Дослідження процесу формування та розвитку ойконімійної системи регіону України протягом XII-XX століть. Продуктивність основних словотвірних моделей на Опіллі, тенденції і закономірності їх функціонування. Особливості словника ойконімів Опілля.
Аннотация к работе
Ойконіми є унікальними мовними памятками, які допомагають висвітлити нові факти з історії народів, простежити їх культурні звязки та мовну взаємодію на різних рівнях. Враховуючи сучасний адміністративно-територіальний поділ України, до складу Опілля зараховуємо всі населені пункти сучасного Перемишлянського району Львівської області, поселення, розташовані на північ від Дністра Миколаївського та Жидачівського районів Львівської області, Рогатинського й Галицького районів Івано-Франківської області і поселення на північ від Дністра та на захід від р. Мета роботи - проаналізувати назви усіх поселень Опілля від часу першої фіксації ойконімів у писемних джерелах до наших днів. У роботі дається словотвірна класифікація як усіх існуючих нині ойконімів краю, так і назв тих поселень, що з різних причин були ліквідовані чи обєднані з більшими населеними пунктами. Стрижака “Про походження назв населених пунктів Полтавщини XIV-XVI ст.” На жаль, дослідження обмежено лише трьома століттями, але абсолютна більшість засвідчених у документах XIV-XVI ст. ойконімів функціонує на Полтавщині і тепер, а стаття є доброю теоретичною базою для подальшого опрацювання ойконімії Полтавської області.Значна частина ойконімів Опілля виникла ще в давньоукраїнський період, про що яскраво свідчить як факт утворення цих назв за типовими давньоукраїнськими моделями топонімійного словотвору, так і факт утворення їх базових назв від антропонімів, генезис яких сягає прасловянської епохи. Вважаємо, що такі ойконіми через певні причини лише не потрапили до давньоукраїнських літописів. Серед топонімійних моделей, у межах яких репрезентовано ойконімію Опілля, виділено моделі, що від XIV ст. уже були непродуктивними, а історичні памятки подальших століть тільки зберегти першофіксації давніх утворень; моделі, що мали тенденцію до зменшення; моделі, продуктивність яких зростала впродовж останніх століть; моделі з порівняно сталою продуктивністю в обстежуваний період; моделі, які протягом аналізованого періоду відзначалися як зростанням, так і занепадом. За нисхідною поширеністю моделі, що представляють сучасну ойконімійну систему Опісля можна розташувати у такій послідовності: ойконіми, утворені шляхом топонімійної метонімії (18, 9%); посесивні деривати на-ів (15, 2%); ойконіми з суфіксом-івк-а (9, 6%); утворення на-и/-і (9, 6%); складені ойконіми (8, 2%); субстантивовані назви (6, 6%); префіксальні утворення (4, 2%); відпатронімні деривати на-ичі (4%); ойконіми з суфіксом-івці,-инці (4%); посесивні утворення з суфіксом-ин (3, 9%); ойконіми з архаїчним суфіксом-*jь (-*je,-*ja) (3, 4%); конфіксальні утворення (2, 5%); відтопонімні деривати (1, 9%); відетнонімні ойконіми на-ани/-яни (1, 9%); ойконіми з суфіксом-иця (1, 7%); ойконіми з суфіксом-ець (1, 4%); складні ойконіми (0, 9%); інші моделі (1, 4%); неясні назви (0,6%). Спостереження за локалізацією окермих ойконімійних моделей Опілля демонструє, що ойконіми з архаїчним суфіксом-*jь знаходяться, основним чином, біля колишнього княжого міста Галича.