Рейтингове оцінювання бюджетного забезпечення розвитку регіонів, яке базується на розрахунку евклідових відстаней та групуванні показників за обраними напрямами оцінювання: станом і збалансованістю бюджету, міжбюджетної взаємодії, боргового навантаження.
Аннотация к работе
Джерелами інформації за регіонами були звіти Міністерства фінансів України; Державної казначейської служби України, дані регіональних Департаментів фінансів і Державної служби статистики. Тобто аналіз вхідних індикаторів підтвердив тезу про те, що Україна є неоднорідною країною як в плані соціальноекономічного розвитку, так і з точки зору реалізації бюджетної політики, а це, своєю чергою, свідчить про потенційні фінансові можливості розвитку одних регіонів і фінансовий «голод» інших. Наприклад, розрахунок цієї кількісної характеристики в 2006 р. дозволив до групи лідерів віднести міста Київ (0,69) і Севастополь (0,81), Дніпропетровську (0,79), Донецьку (0,82), Одеську (0,8) та Полтавську (0,84) області, у той час як Закарпатська (0,96), Рівненська (0,94), Херсонська (0,92), Чернігівська (0,94), Сумська (0,92), Тернопільська (0,98), ІВАНОФРАНКІВСЬКА (0,93) та інші області формують групу регіонів з низьким рівнем бюджетного забезпечення. Подальше застосування кластерного аналізу дало можливість здійснити розподіл регіонів за рівнем інтегрального показника бюджетного забезпечення на чотири групи, які характеризують: кризовий рівень бюджетного забезпечення розвитку регіонів (І І > 0.023); середній (0.284 > І > 0.142); високий (І > 0.284). Їхні бюджети є нестійкими, характеризуються високим рівнем дотаційності, фактично це регіони, які «проїдають» свої фінансові ресурси, а питання розвитку наразі не стоїть на порядку денному.