Розгляд зовнішнього вигляду знатного вірменського воїна в часи існування Багратидського царства. Аналіз найпопулярніших різновидів обладунків та інших елементів захисного спорядження. Визначення причин поширеності на теренах Вірменії "булатних мечів".
Аннотация к работе
Дослідниця доводить, що озброєння, виготовлене на Закавказзі (зокрема у Грузії), було практично ідентичним візантійському, що свідчить про однакові стандарти їх виготовлення [42]. Вважаємо, що тогочасні хроністи, які були переважно кліриками, слабо розбиралися у військовій сфері та під кутом зору власних вподобань описували ті чи інші події, через що джерела позбавлені подробиць і деталей з військової сфери, натомість переповнені художніми засобами [22, с. Зображення цікаве тим, що на рукавах ламеллярні пластини були значно більшими, ніж в області торсу, адже воїн повинен був постійно нагинатися та рухатися, а малий розмір пластин не мав був цьому заважати [34, р. Не менш популярною у Вірменії була кольчуга, яка своїми захисними властивостями поступалася іншим обладункам, але була натомість простішою у виготовленні та користувалася попитом в середовищі бідніших азатів [21, с. Незважаючи на часті вигадки, у тексті зустрічаються й відносно правдиві описи озброєння героїв, свідченням чого є наступний опис процесу підготовки воїна до битви: «Мгер [один із головних героїв] одягнув батьківський кафтан, оперезався срібним поясом, одів шолом, взяв у руку спис та меч [є згадки також про щит, лук і стріли], а на ногах у нього були сталеві чоботи.