Формулювання принципів невизначеності як фундаментальне положення теорії моделювання освітніх систем. Методики оцінювання станів і процесів організаційного розвитку освіти. Системи рейтингових, факторних, кваліметричних оцінювань навчальних процесів.
Аннотация к работе
В умовах демократизації управління освітніми системами зростає інтерес науковців і практиків до методик кількісного і якісного оцінювання стану функціонування та організаційного розвитку обєктів управління. Але досить часто набір параметрів, які використовуються в цих системах, є внутрішньо суперечливим і надуманим, а об’єкт оцінювання після застосування до нього «новітньої» методики скоріше нагадує купу «перемитих» деталей, ніж життєздатний діючий механізм. Ситуація значно ускладнюється у випадках аналізу теорії і практики управління організаційним розвитком, коли потрібно одночасно давати оцінку як результатам функціонування системи, так і ефективності заходів (здебільшого цілеспрямованим акціям та проектам), завдяки реалізації яких забезпечуються ті або інші зміни. Теоретичною основою дослідження є теорія БМ-систем («систем без меж») або теорія освітніх мереж, створена автором статті у 2001-2002 роках. Предметом аналізу представленого дослідження є лише макропараметри вl - невелика кількість інтегральних характеристик (ступенів свободи L-вимірного простору), за допомогою яких (від кількох одиниць до кількох десятків) можна однозначно задати стан системи (підсистеми) і на основі яких на цьому системному (підсистемному) рівні проявляє себе потужна множина мікропараметрів ак (від кількох десятків до сотень і тисяч параметрів).