Структура та значення підготовки майбутнього вчителя до формування у школярів здорового способу життя. Розробка критеріально-рівневої характеристики валеологічної готовності вчителя до здійснення формування оздоровчої діяльності, компоненти готовності.
Аннотация к работе
Сучасна наукова думка переконливо доводить можливість глибокого розуміння кризових станів суспільства, глобальних тенденцій розвитку соціальних систем і, зокрема освіти, з позицій формування здорового способу життя як системи вищого порядку і набуває визнання як методологічний концепт, термінологічно закріплений у науковому обігу як валеологічний підхід. Становлення валеологічної позиції особистості у сфері загальної і, зокрема педагогічної освіти, обумовлено наявністю гострих соціально-оздоровчих проблем таких як: зниження якості освіти через “валеологічне старіння” її змісту і форм, порушення принципу їх відповідності завданням освіти; недостатність валеомісткості змісту освіти, домінування “знаннєвого” підходу на шкоду “ціннісного” й особистісного; недооцінка взаємодії освіти з іншими галузями культури, і невміння вчителів застосовувати валеологічні методи навчально-виховної діяльності з молодшими школярами; низька валеологічна грамотність переважної більшості випускників шкіл, які в подальшому житті нездатні забезпечити належний рівень сформованості у школярів здорового способу життя. Вирішення означених завдань потребує трансформації ціннісного змісту підготовки майбутнього вчителя, зокрема: уміння вести проектну, дослідницьку діяльність; бути не стільки реципієнтом і носієм цінностей, скільки дослідником оздоровчо-освітніх процесів, здійснювати їх валеологічний аналіз на основі системи знань і вмінь про здоровий спосіб життя, створювати сприятливе середовище навчання і виховання учнів. Однак, не зважаючи на важливість валеологічної підготовки вчителя, мають місце суперечності: між суттєвим підвищенням соціально-професійної значущості валеологічної складової педагогічної діяльності сучасного вчителя та низьким рівнем його підготовленості до забезпечення формування в учнів здорового способу життя; між наявними потенційними можливостями міжпредметної координації навчальних дисциплін у системі вищої педагогічної освіти, спроможності забезпечити цілісність, гармонійність, системність підготовки майбутнього вчителя до валеологічної педагогічної діяльності та домінуючим низьким рівнем її практичного втілення у навчально-виховний процес;У першому розділі “Теоретичні засади підготовки майбутніх вчителів початкових класів до забезпечення здорового способу життя” наведено результати аналізу проблеми дослідження, обґрунтовано структуру підготовки майбутнього вчителя до формування у школярів здорового способу життя, розроблено критеріально-рівневу характеристику валеологічної готовності майбутнього вчителя до здійснення формування оздоровчої діяльності. Проведений аналіз літературних джерел з проблеми визначення поняття готовності до професійно-педагогічної діяльності та її компонентів, дозволив нам виокремити три основні компонента валеологічної готовності майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя: - мотиваційний - характеризується ціннісно-цільовим критерієм, який забезпечує спрямованість особистості на діяльність з формування в учнів здорового способу життя і розкривається через розуміння студентами важливості ролі знань про здоровий спосіб життя; Зокрема, за ціннісно-цільовим критерієм низький рівень характеризується байдужим ставленням до майбутньої педагогічної діяльності; основними мотивами є нестійкі неспецифічні, мотиви, які виникають внаслідок вимоги, а не власної ініціативи; зацікавленість у зазначеному виді діяльності є короткою і характеризується відсутністю перспективи; середній - пасивним ставленням до майбутньої педагогічної діяльності; бажання навчити учнів не є стійким і носить тимчасовий характер, а сам процес навчання учнів зазначеному виді діяльності сприймається як такий, що не відіграє суттєвої ролі у навчально-виховному процесі; високий - довготривалою, стійкою мотивацією; внутрішньою потребою здійснення навчання учнів, спрямоване на досягнення позитивних результатів; творчим підходом до організації навчального процесу у зазначеному виді діяльності. За змістово-процесуальним критерієм: низький рівень характеризується наявністю у студентів поверхневими знаннями про основи здоровя та здорового способу життя; значними труднощами у визначенні методів організації навчально-виховної роботи; середній - неповними знаннями студентів теоретичного матеріалу, доброю обізнаністю з методами організації діяльності школярів, можливостями їх використання у навчально-виховному процесі; незначними вміннями з організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; високий - чітким формулюванням основних понять, визначенням дидактичних завдань, раціональною організацією навчальної діяльності школярів, творчим підходом до планування навчально-виховного процесу з цього виду діяльності. За діяльнісно-творчим критерієм: низький рівень характеризується стихійністю визначення майбутніми педагогами дидактичних завдань, які реалізуються під час вирішення окремого дидактичного завдання; під час самостійної роботи вони не вміють правильно обирати методи роботи з класом; під час навчального