Дослідження змісту освіти в Полтавському інституті шляхетних дівчат, який готував жінок до педагогічної діяльності. Тенденції у системі освіти Російської імперії. Забезпечення освіченості майбутніх матерів, утвердження релігійних та моральних переконань.
Аннотация к работе
Так при створенні Харківського (1812 р.) й Полтавського (1818 р.) жіночих інститутів відбувалося поступове "розмивання" становості й закритого характеру цих інститутів - навчання в них не тільки дітей дворян, а й поява "напівпансіонерок", окрім тих, хто утримувався за державні або власні кошти [6, с. У цей період педагогічна освіта зароджувалася і розвивалася в трьох формах здобуття освіти: 1) класи пепіньєрок при інститутах, де учениці мали навчатися упродовж року, після чого вони визначалися в інститутські класні дами або йшли працювати вчительками, гувернантками в багаті родини для надання донькам домашньої освіти; 2) спеціальні педагогічні класи наставниць при Виховних будинках, де так: само упродовж року випускниці цих закладів отримували знання та проходили педагогічну практику, викладаючи в молодших класах або тимчасово виконуючи обовязки класних дам в інститутах шляхетних дівчат; 3) озброєння вихованок інститутів шляхетних дівчат певними педагогічними знаннями й вміннями в процесі безпосереднього навчання в закладах [6, с. Освітній процес в ПІШД регламентувався такими нормативними документами: "Положення про Полтавський інститут шляхетних дівчат" від 7 лютого 1828 р.; "Проект організації навчання інституту" (від 5 жовтня 1830 р., від 9 квітня 1831 р.); "Статут інститутів шляхетних дівчат" від ЗО серпня 1855 р.; "Настанови для освіти вихованок" від 27 лютого 1852 р.; "Правила для вихователів, наставників та викладачів" [7, с. У навчально-виховному процесі брали участь: начальниця Інституту, інспекг-риси з навчальної частини, класні дами, вихователі, наставники, викладачі [11]. Серед них навчалися коштом імператора - 10 вихованок, імператориці - 5, коштами дворян Полтавської губернії 14 осіб, Чернігівської - 12, Мінської - З, Калужської - 2, за рахунок військових поселень - 25 осіб, Московської опікунської ради - 25, комітету поранених - 9 осіб, міністерства фінансів - одна вихованка, решта (64) вихованок були своєкоштними [2, с.Отже, мета діяльності Інституту шляхетних дівчат полягала, насамперед, у забезпеченні освіченості майбутнім дружинам і матерям, в утвердженні релігійних та моральних переконань. Узагальнено, що зміст освіти в ПІШД складався з таких компонент: суспільно-духовна (Закон Божий, історія релігії, катехізис, вітчизняна історія); філологічна (російська та церковнословянська мови, історія літератури, латинська, німецька та французька мови, риторика); природничо-математична (географія, арифметика, фізика, космографія), фахова (педагогіка, педагогічна психологія, дидактика, гігієна, часткові методики, педагогічна практика), естетично-трудова (церковні співи, каліграфія, рукоділля, музика, гімнастика, малювання, чистописання). Упродовж досліджуваного періоду спостерігався розвиток, поглиблення змісту педагогічної освіти завдяки уведенню таких навчальних предметів як педагогіка, дидактика, часткові методики навчання.
Вывод
Отже, мета діяльності Інституту шляхетних дівчат полягала, насамперед, у забезпеченні освіченості майбутнім дружинам і матерям, в утвердженні релігійних та моральних переконань.
Узагальнено, що зміст освіти в ПІШД складався з таких компонент: суспільно- духовна (Закон Божий, історія релігії, катехізис, вітчизняна історія); філологічна (російська та церковнословянська мови, історія літератури, латинська, німецька та французька мови, риторика); природничо-математична (географія, арифметика, фізика, космографія), фахова (педагогіка, педагогічна психологія, дидактика, гігієна, часткові методики, педагогічна практика), естетично-трудова (церковні співи, каліграфія, рукоділля, музика, гімнастика, малювання, чистописання).
На формування змісту педагогічної освіти жінок позначалися державна політика уряду, суспільні настрої, традиції гендерного виховання нації.
Упродовж досліджуваного періоду спостерігався розвиток, поглиблення змісту педагогічної освіти завдяки уведенню таких навчальних предметів як педагогіка, дидактика, часткові методики навчання. Наголосимо на такій виявленій особливості: викладання педагогіки здійснювалося в Інституті шляхетних дівчат - у двох випускних класах. Зміст педагогічної освіти вдосконалювався внаслідок введення у зміст підготовки риторики, логіки.
Випускниці педагогічного класу ПІШД отримували право вчителювати у всіх типах початкових шкіл та у чотирьох молодших класах жіночих гімназій. Інститут готував дівчат також до ропі гувернантки або домашньої вчительки.
Особливим зрушенням у жіночій освіті періоду після 1861 р. вважаємо виникнення при ПІШД пепіньєрського (педагогічного) класу, де здійснювалася практична підготовка майбутніх учительок переважно для різних типів початкових навчальних закладів. Це давало можливість збільшити кількість учительських кадрів, яких не вистачало в освітній системі Російської імперії загалом та Полтавщини зокрема.
Список литературы
1. Акт выпуска благородных девиц // Прибавление к Полтавским губернським ведомостям. - 1845. - № 27. - С. 53-262.
2. Бояренцев С. М. История учебных заведений Полтавы до 1917 года / С. М. Бояренцев. - Полтава: ООО "АСМА", 2013.-443 с.
3. Днепров Э. Д. Женское образование в России: учебное пособие / Э. Д. Днепров, Р. Ф. Усачева. - М.: Дрофа, 2010. - 288 с.
4. Ільченко О. Благодійниця княгиня Варвара Рєпніна - подвижниця жіночої освіти на Полтавщині / О. Ільченко // Рідна школа. - 2010. - № 6. - С. 54-58.
5. Клевака Л. П. Діяльність Полтавського інституту шляхетних дівчат (1817-1917 рр.) як наукова проблема [Електронний ресурс] / Л. П. Клевака // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Засоби навчальної та науково-дослідної роботи". - 2011. - Вип. 35. - С. 48-54.
6. Лихачева Е. Материалы для истории женского образования в России (1856- 1880) / Е. Лихачева. - СПБ.: Типография М. М. Стасюлевича, 1901. - 647 с.
7. Мазанов П. Полтавский інститут благородних девиц: 1818-1898: [архивные справки] / П. Мазанов. - Полтава: Полтава, 1899. - 324 с.
8. О ревизии учебных заведений Полтавы, 1909 р. - ЦДІАК, ф. 707, оп. 262, спр. 5. - 64 арк.
9. О характеристике преподавателей, служащих в средних учебных заведениях Киевского учебного округа, 1904 р. - ЦДІАК, ф. 707, оп. 262, спр. 5.-43 арк.
10. Свод узаконений о женских інститутах Ведомства учреждений императрицы Марии: в 2 кн. - Кн. 1. - СПБ., 1903.-428 с.
11. Сообщение начальника Полтавского розыскного пункта: списки учителей, состояние учебной части в Полтавском институте благородних девиц Полтавской губернии, 1916 р. - ЦЦІАК, ф. 324, оп. 1, спр. 204. - 82 арк.
12. Степан Павлович Стеблин-Каминский (некролог) // Полтавские епархиальные ведомости. - 1886. - № 4. - С. 140-148.
13. Формулярный список о службе інспектора Полтавской гимназии надворного советника Л. Боровиковского, 1852 р. - ДАПО, ф. 545, оп. 1, спр. 2.-6 арк.