Шлях Мусоргського до створення свого фортепіанного шедевру – "Картинок з виставки". Примітні ознаки особистості Мусоргського, що обумовили своєрідні риси його фортепіанного мислення. Сутність фортепіанних новацій, їх значення та вплив на формоутворення.
Аннотация к работе
Фортепіано в культурі Європи займає особливе місце. Отже, актуальність теми даної дисертації обумовлена відсутністю системного вивчення фортепіанної творчості Мусоргського та її значення для розвитку європейського піанізму, фактичною несформованістю наукової точки зору на „фортепіанного” Мусоргського як джерело важливих процесів у фортепіанному мистецтві ХХ століття (маються на увазі насамперед фольклорні, неокласичні, імпресіоністські, експресіоністські, пуантилістські, сонористичні тенденції і т. д.). Дисертацію виконано за планами науково-дослідницької роботи Харківського державного інституту мистецтв ім. Вона є складовою частиною однієї з базових тем - „Музичне виконавство: історія теорія та практика”, що розробляється у Харківському державному інституті мистецтв ім. Обєктом дослідження є процеси, що відбувалися у фортепіанній культурі ХІХ - ХХ століть, предметом дослідження - піаністична реформа Мусоргського, матеріалом дослідження - фортепіанні твори, романсові акомпанементи, авторські клавіри опер цього митця та процес його композиторсько-виконавської творчості в описах сучасників.Сценічне начало було тим чинником, завдяки якому автор до кінця життя залишався небайдужим до свого первістка. Поєднуючи ретельно відібрані для характеристики того чи іншого персонажа мовні інтонації з відповідними зображальними й колористичними засобами, композитор у творах другої половини 60-х років домагається такої конкретності, відчутності музичних образів, яка й сьогодні здається неймовірною. Після мініатюри „Нянька і я” аж до „Картинок з виставки” Мусоргський майже не використовує музичні складові говору у творах для фортепіано. З подібною інтерпретацією цього образу ми зустрічаємося й у „Картинках із виставки” - вершині фортепіанної творчості Мусоргського. Саме завдяки сильно вираженому в натурі Мусоргського режисерському началу при сприйнятті його творів здається, ніби автор не вмирає у своїх образах, щоб висловити через них свої думки й почуття, а спостерігає за ними ззовні, подібно до стороннього коментатора подій.