Теоретичні положення і методико-прикладні рекомендації щодо удосконалення оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств. Основні об’єкти регулювання та складові системи моніторингу інноваційного розвитку підприємств.
Аннотация к работе
До них слід віднести особливості контролювання і регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, методичні рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, визначення обєктів удосконалення управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств, побудову системи моніторингу інноваційного розвитку підприємств тощо. Завданнями роботи є: · уточнити поняття «інноваційний розвиток машинобудівних підприємств» шляхом виділення його сутнісних характеристик, а також виділити принципи оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств; У дисертації використано такі методи дослідження: порівняння, систематизації та узагальнення - під час уточнення сутнісних ознак поняття “інноваційний розвиток машинобудівних підприємств”, при розробці методичних рекомендацій з оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств (підр.1.1, 1.2, 2.3, 3.3); статистичний аналіз - при аналізуванні стану інноваційних процесів в Україні та тенденцій розвитку інноваційної діяльності (підр.1.1, 2.1); методи експертних оцінок, попарних порівнянь, а також інструментарій кластерного аналізу - в процесі аналізування факторів, які впливають на інноваційний розвиток машинобудівних підприємств, а також при їх систематизації (підр.1.3 і 2.2); індукції і дедукції - під час виявлення і аналізування проблем оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, виділення обєктів регулювання інноваційного розвитку і способів впливу на них (підр.1.3 і 3.1-3.3). удосконалено: · регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, на засадах виділення його обєктів (система показників, які характеризують інноваційний розвиток машинобудівних підприємств; система трактування визначеного рівня інноваційного розвитку; часові параметри формування і реалізації регулюючих рішень; технологія вибору і застосування заходів із організування процесу виконання регулюючих рішень тощо) та способів впливу на них; Розроблені методичні рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку, а також пропозиції щодо удосконалення регулювання інноваційного розвитку використовуються у діяльності Львівської обласної державної адміністрації (довідка №320-1 від 18.03.2008р.), машинобудівних підприємств: ТЗОВ «Львівські автобусні заводи» (довідка № 77/19-НУ від 2 квітня 2006 р.), ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» (довідка №1-43-08 від 16.01.2008 р.), а також у діяльності ВАТ «Укрексімбанк» під час аналізування техніко-економічних обґрунтувань кредитів для реалізації інноваційних проектів машинобудівними підприємствами і вибору найкращого проекту з ряду альтернативних; підготовки управлінських рішень щодо необхідності пошуку і застосування резервів покращання економічної ефективності вкладення коштів у інноваційний розвиток машинобудівних підприємств (акт впровадження № 51-12/3 від 3 вересня 2007 р.).У першому розділі дисертації «Теорія інноваційного розвитку машинобудівних підприємств і практика його забезпечення» виділено сутнісні характеристики поняття «інноваційний розвиток машинобудівних підприємств», обґрунтовано принципи і виявлено проблеми оцінювання та регулювання ІРМП. Ознайомлення із працями науковців та позицією керівників машинобудівних підприємств, зокрема ЗАТ «Львівський завод автонавантажувачів», ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ТЗОВ УН «Вебасто-Електрон», ЗАТ «Львівський завод комунального транспорту» та інших дозволяє стверджувати, що загальноприйнятого означення поняття "інноваційний розвиток машинобудівних підприємств" не існує. У більшості випадків його розглядають з позиції техніко-технологічної бази машинобудівного підприємства, інноваційного потенціалу розробника інновації, технологічного розвитку машинобудівного підприємства тощо. · готовність персоналу машинобудівного підприємства до змін (репрезентує рівень усвідомлення працівниками через поінформованість їх щодо сутності і наслідків впровадження інновацій та рівень зацікавленості працівників у результатах реалізації інновацій. Ознайомлення з матеріалами машинобудівних підприємств показало, що внаслідок недостатності фінансування та низьких темпів розвитку інноваційної інфраструктури виникають такі управлінські проблеми, як: невідповідність кадрового складу фахівців, які залучені до реалізації інновацій, фактичним потребам; неготовність працівників машинобудівних підприємств до змін (інновацій); наявність негативного досвіду щодо реалізації інновацій у минулому; нестача коштів та інших засобів для якісної реалізації контролюючих і регулюючих заходів; нерозвиненість ринкової інфраструктури; недосконалість правової бази; невідповідність діючих організаційних структур управління машинобудівними підприємствами їх цілям і обраним стратегіям інноваційного розвитку; нечіткість і невідповідність системи цілей машинобудівних підприємств системі цілей інноваційного розвитку.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - розроблення теорети