1.2 Світові війни та конфлікти, як сходинки до політико-соціальних реформацій 1.3 Основні фактори модернізації країни, або ж японське економічне диво, наприкінці ХХ соліття Розділ 2. Соціокультурна база японської гегемонії на Сході 2.1 Релігія синтоїзму у ментальності японської нації 2.2 Взаємодія традицій та новацій у соціальному та культурному просторі японського соціуму Розділ 3. На сьогоднішній день вона випереджає США по експорту техніки та машинобудівної продукції, яка характеризується досить високою якістю та інноваціями. Неповне запозичення деяких рис інших цивілізацій (конфуціанство у Китаї, буддизм у Індії, зброя та кораблі у Португалії та Нідерландів) зі збереженням японської індивідуальності було основною тактикою. Історико-політичне підґрунтя стрімкої появи Японії на світовій арені 1.1 Зняття ізоляції та початок міжнародної співпраці в епоху Мейдзі Wealthy we do not at all think Japan will ever become: the advantages conferred by nature, with the exception o f climate, and the love o f indolence and pleasure o f the people themselves, forbid it. The Japanese are a happy race, and being content with little, are not likely to achieve much. Japan Herald, 9 April 1881 Після двохсотлітнього відмежування від світу, своєї самоізоляції, епохи, яку всі історики та науковці називають Едо, або ж Едо Бакуфу, чи за назвою правлячої родини - сьоґунатом Токуґава, у 1853-ому році починаються події, що відкривають нову сторінку в історії японської імперії. Сталося так, що монархічні прагнення злилися з почуттям ксенофобії, і більш захоплені і сміливі прихильники цього напрямку політичної думки заявляли про це Ії Наосуке (першому міністру сьогуната) в такій шаленій формі, що він їх заарештовував і переслідував, поки, зрештою, не був убитий ними. Військово-морський флот і армійські офіцери незабаром зайняли більшу частину важливих посад у офісах, у тому числі одного з премєр-міністрів.