Розглядаються проблемні моменти оцінювання державних службовців під час вступу на державну службу. Пропонуються шляхи вдосконалення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням реформування державного управління України.
Аннотация к работе
Аналізуються теоретичні засади оцінювання державних службовців та характеризуються нормативно-правові акти, які регулюють оцінювання державних службовців і результатів їх службової діяльності в органах державної влади в Україні. Прийнято та ефективно функціонує новий Закон України «Про державну службу», який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства [4], а також прийнято новий Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування». У професійному житті державного службовця здійснюється оцінка: особистих якостей та професійних компетенцій під час вступу на державну службу; професійної придатності під час проходження випробування; результатів службової діяльності, які підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань (щороку) та для його посування на службі; особистих якостей, професійних компетенцій, службової діяльності громадянами, яким надавались послуги, але результати цього оцінювання не додаються до його особової справи, на противагу всім вищепереліченим, хоча значно впливають на імідж державної служби в суспільстві. Таким чином, оцінювання в професійному житті державного службовця розпочинається з того моменту, коли особа (громадянин/ка України) ще не має статусу державного службовця, а лише виявила намір нею стати, тобто подала всі необхідні документи для участі в конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби (є кандидатом). До переліку спеціальних вимог для осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», належать: знання законодавства (Конституції України, Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади» та законодавство, що регулює діяльність відповідного державного органу та/або його апарату); професійні знання - відповідно до посади; наявність лідерських навичок; уміння приймати ефективні рішення; комунікації та взаємодія; управління змінами; управління організацією та персоналом; особистісні компетенції; управління публічними фінансами; робота з інформацією тощо [7].