Дослідження процесів, пов’язаних зі підготовкою кадрів для органів внутрішніх справ в Україні впродовж періоду, що вивчається. Аналіз основних форм такої підготовки, її певні досягнення та недоліки. Напрямки діяльності шкіл міліції, їх досягнення.
Аннотация к работе
Досвід діяльності міліції та дослідження правових засад функціонування підготовки кадрів для неї дають значний матеріал не лише для наукових узагальнень, а й для визначення напрямків удосконалення організації та діяльності сучасних правоохоронних органів. «Про правове і матеріальне положення працівників робітничо-селянської міліції і кримінального розшуку» визначався правовий статус навчальних закладів міліції та кримінального розшуку як військово-навчальних закладів зрівняних у правах і положенні з навчальними закладами РСЧА. Внутрішній розпорядок регламентувався військовими статутами, військове відомство отримувало право втручатися в процес навчання міліціонерів і координувати військову роботу в міліції. Кандидати в школу повинні були: а) мати підготовку не нижче чотирьох класів початкової школи; б) бути у віці не більше 37 років для працівників РКМ і 35 років для інших; в) бути цілком фізично здоровим і відповідати вимогам медичного відбору; г) мати позитивні атестації по роботі (особи середнього начскладу мали бути атестовані на просування по службі). Цикл соціально-економічних дисциплін був розрахований на те, щоб дати слухачеві середню політичну освіту на рівні знань обласних курсів марксизму-ленінізму, цикл загальноосвітніх дисциплін - на те, щоб дати слухачеві обсяг знань неповної середньої школи наркомату освіти (семирічки), а цикл військових дисциплін - на те, щоб дати слухачам інструкторські навички, командну мову й уміння командувати стройовими підрозділами (до взводу), основи військової техніки й тактики, вміння розбиратися на карті та складати кроки.