Аналіз трансформації ідентичності підлітків соціально-культурної дійсності в США і в Україні періоду СРСР. Роль української діаспори в урізноманітненні контактів для зближення культур. Значення художнього досвіду Селінджера для українських прозаїків.
Аннотация к работе
У середині ХХ століття, незважаючи на період «холодної війни», в літературах України і США сприятливо складалася літературна доля ряду митців різних поколінь та ідейно-політичних орієнтацій. Освоюючи різні горизонти віддалених культур у світовій літературі, можна відшуковувати функціонально сумірні художні явища, хай навіть і не синхронні, популярні серед читачів словесних текстів двох культур у США і в Україні. Мета праці - переосмислюючи підліткову проблематику в повоєнній українській та американській прозі, увиразнити компаративний зріз зближення віддалених культур, подати можливу модель такої дискурсивної практики. Теоретико-методологічну базу дисертації тривалий час зумовлювали ідеї та дослідження зарубіжних і українських вчених: П.Баррі, Т.Бовсунівської, О.Веретюк, Г.Грабовича, Р.Громяка, Т.Гундорової, Т.Денисової, І.Дзюби, Д.Д.Дюришина, М.Жулинського, М.Ільницького, Р.Козеллека, М.Лановик, В.Матвіїшина, Д.Наливайка, Р.Нича, М.Павлишина, Соломії Павличко, Я.Поліщука, С.Пригодія, М.Топпера, С.Хороба, Л.Рудницького, Ю.Шевельова-Шереха. Новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше, на наш погляд, в українському порівняльному літературознавстві зіставляється підліткова проблематика крізь призму художнього досвіду Дж.Селінджера, у творах О.Гончара, В.Дрозда, Гр.Тютюнника, В.Шевчука та інших прозаїків, а також зроблено спробу показати механізми зближення віддалених національних літератур у глобалізованому світі.У ній доцільно ставити постать прозаїка Джерома Девіда Селінджера - класика американської літератури, якому виповнилося тільки 32 роки, коли зявився 1951 року його уславлений у світі твір «Над прірвою у житі». Незважаючи на зростання відмінностей у просторі американсько-українського культурного зближення протягом 80 років ХХ століття, коли почала функціонувати українськомовна версія повісті «Над прірвою у житі» (The Catcher in the Rye), підліткова проблематика залишалася підставою для моделювання певної парадигматики у форматі сучасної компаративістики. Будучи спочатку (в 40-50 рр.) антиподом Дж.Д.Селінджера, український «радянський» класик поступово й неухильно віддалявся від ідеологічних кліше соцреалізму (романи «Собор», «Твоя зоря» та ін.), наближаючись до полюсу інших цінностей в культурному просторі, що й завершилося виходом з КПУ/КПРС. У міркуваннях професора М.К.Наєнка, крім прізвищ письменників О.Гончара і Дж.Д.Селінджера, героїв їхніх творів у національних літературах (Порфир Кульбака, Голден Колфілд), маємо і мотив прірви, який потребував певного осмислення, інтерпретації чи то на рівні сюжетно-фабульної структури, чи на рівні символіки - в плані архитипної критики, або у вимірах інтертекстуальності. Завершуючи дискурс про сумірність таланту, долі і памяті в житті сучасників і наступних поколінь О.Гончара і Дж.Д.Селінджера, ми констатуємо не прості перегуки сюжетно-фабульних мотивів, творів з головними героями Г.Колфілд, П.Кульбака, а й підліткових орієнтацій минулого, сучасного і майбутнього.