Підготовка майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників - Автореферат

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні передбачено формування здорового способу життя і духовної культури дітей та молоді, соціально-педагогічну профілактику дитячої бездоглядності, задоволення запитів дітей у навчальний та вільний час. Зростає діяльність науковців і практиків у напрямі посилення технологічного аспекту підготовки вчителя особливо щодо виховання у напрацюванні підходів до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом у цілому (І.П. Актуальність нашого дослідження полягає у необхідності теоретичної та методичної розробки змісту і форм підготовки майбутнього вчителя до організації виховної діяльності учнів старшого віку в дозвіллі та озброєнні його відповідними вміннями та навичками у системі вищої педагогічної освіти. Для подолання цих суперечностей на сучасному етапі розвитку педагогічної науки виникла нагальна потреба в розробці теоретичної й методичної основи підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників у системі вищої педагогічної освіти. Педагогіка дозвілля - органічна складова частина діяльності практично всіх працівників системи освіти, проте визначальна частка організації дозвілля школярів лежить на класному керівникові, тому необхідно розробити наукові основи педагогіки дозвілля й підготувати до цієї діяльності майбутніх учителів під час навчання у вищому педагогічному закладі.У першому розділі - “Підготовка майбутніх вчителів до організації дозвіллєвої діяльності учнів як педагогічна проблема” - зроблено аналіз стану дозвіллєвої діяльності учнів у психолого-педагогічній літературі та практиці; здійснено екскурс в історію вітчизняної педагогіки дозвілля; вивчено бюджет вільного часу старшокласників; розглянуто роль дозвіллєвої діяльності у формуванні особистості школяра; досліджено стан підготовки майбутніх учителів до визначеного напряму виховної роботи у педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів України; проведено вивчення рівня володіння майбутніми вчителями необхідними вміннями та навичками організації дозвіллєвої діяльності учнів старшої школи. Відштовхуючись від широкого поняття “вільний час” у філософському, соціологічному і психологічному визначеннях, розглянуто більш вузького поняття “дозвілля старшокласника”, у психолого-педагогічному розумінні, обгрунтовано розмежування термінів “дозвілля” і “дозвіллєва діяльність”. Натомість форми і зміст дозвілля одноманітні, споживацького характеру (переважають зустрічі з друзями, перегляд розважальних телепередач, прогулянки по місту, відвідування масових загальноміських видовищ, повна бездіяльність - 60%); пізнавально-розвивальні форми дозвіллєвої діяльності зводяться до читання книжок, перегляду пізнавальних телепередач та користування компютером (25%); емоційно та духовно збагачувальні форми дозвіллєвої діяльності цікавлять лише невелику кількість учнів (15%); організатором дозвілля, як правило, є або сам респондент, або його друзі, а батьки і класний керівник названі одним відсотком опитуваних; бажання проводити вільний час у школі висловили лише поодинокі респонденти; гурткова та секційна форма дозвіллєвої діяльності охоплює не більше 10% опитуваних; бажання змістовно проводити вільний час висловили майже всі, але більшість з них не знає, яким чином. У другому розділу - “Методика підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників” - представлене теоретичне обґрунтування шляхів підготовки майбутніх учителів до досліджуваної проблеми виховання, розроблено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності учнів старшої школи, описано педагогічний експеримент і висвітлено аналіз його результатів (з 1999 по 2006 роки). Розроблені нами педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників передбачають: 1) формування особистості майбутнього вчителя - організатора дозвіллєвої діяльності старшокласників з позитивною мотивацією, творчим потенціалом і комунікативною компетентністю; 2) озброєння студентів знаннями, уміннями та навичками організації дозвіллєвої діяльності старшокласників, котре здійснюється внаслідок опанування навчальним матеріалом інформаційно-дидактичного і методичного блоків і закріплення шляхом практичної апробації; 3) оволодіння майбутніми вчителями методами, способами і формами організації дозвіллєвої діяльності старшокласників; 4) стимулювання потреби в самоосвіті та озброєння технологією самовдосконалення майбутніх учителів у цьому напрямі роботи.У дисертаційному дослідженні доведено, що підготовка майбутнього вчителя до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників є актуальною проблемою теорії й практики системи вищої педагогічної освіти, вона потребує спеціальної науково-теоретичної та методичної розробки. На підставі вивчення психолого-педагогічної літератури було теоретично обґрунтовано сутність базового поняття “організація дозвіллєвої діяльності старшокласників” як планомірної, впорядкованої с

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ