Аналіз понять "господарська структура у машинобудуванні", "конкурентоспроможність господарської структури". Система принципів оцінювання конкурентоспроможності господарських структур. Теоретичні і методичні засади оцінювання їх конкурентоспроможності.
Аннотация к работе
Перед господарською структурою, яка функціонує у конкурентному середовищі, постає завдання щодо збереження або покращання власних конкурентних позицій. Водночас існує потреба у розвитку понять господарських структур у машинобудуванні та їх конкурентоспроможності. У роботі використано такі методи дослідження: методи порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення (для уточнення тлумачення господарської структури - підрозділ 1.1; тлумачення конкурентоспроможності господарської структури - підрозділ 1.3; систематизації та узагальнення взаємозвязків основних понять конкуренції, принципів та методичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємств та господарських структур - підрозділи 1.3 і 2.1); методи аналогії, узагальнення та групування (для розроблення класифікації конкурентоспроможності господарських структур - підрозділ 2.1); методи фінансового коефіцієнтного аналізу (для оцінювання конкурентного стану субєктів господарювання в машинобудуванні Львівської області - підрозділ 1.2); метод графічної візуалізації для визначення конкурентоспроможності господарської структури в машинобудуванні та порівняння з конкурентами, які є інтегрованими структурами машинобудування, але до їхнього складу не входять фінансово-кредитні установи (підрозділи 3.1 і 3.2); методи логічного узагальнення та системного підходу (для розроблення механізму процесу інформаційно-організаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур - підрозділ 3.3). До існуючих принципів ієрархічності рівнів оцінки конкурентоспроможності, однозначності оцінювання, системності й органічності та принципу наочності додано принципи порівнюваності (конкурентоспроможність є відносною характеристикою і може бути визначена порівнянням аналогічних показників конкурентів) і цілеспрямованості (відповідність цілям управління конкурентоспроможністю) оцінювання конкурентоспроможності господарських структур; отримали подальший розвиток: тлумачення поняття господарської структури в машинобудуванні як форми господарювання, яка охоплює машинобудівні підприємства та їх угруповання, інші промислові підприємства, за участі фінансово-кредитних установ та без них, головним важелем функціонування якої є виробничий процес у машинобудуванні і яка здійснює як виробничу, так і будь-яку господарську діяльність, метою здійснення якої є отримання позитивного кіневого фінансового результату; поняття конкурентоспроможності господарської структури, яке, на відміну від наявних, передбачає спроможність господарської структури випереджати свого суперника в досягненні поставлених оперативних, тактичних і стратегічних цілей на конкурентному ринку, і визначається як відносна характеристика, яка відображає відмінності процесу розвитку певної господарської структури від структури-конкурента як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю виробничої діяльності як промислового блоку структури, так і ефективністю діяльності фінансово-кредитного блоку, а також за ступенем інвестиційної привабливості господарської структури;У першому розділі «Господарські структури та проблеми оцінювання їх конкурентоспроможності» розкрито сутність господарських структур та розвинуто тлумачення поняття господарської структури в машинобудуванні, узагальнено досвід функціонування та управління господарськими структурами, визначено субєкти та обєкти оцінювання їх конкурентоспроможності; визначено взаємозвязок таких категорій, як «конкурентний потенціал», «конкурентні переваги», «конкурентоспроможність»; уточнено тлумачення конкурентоспроможності господарської структури, розвинуто основні принципи її оцінювання, здійснено аналізування конкурентного стану господарських структур у машинобудуванні у Львівській області, а також розкрито проблеми оцінювання конкурентоспроможності для господарських структур. До принципів ієрархічності рівнів оцінки конкурентоспроможності, однозначності оцінювання, системності та органічності, принципу наочності додано принципи порівнюваності (конкурентоспроможність є відносною характеристикою і може бути визначена порівнянням аналогічних показників конкурентів) і цілеспрямованості (відповідність цілям управління конкурентоспроможністю) оцінювання конкурентоспроможності господарських структур. Визначено проблеми управління та оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, а саме: можливість порівняння оцінок конкурентоспроможності структури в машинобудуванні, яка містить фінансово-кредитний блок, із господарською структурою, яка його не містить; необхідність визначення як часткових показників, так і інтегральних оцінок конкурентоспроможності; необхідність урахування різних видів планування (стратегічного, тактичного, оперативного) і відповідність оцінок його меті для забезпечення належного рівня конкурентоспроможності; урахування основного важеля створення господарських структур у машинобудуванні - вироблення кінцевої продукції або реалізації державних програм. У другому роз