Визначення соціальної сфери як об’єкту суспільної політики держави. Формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, спрямованої на забезпечення гідних умов життя. Надання матеріальних і духовних благ, спрямованих на задоволення потреб населення.
Аннотация к работе
Перехід до ринкових відносин надзвичайно загострив соціальні проблеми, виявив низьку ефективність та недосконалість заходів соціальної політики, безпосереднім обєктом якої є одна з підсистем суспільства - соціальна сфера. Водночас, світова економічна наука виходила з активної участі соціальної сфери у виробництві ВВП, що визначає й активний характер системи її фінансового забезпечення. Питання розвитку соціальної сфери, проблеми розподілу доходів та рівня життя, соціального захисту, виробництва й надання суспільних благ і послуг, інші соціальні аспекти ринкового господарства завжди перебували у колі наукових інтересів представників різних шкіл і течій не тільки економічної, а й філософської та соціологічної наук. До цього прийнято відносити економічні обєкти й процеси, види діяльності, безпосередньо повязані зі споживанням матеріальних і духовних благ, послуг, задоволенням кінцевих потреб особи, сімї, суспільства в цілому, що безпосередньо визначають спосіб, рівень та якість життя населення. Садової, у процесі дослідження соціальної сфери в центрі уваги постають соціальні відносини, що складаються між носіями соціально-економічних інтересів (окремими людьми, соціальними групами), а також відносини цієї спільноти з суспільством (діяльнісний тип взаємодії), державою (правовий тип взаємодії), соціумом (психо-інформаційно-енергетичний тип взаємодії) [5, с.Соціально-побутовий сегмент соціальної сфери спрямований на створення матеріальних умов для життєдіяльності людини, соціально-культурний - сприяє відтворенню моральних, духовних, інтелектуальних і значною мірою фізичних властивостей індивіда, формуванню його як економічно активної особистості, що, серед іншого, задовольняє вимоги суспільства до якості робочої сили.
Вывод
Однією з складових сталого соціального розвитку є соціальна сфера. Соціально-побутовий сегмент соціальної сфери спрямований на створення матеріальних умов для життєдіяльності людини, соціально-культурний - сприяє відтворенню моральних, духовних, інтелектуальних і значною мірою фізичних властивостей індивіда, формуванню його як економічно активної особистості, що, серед іншого, задовольняє вимоги суспільства до якості робочої сили.
Соціальна сфера характеризується територіальною, галузевою, функціональною та організаційною структурами. Вони відображають індивідуальні особливості соціальної інфраструктури, масштаби розвитку та регіональні пропорції надання відповідних послуг, структуру за галузевою належністю елементів, роль окремих елементів у виконанні зовнішніх і внутрішніх функцій; організаційні форми та специфіка системи управління, яка забезпечує узгоджений розвиток усіх складових соціальної сфери, що є запорукою розквіту соціальної держави.
Список литературы
1. Арефєва О. В. Методологічне значення концепції кластерної економіки в управлінні підприємництвом в малих сільськогосподарських підприємствах / Арефєва О. В., Герасимчук Н. А. // Вісник Харківського національного університету ім.В. Н. Каразіна: Економічна серія. - № 663. - 2005.- С. 130-136.
2. Герасимчук Н. А. Підприємницький механізм ресурсозберігаючого розвитку АПК : монографія /Н. А. Герасимчук// - Київ: ТОВ «ЦП «Компрінт», 2015. - 463 с.
3. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / Грішнова О.А. - К. : Т-во «Знання», КОО, 2001. - 254 с.
4. Данилишин Б.М. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії і практики) / Данилишин Б.М., Куценко В.І. - К. : РВПС України НАН України, 1999. - 122 с.
5. Козак В.Є. Трансформація економічних відносин у соціальній сфері / В.Є. Козак // Соціальна сфера в перехідній економіці : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. В.М. Новіков]. - К. : НАН України ; Інститут економіки, 2000. - 132 с.
6. Куценко В. І. Розвиток соціальної сфери в умовах формування ринкових відносин (питання теорії і практики) / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Данилишин Б.М. (ред.). - К. : РВПС України НАН України, 2007. - 100 с.
7. Мазараки А.А. Народнохозяйственный комплекс и социальные проблемы / Мазараки А.А. - М. : Мысль, 1981. - 271 с.
8. Непроизводственная сфера в условиях перехода к рыночной экономике. - К. : Наук. думка. - 1993. - 65 с.
9. Садова У.Я. Регіональна соціальна політика в Україні: критерії оцінювання та показники ефективності / Садова У.Я. // Демографія та соціальна економіка. - 2008. - № (9). - С. 151-166.
10. Скуратівський В. Соціальна політика : [навч. посібник] / Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. - К. : Видавництво УАДУ, 1997. - 235 с.
11. Шарипов А.Ю. Социальная инфраструктура в концепции ускорения / Шарипов А.Ю. - Новосибирск: Изд-во Но- восиб. ун-та, 1990. - 112 с.
12. Экономическая энциклопедия / Под. ред. Л.И. Абалкина ; Науч.-ред. совет изд-ва «Экономика» ; Ин-т экон. РАН. - М. : ОАО Экономика, 1999. - 1055 с.
13. Якобсон Л.И. Экономика общественного сектора: основы теории государственных финансов / Якобсон Л.И. - М. : Наука, 1996. - 319 с.