Дослідження особливостей впливу глобальних економічних процесів на систему вищої освіти. Розгляд та аналіз критеріїв та індикаторів, що характеризують міжнародну співпрацю у сфері вищої освіти. Визначення величини показника академічної мобільності.
Аннотация к работе
Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності ? 2014 Випуск 1(10), Том 2Вказано, що глобалізація в освіті виявляється у вигляді інтеграції або інтернаціоналізації, інформатизації і коммерционалізациі. Різноманітність рейтингових критеріїв та індикаторів, що визначають рівень коммерционалізациі, дозволяє всесторонньо порівнювати вищі школи різних країн. Н.М.Авшенюк аналізує соціально-економічні детермінанти розвитку транснаціональної вищої освіти і підкреслює, що її основним індикатором за сучасних умов виступає доволі швидке зростання міжнародної академічної мобільності студентів [1]. О.В.Чабала досліджує Болонський процес як один із вимірів і найважливіших тенденцій глобалізації у світі [2]. Т.М.Носуліч вивчає глобалізаційні чинники регіонального розвитку, звертаючи увагу на позитивні та негативні наслідки глобалізації для соціальної сфери та її прояви у вищій освіті [3]. Г.В.Товканець розглядає вищу професійну освіту Чеської республіки за умов глобалізації та робить акцент на проблемах якості освіти, яка стає показником результативності глобальних інновацій [4]. І.Г.Утюж визначає основні напрями глобалізації у вищій школі, виділяючи основні фактори та 260 О.В.Чабала підкреслює, що змістовне наповнення глобалізації освіти включає приведення національного законодавства у сфері освіти до європейських норм, розширення доступу до освітніх ресурсів, підвищення академічної мобільності студентів [2,с.79]. Г.В.Товканець, вивчаючи вищу професійну освіту в Чеській республіці, виділяє наступні аспекти: підвищення конкурентоспроможності держав, міжнародну мобільність робочої сили, взаємне визнання кваліфікації, збільшення кількості вітчизняних та іноземних студентів [4,с.162]. І.Г.Утюж, досліджуючи напрями глобалізації СВО, робить висновок, що маються на увазі процеси інтернаціоналізації, інформатизації і вестернізації [5,с.52]. О.Г.Петрович глобалізацію вищої школи також розглядає через характеристику таких самих ознак [8,с.32]. Ч.Еньцин виділяє такі основні напрями міжнародної інтеграції: обмін між вищими навчальними закладами програмами, студентами, аспірантами, професорами й науковцями; розробка і впровадження спільно розроблених програм; участь у міжнародних проектах у галузі освіти, науки і культури; участь у створенні телекомунікаційних систем для обміну інформаційними ресурсами [11,с.144]. Є.В.Нанівська й О.А.Подсолонко розглядають інтеграцію як рух освітніх систем до єдиних критеріїв і стандартів, який включає фундаментальне відновлення і модернізацію системи вищої освіти, демократизацію освітньої політики, підвищення мобільності викладачів і студентів, впровадження кредитно-модульної системи організації навчання, встановлення індивідуально-орієнтованої педагогічної системи [12, с.238]. Т.Г.Полухтович додає, що інтеграція вищої освіти за умов глобалізації вимагає відповідних реформ, заснованих на пріоритеті інновацій - сприйнятності до нововведень і здатності відтворювати їх в освітній практиці [13, с.186].