Ефективність управління адміністративною гнучкістю (АГ) прийняття рішень в інвестиційній діяльності банків. Фактори АГ: чисельний і якісний склад персоналу, важливість та кількість прийнятих рішень, ступінь контролю за процесами в банку та інші.
Аннотация к работе
Національний лісотехнічний університет УкраїниРозглянуто ефективність управління адміністративною гнучкістю прийняття рішень в інвестиційній діяльності банків, що проявляється в результативності функціонування організаційної структури та якості системи контролю. Обґрунтовано, що при виборі показників потрібно враховувати такі фактори адміністративної гнучкості, як: тип організаційної структури банку, чисельний і якісний склад персоналу, важливість і кількість прийнятих рішень, що відносяться до компетенції нижчих управлінських ланок, ступінь централізації чи децентралізації в банку, ступінь контролю за процесами в банку. Деякі вчені вважають, що організаційна структура банку не відрізняється гнучкістю і адаптивністю, а тип організаційної структури істотно не впливає на основні показники фінансової стійкості та ефективність його роботи, проте насправді процес управління банком неможливий без формування і розвитку внутрішньої організаційної структури [2, 3]. Ефективність управління адміністративною гнучкістю прийняття рішень в інвестиційній діяльності банків проявляється в результативності функціонування організаційної структури та якості системи контролю, що відображено в різних показниках з кількісної та якісної сторони.
Список литературы
1. Рид Э. Коммерческие банки / Э. Рид, Р. Коттер, Э. Гилл, Р. Смит. - М. : СП
"Космополис", 2006. - 504 с.
2. Гончаров В.Н. Оценка эффективности организационной структуры управления интегрированных предприятий / В.Н. Гончаров, И.С. Николаенко, А.В. Заргарян // Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених, 6-8 жовтня 2005 р. / Севастоп. нац. техн. ун-т. - Севастополь. - С. 87-88.
3. Сергєєва Л. Моделювання й аналіз структури діяльності банку / Л. Сергєєва, Т. Блаженкова // Банківська справа : зб. наук. праць. - 2003. - № 5. - С. 17-24.
334 Збірник науково-технічних праць 5. Інформаційні технології галузі 335
Національний лісотехнічний університет України
4. Дубінін В.О. Вибір оптимальної організаційної структури банку / В.О. Дубінін // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. - Суми : Вид-во
ВВП "Мрія-1" Лтд, 2003. - Т. 7. - С. 289-294.
Кужелев М.А., Житарь М.О. Оценка и регулирование административной гибкости принятия решений в инвестиционной деятельности банков
Рассмотрена эффективность управления административной гибкостью принятия решений в инвестиционной деятельности банков, которая проявляется в результативности функционирования организационной структуры и качества системы контроля. Разработана концептуальная схема оценки и регулирования административной гибкости принятия решений в инвестиционной деятельности банка на основе различных показателей с количественной и качественной стороны. Обосновано, что при выборе показателей следует учитывать такие факторы административной гибкости, как: тип организационной структуры банка, численный и качественный состав персонала, важность и количество принятых решений, относящихся к компетенции низших управленческих звеньев, степень централизации или децентрализации в банке, степень контроля за процессами в банке.
Ключевые слова: административная гибкость, процессы управления, организационная структура банка, показатели административной гибкости.
Kuzhelev M.O., Zhytar M.O. Assessment and Management of Administrative Flexibility of Decision Making in Bank Investment Activity
The effectiveness of administrative flexibility management of decision-making in investment banking, which is evident in the effective operation of the organization and quality control system is considered. The conceptual scheme of assessment and management of administrative flexibility of decision-making in the investment activities of the bank on the basis of various indicators, both quantitative and qualitative aspects, is developed. It is proved that the choice of indicators should take into account such factors as the type of administrative flexibility of bank organizational structure, staffing and quality of staff, and the importance of the number of decisions relating to the competence of the lower managerial levels, the degree of centralization or decentralization in the bank, the degree of control over the processes in the bank.
Key words: administrative flexibility, management processes, organizational structure of the bank, the indicators of administrative flexibility.
УДК 629.7.05 Мол. наук. співроб. М.В. Бурдейний; ст. наук. співроб. М.В. Коробчинський1, д-р техн. наук
ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТРАЄКТОРІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ШЛЯХОМ КОМПЛЕКСУВАННЯ НАВІГАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ МАКСИМАЛЬНОЇ ПРАВДОПОДІБНОСТІ
Проведено порівняльний аналіз наявних методів комплексування навігаційних інформацій, що працюють за різними фізичними принципами. Запропонований оптимальний спосіб отримання комплексної навігаційної інформації на основі методу максимальної правдоподібності, який дає змогу підвищити точність і завадостійкість миттєво отриманих оцінених поточних значень навігаційних параметрів, особливо необхідних для надзвукових безпілотних літальних апаратів з обмеженнями роботи навігаційної системи за часом та корисної ваги навантаження, а також на порядок зменшити собівартість навігаційної системи загалом.
1 Воєнно-дипломатична академія ім. Євгенія Березняка, м. Київ
Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.9
Ключові слова: літальні апарати, комплексування навігаційної інформація, інерційні навігаційні системи, супутникові навігаційні системи, середньоквадратична похибка.
Постановка задачі. Відомо, що спільна оброблення інформації, яка надходить із автономних інерційних і неавтономних супутникових систем навігації (надалі - ІНС і СНС), дає змогу отримати поточні координати обєкта із точністю, кращою за точність, отриману окремо з кожного із складових джерел [1-4]. Тому рішення задачі комплексування різноманітних навігаційних датчиків по-лягає в обєднанні усіх доступних навігаційних спостережень в єдиний вектор з подальшою багатовимірною оптимальною фільтрацією.
Будь-яким реальним вимірам траєкторних параметрів властиві динамічні і флуктуаційні похибки. Крім цього, процес, що спостерігається, може мати похибки через неточності початкової виставки інерційних систем та їх дрейфу в процесі експлуатації. Значний вплив можуть здійснювати внутрішні та зовнішні випадкові збурювання, вплив природних і штучних перешкод та хакерських атак на СНС. У такому разі сумісна оброблення навігаційної інформації не тільки усуває недоліки окремих систем, але і дає змогу підвищити точність і завадостійкість визначення місцеположення літального апарату (ЛА). Таким чином, на борту ЛА за допомогою обчислювальних пристроїв відбувається обєднання декількох навігаційних систем, що побудовані за різними фізичними принципами, в єдину комплексну навігаційну систему.
Головні завдання комплексної навігаційної системи такі: ? підвищення точності визначення навігаційної інформації;
? підвищення надійності визначення навігаційної інформації за умови мінімальних обчислювальних витрат;
? забезпечення безперервності отримання навігаційної інформації.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальні ідеї методів комплексної оброблення навігаційної інформації належать К. Гаусу, а основні її методи були створені і отримали подальший розвиток у роботах А.Н. Колмогорова, Н. Вінера, Л. Заде і Дж. Рагаззіні, Р. Калмана, B.C. Пугачова, В.М. Семенова, Р.Л. Стратоновича, В.І. Тихонова, М.С. Ярликова, П.Д. Крутько, І.А. Жохова, В.К. Болнокина та ін.
Природно, що максимального виграшу від комплексування навігаційних вимірювачів можна досягти шляхом вирішення задачі синтезу структури окремих вимірювачів і оптимізації алгоритмів сумісної оброблення інформації методами лінійної фільтрації, які можуть будуватися на основі: ? фільтра Вінера-Колмагорова (для стаціонарних стохастичних систем), де критерієм оцінки є середньоквадратичне відхилення (СКВ);
? лінійного фільтра Калмана-Бюсі (узагальнення на нестаціонарні стохастичні системи), критерій оцінки - мінімум СКВ;
? дискретного фільтра Калмана, критерій оцінки - мінімум СКВ; ? методу найменших квадратів;
? методу максимальної правдоподібності, запропонованого математиком Фішером (США);
? методу Байєсова підходу (на основі апостеріорної імовірності) тощо.
336 Збірник науково-технічних праць 5. Інформаційні технології галузі 337