Оцінка впливу бугаїв-плідників різного екогенезу на продуктивність тварин при створенні центрального типу української червоної молочної породи - Автореферат

Вітчизняні та зарубіжні дослідники довели позитивний вплив бугаїв-плідників голштинської та англерської породи на такі важливі для селекції ознаки, як молочна продуктивність, екстерєрні особливості будови тіла тощо (Кононенко Н.В., 1995; Блізниченко В.Б., 1996; Козирь В.С., 2003; Панасюк І.М., 2002; Підпала Т.В., 2005; Буркат В.П., Полупан Ю.П., 2007). Це є актуальним і стало підставою для більш детального дослідження впливу породи та еколого-географічного походження бугая-плідника на основні біолого-господарські ознаки тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи. Метою досліджень було визначити ефективність використання бугаїв-плідників різного генотипу та екогенезу при створенні центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи великої рогатої худоби. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: оцінити фенотипові ознаки бугаїв-плідників різних порід та екогенезу, які використовувалися в селекційній програмі створення центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи; Уперше проведена порівняльна комплексна оцінка бугаїв-плідників західноєвропейської, американської, російської та вітчизняної селекції, які використовувалися при створенні центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи за фено-та генотиповими ознаками.Порівняння між собою плідників голштинської породи з Канади, Німеччини та Російської Федерації свідчить про наявність у них не тільки спільності, визначеної специфічними особливостями, характерними для голштинської породи, але й різноманітності. Встановлено, що плідники голштинської породи переважали бугаїв англерської породи за живою масою на 147 кг (Р>0,999), а також і за основними лінійними промірами тіла. Встановлено, що від плідників англерської породи, матері яких за племінною цінністю відносились до М-, М0 чи М класів, отримано 0,0; 17,0 та 18,8% дочок з продуктивністю вище 6000 кг молока, відповідно від плідників голштинської породи - 19,3, 23,1 та 27,9%. При аналізі живої маси, середньодобових приростів молодняку, отриманого від плідників голштинської породи різного екогенезу, встановили, що в різні вікові періоди кращими показниками відзначились дочки, отримані від батьків з США та Канади, порівняно з ровесницями від бугаїв з Німеччини та Росії (табл. На основі екстерєрної оцінки корів встановили, що дочкам, отриманим від плідників американської та канадської селекцій, характерний молочний тип будови тіла, а дочки від плідників голштинської породи з Німеччини відхиляються в бік комбінованого типу.Селекційно-генетичною оцінкою вперше встановлено, що в умовах степової зони України плідники англерської та голштинської порід різного екогенезу зумовили поліпшення екстерєру та продуктивності корів новоствореного центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи. Дво-та трифакторним дисперсійним аналізом розраховано, що на живу масу тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи в ранньому онтогенезі екогенез плідника вплинув на 42,9% (Р>0,95), окремі лінійні проміри тіла - на 18,2…91,4% (Р>0,95), надій за 305 днів лактації - на 26,8% (Р>0,95) (поєднання факторів екогенез плідника?рівень годівлі - 52,3%, Р>0,95), вміст жиру в молоці - на 59,7%, відтворювальну функцію (міжотельний період) - на 56,3% (Р>0,95). Плідники голштинської породи забезпечили підвищення генетичного потенціалу новоствореного центрального зонального заводського типу за надоєм в середньому на 1303 кг молока (до 5303 кг за І лактацію), порівняно з цільовими параметрами української червоної молочної породи, в тому числі канадської селекції - на 1421 кг, американської - на 919 кг, німецької - на 565 кг та російської - на 589 кг. Плідники англерської породи сприяли підвищенню жирномолочності тварин новоствореного центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи в середньому - на 0,09% до 3,89 порівняно з цільовими параметрами червоної молочної породи, в тому числі німецької селекції - на 0,15% до 3,95%.

Імуногенетична характеристика бугаїв-плідників різних порід та екогенезу. Встановлено генетичну відмінність між плідниками різних порід та екогенезу за антигенними факторами. Так, у плідників англерської породи зустрічається всього 36, а в голштинській - 53 антигени систем груп крові. Представникам вітчизняної репродукції англерської породи характерна наявність більшої частини антигенів груп крові порівняно з тваринами німецької селекції. В останніх встановлена відсутність більшості антигенів - Y2, Y’, Y, O’, Q’, I’2, K’, B2, D’, B’, O, X, R2, X1, C1, C2, M, Z. Порівняння між собою плідників голштинської породи з Канади, Німеччини та Російської Федерації свідчить про наявність у них не тільки спільності, визначеної специфічними особливостями, характерними для голштинської породи, але й різноманітності. Так, для представників усіх країн з 53 антигенів характерна наявність спільних лише 10, а саме Y2, Q’, G’, X2, W, L’, F, V, H’, Z. Крім десяти вище перерахованих антигенів плідникам канадської та німецької селекцій характерна наявність ще 5 спільних антигенів: A2, O’, D’, E’, X; тваринам канадської та російської селекцій - 10 (A1, G, A’1, G2, E’1, R2, J, L, U, H’’) і німецької та російської - лише одного X1.

Відмінності за антигенним складом у плідників різних порід та екогенезу наглядно наведені на рис. 2.

Таким чином, на основі проведених імуногенетичних досліджень нами підтверджено відмінність між плідниками різних порід та екогенезу, які використовуються в породотворному процесі центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи не тільки за проявом фенотипових ознак, але й на генетичному рівні.

Рис 2. Генетична відстань між плідниками різних генотипів за антигенними факторами

Жива маса і екстерєр плідників різних порід та екогенезу. Встановлено, що плідники голштинської породи переважали бугаїв англерської породи за живою масою на 147 кг (Р>0,999), а також і за основними лінійними промірами тіла. Так, за висотою в холці на - 14,2 (Р>0,999), навскісною довжиною тулуба - на 10,0 (Р>0,999), глибиною грудей - на 6,3 (Р>0,999), шириною грудей - на 3,7 (Р>0,999), обхватом грудей - на 14,9 (Р>0,999), шириною в маклаках - на 2,9 см (Р>0,999).

Результати оцінки бугаїв-плідників трирічного віку англерської та голштинської порід різного екогенезу засвідчили про особливості розвитку тварин (табл. 1).

Таблиця 1. - Екстерєрні особливості плідників різних селекцій, Показник Англерська порода Голштинська порода

Україна Німеччина Росія Німеччина Канада n 19 5 5 7 12

Жива маса, кг 784±16,4 792±16,3 924±36,4 932±17,2 937±29,0

Проміри, см: висота в холці 139,9±1,44 141,8±1,07 155,8±0,86 149,9±1,79 156,7±1,49 глибина грудей 77,9±1,04 78,0±1,76 83,6±1,29 82,7±1,13 85,3±1,14 ширина грудей 51,2±1,06 51,4±3,01 61,4±1,08 54,9±0,94 52,5±1,27 навскісна довжина тулуба 171,8±1,74 174,0±1,79 179,2±2,33 181,3±1,38 184,2±2,90 ширина в маклаках 56,2±0,53 57,8±0,97 60,6±0,24 59,7±0,61 58,8±1,05 обхват грудей 220,3±2,48 220,8±7,79 243,6±1,96 235,0±2,07 232,0±2,49 обхват пястка 24,0±0,41 24,0±1,10 26,8±0,20 25,3±0,64 24,2±0,27

Репродуктивна здатність плідників. На показники спермопродукції вплинуло походження плідників. Так, бугаї-плідники англерської породи з Німеччини переважали бугаїв-плідників вітчизняної репродукції аналогічної породи за обємом еякуляту на 0,12 мл, концентрацією та активністю сперміїв на 0,105 млд/мл і 6,9%, а голштини німецької селекції, відповідно переважали плідників завезених з Росії за концентрацією сперматозоїдів на 0,023 млд/мл, проте поступалися за обємом еякуляту і активністю на 0,31 мл (Р>0,999) та 7,2%. Запліднююча здатність сперміїв плідників англерської породи з Німеччини складає 77,8±5,48; української репродукції - 74,4±2,18; бугаїв голштинської породи з Німеччини і Росії, відповідно - 70,0±2,72 та 74,8±4,89%.

Оцінка бугаїв різного екогенезу за молочною продуктивністю матерів. Серед матерів плідників англерської породи різного екогенезу найвища молочна продуктивність характерна тваринам з Німеччини. Показники їх надою становили 8066±440,22 кг молока, з вмістом жиру - 5,20±0,197%, що вище ніж у матерів плідників вітчизняної репродукції, відповідно на 702 кг молока і 0,84% (Р>0,99) жиру. В голштинській породі високі надої характерні матерям плідників з Канади (17976 кг), а найвищій вміст жиру - тваринам німецької селекції (5,48%).

Встановлено, що від плідників англерської породи, матері яких за племінною цінністю відносились до М-, М0 чи М класів, отримано 0,0; 17,0 та 18,8% дочок з продуктивністю вище 6000 кг молока, відповідно від плідників голштинської породи - 19,3, 23,1 та 27,9%.

Із зростанням продуктивності матерів плідників англерської та голштинської порід частка їх впливу на рівень надою та вміст жиру в молоці збільшується (табл. 2). Слід зазначити, що англерська порода в більшій мірі вплинула на вміст жиру в молоці, а голштини - на рівень надою. Це необхідно враховувати при відборі молодих бугайців та складанні планів підбору.

Таблиця 2. - Вплив матерів батьків на молочну продуктивність нащадків

Надій матерів плідників, кг n ?2 надою Вміст жиру МБ n ?2 % жиру

Плідники англерської породи

До 6715 (М-) 101 70,7 до 4,26 (М-) 35 73,4

6716-8651 (М0) 235 76,5 4,27-5,52 (М0) 354 85,9

Вище 8652 (М ) 69 87,3 вище 5,53 (М ) 16 99,1

Плідники голштинської породи

До 8315 (М-) 171 34,1 до 3,80 (М-) 188 20,7

8316-12098 (М0) 1314 87,2 3,81-4,62 (М0) 1254 43,2

Вище 12099 (М ) 68 93,7 вище 4,63 (М ) 111 86,9

Вплив плідників різного екогенезу на ріст дочок у ранньому онтогенезі. Нашими дослідженнями встановлено, що на живу масу в різні вікові періоди вирощування молодняку суттєво впливає походження бугая-плідника (42,9% у факторіальній дисперсії).

Особливості онтогенезу теличок залежно від країни походження батька проявилися у вищий інтенсивності росту ремонтного молодняку, отриманого від плідників англерської породи німецької селекції порівняно з дочками, отриманих від бугаїв вітчизняної репродукції. Так, у період від 3- до 6-місячного віку в них вищий приріст на 67,9 г (Р>0,999), від 6- до 9-місячного - на 43,8 г (Р>0,999), від 9- до 12-місячного - на 10,1 г, від 12- до 15-місячного - на 46,2 г (Р>0,999). Лише на початку онтогенезу та у період від 15- до 18-місячного віку кращими приростами відзначалися дочки від плідників вітчизняної репродукції - на 108,8 г (Р>0,999) та 27,7 г (Р>0,999).

При аналізі живої маси, середньодобових приростів молодняку, отриманого від плідників голштинської породи різного екогенезу, встановили, що в різні вікові періоди кращими показниками відзначились дочки, отримані від батьків з США та Канади, порівняно з ровесницями від бугаїв з Німеччини та Росії (табл. 3).

Вплив плідників на екстерєр дочок. На основі встановленого фенотипового прояву соматометричних показників при порівнянні тварин центрального зонального заводського типу та розрахунку двофакторного дисперсійного аналізу встановили, що на основні лінійні проміри тіла суттєво вплинуло походження плідника (18,2-91,4%).

Дочки, отримані від плідників англерської породи німецької селекції за основними лінійними промірами тіла, достовірно переважали ровесниць, отриманих від плідників вітчизняної репродукції на 2,3-7,1% (Р>0,999). Лише останнім характерний більший розмір проміру глибини грудей на 3,1 см (Р>0,999).

Таблиця 3. - Жива маса телиць, отриманих від плідників голштинської породи різного походження, кг

Параметри Показники живої маси у віці, міс.

При народженні 3 6 9 12 15 18

Дочки плідників з США (n=399)

32,2±0,1895,6±

0,23164,4±

0,59212,7±

0,75263,4±

0,98306,3±

1,10359,4±

1,26

Cv, % 11,2 4,8 7,2 7,1 7,4 7,2 7,0

Дочки плідників з Канади (n=1980)

28,1±0,0994,4±

0,15164,3±

0,26215,4±

0,34266,1±

0,43312,1±

0,50363,4±

0,56

Cv, % 13,4 6,9 7,1 7,0 7,3 7,2 6,9

Дочки плідників з Німеччини (n=149)

30,3±0,2293,2±

0,79156,1±

1,02205,4±

1,38255,3±

1,65302,4±

1,65349,6±

1,69

Cv, % 8,8 10,3 7,9 8,2 7,9 6,7 5,9

Дочки плідників з Росії (n=87)

31,7±0,3694,0±

0,09159,5±

0,91205,3±

0,92255,3±

1,28296,4±

1,34350,2±

1,84

Cv, % 10,8 0,9 6,7 4,9 4,7 4,2 4,9

Первістки, отримані від плідників голштинської породи різного екогенезу, істотно відрізнялися між собою за висотою в холці, глибиною і шириною грудей, шириною в маклаках, косою довжиною тулуба, обхватом пястка. Так, дочкам, отриманим від плідників з США, характерна найбільша висота в холці (130,5±0,10) та глибина грудей (68,9±0,21), але найменша ширина грудей (45,3±0,18). Тварини від канадських бугаїв були найбільшими за промірами ширини в маклаках (49,9±0,07) та косої довжини тулуба (155,0±0,21), але найменшими за висотою в холці (130,0±0,05) та обхватом грудей (189,0±0,14). Первісткам від плідників голштинської породи з Німеччини характерний більший розвиток ширини та обхвату грудей (46,0±0,18 і 196,0±0,36), при цьому вони поступалися ровесницям за глибиною грудей (66,0±0,66), шириною в маклаках (47,1±0,31) та косою довжиною тулуба (148,5±0,99). На основі екстерєрної оцінки корів встановили, що дочкам, отриманим від плідників американської та канадської селекцій, характерний молочний тип будови тіла, а дочки від плідників голштинської породи з Німеччини відхиляються в бік комбінованого типу.

Молочна продуктивність корів-дочок. Тварини новоствореного типу характеризувалися високим потенціалом молочності. Продуктивність корів, отриманих від плідників англерської породи у середньому за першу лактацію становила 4669 кг молока з вмістом жиру - 3,89%, за третю лактацію - відповідно 5451 кг, 3,87%. Від корів, батько яких голштинської породи, одержано відповідно 5303 кг, 3,83 та 5850 кг, 3,81%. Використання плідників англерської породи з Німеччини сприяло формуванню у тварин високих показників молочної продуктивності та особливо вмісту жиру в молоці. Надій первісток становив 4715 кг молока з вмістом жиру 3,95%, що на 140 кг (Р0,999) вище порівняно з ровесницями від вітчизняних плідників. Значна перевага за показниками молочної продуктивності відмічена у повновікових корів - на 1002 кг (Р>0,999) та 0,16% (Р>0,999).

У дослідженнях на поголівї тварин встановлено, що первістки отримані від бугаїв-плідників канадської селекції голштинської породи, переважали за показниками молочної продуктивності корів інших груп (табл. 4). Вміст білка у дочок, отриманих від плідників англерської породи різного екогенезу коливається в межах від 3,21 до 3,28%, а у дочок, отриманих від голштинів різного екогенезу відповідно від 3,20 до 3,25%. Первістки та повновікові корови, отримані від бугаїв англерської породи з Німеччини переважали ровесниць від плідників української репродукції на 0,06% (Р>0,999). Дочки, отримані від плідників голштинської породи з США, Канади та російської репродукції за вмістом білка майже не відрізняються і переважають одноліток батько яких з Німеччини (крім третьої лактації) на 0,02-0,04% (Р>0,999).

Встановлено, що частка впливу породи плідника на ознаку «надій» складає 57,0%, а екогенезу - 26,8%. На вміст жиру в молоці екогенез плідника впливає - на 59,7%. Тому можна стверджувати, що показники молочної продуктивності дочок в значній мірі залежать від породи та країни походження бугая-плідника.

Таблиця 4. - Молочна продуктивність дочок плідників голштинської породи різного походження

Параметри Показники за 305 дн. лактації

І ІІ ІІІ надій, кг жир надій, кг жир надій, кг жир

% кг % кг % кг

Дочки плідників з США n 146 100 55

4919±100,23,80±

0,013186,9±

4,075107±167,93,80±

0,020194,1±

6,745016±158,93,80±

0,018190,6±

6,27

Cv, % 24,6 4,0 26,2 32,9 5,2 34,6 23,5 3,6 24,4

Дочки плідників з Канади n 1276 729 314

5421±29,73,84±

0,005208,2±

1,225861±47,13,81±

0,006223,3±

1,936029±82,03,81±

0,009229,7±

3,34

Cv, % 19,5 4,3 20,9 21,7 4,4 23,2 24,1 4,0 25,7

Дочки плідників з Німеччини n 74 46 7

4565±104,93,76±

0,019171,6±

3,875157±298,53,71±

0,026191,3±

12,168035±665,03,86±

0,038310,1±

27,37

Cv, % 19,8 4,4 19,4 39,2 4,7 42,7 21,9 2,6 23,3

Дочки плідників з Росії n 57 44 24

4589±

93,33,81±

0,016174,8±

3,514700±154,83,82±

0,014179,5±

5,864786±250,83,78±

0,012180,9±

9,41

Cv, % 15,3 3,1 26,5 21,8 2,4 21,7 25,7 1,5 25,4

Вплив плідників різного екогенезу на морфо-функціональні властивості вимені. Первістки новоствореного типу, мали переважно ванноподібну та чашоподібну залозисту форму вимені (94-97%), придатне до машинного доїння. Відстань від дна вимені до землі в дочок, отриманих від плідників англерської породи з Німеччини становить 57,8 см, що на 4,7 см (Р>0,999) більша порівняно з однолітками від плідників з України. В дочок, отриманих від плідників голштинської породи з США, Канади та Німеччини ця відстань, відповідно, становила - 59,0; 58,7 і 56,7 см.

Отримані параметри вказують на доцільність, використання в майбутньому бугаїв-плідників англерської породи з Німеччини та голштинської з Канади і США.

Відтворювальна здатність дочок. При порівнянні дочок, отриманих від плідників англерської породи різного екогенезу, кращою відтворною здатністю характеризувалися корови від плідників української репродукції. Особливо це відмічено після першого отелення. Так, різниця між середнім значенням першого сервіс-періоду складала 35 (Р>0,999), а між третім, лише 6,7 днів, відповідно міжотельного періоду 30 та 0,8 днів. Поміж корів, отриманих від голштинів, залежно від країни походження батька, достовірної різниці між ознаками відтворної здатності не встановлено, хоча незначна перевага є на боці ровесниць від бугаїв-плідників російської репродукції.

Про добру відтворювальну здатність корів у досліджуваних стадах свідчить вихід телят на 100 голів. Розмах цього показника складав (lim=19,5) від 85,9 до 105,4.

Основна частина мінливості ознаки «міжотельний період» у корів зумовлена впливом факторів - екогенез плідника (56,3%), господарство (0,04%) та їх взаємодія (43,2%).

Оскільки від тварин з кращою відтворною здатністю можна отримати більше молока, молочного жиру та приплоду за життя, доцільно розводити корів та використовувати плідників англерської породи української репродукції.

Вплив плідників різного екогенезу на створення типу. Використання плідників англерської та голштинської порід різного екогенезу сприяло формуванню стад, які відрізняються за проявом господарсько-корисних ознак (табл. 5). Найкращими показниками характеризувалися нащадки, отримані від плідників голштинської породи з Канади.

Економічна ефективність розведення тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

При порівнянні економічної ефективності виробництва молока від корів центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи, найбільш прибутковими є дочки, отримані від плідників англерської породи німецької селекції ( 1600 грн./корову) та голштинської з Канади ( 2525 грн./корову).

Таблиця 5. - Результати використання плідників англерської та голштинської порід різного екогенезу при створенні центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи

Показники дочок-первісток Параметри відбору УЧМ Плідники англерської породи Плідники голштинської породи з Німеччини з України з США з Канади з Німеччини з Росії факт /- до УЧМ факт /- до УЧМ факт /- до УЧМ факт /- до УЧМ факт /- до УЧМ факт /- до УЧМ

Надій 305 дн., кг 4000 4715 715 4575 575 4919 919 5421 1421 4565 565 4589 589

% жиру 3,7 3,95 0,25 3,77 0,07 3,80 0,1 3,84 0,14 3,76 0,06 3,81 0,11

Жива маса, кг 470 472 2 470 0 475 5 479 9 481 11 474 4

Проміри, см: висота в холці 127,0 130,0 3 127,0 0,0 130,5 3,5 130,0 3,0 130,1 3,1 130,3 3,3 глибина грудей 66,0 67,3 1,3 70,4 4,4 68,9 2,9 68,3 2,3 66,0 0,0 67,3 1,3 ширина грудей 37,0 45,6 8,6 44,3 7,3 45,3 8,3 45,7 8,7 46,0 9,0 45,7 8,7 коса довжина тулуба 148,0 158,3 10,3 148,6 0,6 151,2 3,2 155,0 7,0 148,5 0,5 150,7 2,7 ширина в маклаках 47,0 49,3 2,3 48,0 1,0 49,8 2,8 49,9 2,9 47,1 0,1 49,3 2,3 обхват грудей 176,0 188,6 12,6 182,5 6,5 191,1 15,1 189,0 13,0 196,0 20,0 190,4 14,4 обхват пястка 17,5 19,0 1,5 18,8 1,3 19,3 1,8 19,1 1,6 19,1 1,6 19,2 1,7

Інтенсивність молоковіддачі, кг/хв. 1,80 1,90 0,1 1,81 0,01 1,91 0,11 1,95 0,15 1,81 0,01 1,85 0,05

КВЗ 0,92-1,00 0,93-0,95 0,98-1,00 0,88-0,91 0,88-0,91 0,87-0,91 0,89-0,941. Селекційно-генетичною оцінкою вперше встановлено, що в умовах степової зони України плідники англерської та голштинської порід різного екогенезу зумовили поліпшення екстерєру та продуктивності корів новоствореного центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

2. Дво- та трифакторним дисперсійним аналізом розраховано, що на живу масу тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи в ранньому онтогенезі екогенез плідника вплинув на 42,9% (Р>0,95), окремі лінійні проміри тіла - на 18,2…91,4% (Р>0,95), надій за 305 днів лактації - на 26,8% (Р>0,95) (поєднання факторів екогенез плідника?рівень годівлі - 52,3%, Р>0,95), вміст жиру в молоці - на 59,7%, відтворювальну функцію (міжотельний період) - на 56,3% (Р>0,95).

3. Плідники голштинської породи забезпечили підвищення генетичного потенціалу новоствореного центрального зонального заводського типу за надоєм в середньому на 1303 кг молока (до 5303 кг за І лактацію), порівняно з цільовими параметрами української червоної молочної породи, в тому числі канадської селекції - на 1421 кг, американської - на 919 кг, німецької - на 565 кг та російської - на 589 кг.

4. Плідники англерської породи сприяли підвищенню жирномолочності тварин новоствореного центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи в середньому - на 0,09% до 3,89 порівняно з цільовими параметрами червоної молочної породи, в тому числі німецької селекції - на 0,15% до 3,95%.

5. Використання плідників англерської та голштинської порід сприяло поліпшенню морфологічних та функціональних ознак вимені тварин новоствореного типу. За інтенсивністю молоковіддачі найбільший ефект від плідників голштинської породи канадської селекції - на 0,15 кг/хв. (до 1,95) та англерської породи німецької селекції - на 0,1 кг/хв. (до 1,90) порівняно з цільовими параметрами червоної молочної породи.

6. З підвищенням племінної цінності матерів плідників англерської та голштинської порід частка їх впливу на молочну продуктивність онучок зростає (на надій молока від ?2=34 до ?2=93,7, на вміст жиру в молоці від ?2=20,7 до ?2=99,1).

7. Встановлений позитивний звязок між рівнем надою і вмістом жиру в молоці у дочок, отриманих від плідників англерської породи німецької селекції (r=0,142-0,476, Р>0,999) та голштинської породи канадської селекції (r=0,174-0,314, Р>0,999) сприяло прямопропорційному зростанню надою та вмісту жиру в молоці у тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

8. Використання плідників англерської породи німецької селекції та голштинської породи канадської селекції забезпечило одержання додаткових коштів в кількості 1600 та 2525 грн./гол. за рахунок підвищення молочної продуктивності тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи по відношенню до цільових параметрів породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення конкурентоздатності тварин центрального зонального заводського типу в господарствах з достатнім рівнем годівлі використовувати плідників голштинської породи канадської селекції, що дозволить покращити екстерєр, живу масу і молочну продуктивність тварин.

2. У новоствореному типі тварин продовжувати використовувати генні комплекси англерської породи через плідників німецької селекції, що сприяє підвищенню жирномолочності, покращенню екстерєру та морфо-функціональних властивостей вимені.

1. Резноока Е. Ф. Репродуктивная способность быков-производителей, используемых при создании украинской красной молочной породы в Днепропетровской области / Е. Ф. Резноока, А. В. Денисюк // Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции. междунар. науч.-техн. конф., 12-13 окт. 2007 г. : тезисы докл. - Жодино, 2007. - С. 112 - 113. (Дисертантом зібрано та проведена статистична обробка даних, проаналізовано матеріал).

2. Денисюк А. В. Экстерьерные особенности животных разного происхождения / А. В. Денисюк // Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции. междунар. науч.-техн. конф., 9-10 окт. 2008 г. : тезисы докл. - Жодино, 2008. - С. 36 - 38.

3. Денисюк О. В. Особливості екстерєру корів центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи / О. В. Денисюк //Вісник аграрної науки. - 2008. - № 12. - С. 77 - 78.

4. Денисюк О. В. Формування індивідуальних особливостей росту і розвитку молодняку залежно від країни походження батька / О. В. Денисюк // Вісник ДДАУ. - 2008. - № 2 . - С. 140 - 143.

5. Полупан Ю. Екстерєрні особливості бугаїв червоних порід / Ю. Полупан, О. Денисюк // Тваринництво України. - 2009. - № 1. - С. 19 - 21. (Дисертантом зібрано та проведена статистична обробка даних, проаналізовано матеріал).

6. Денисюк О. В. Роль оцінених бугаїв у породотворному процесі /О. В. Денисюк // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН : Науково-виробниче видання. - Вип. 5. - Дніпропетровськ: Деліта, 2009. -С. 198 - 218.

7. Денисюк О. В. Вплив матері плідника на успадковуваність молочної продуктивності онучки / О. В. Денисюк // Матеріали VII конференції молодих вчених та спеціалістів : за ред. В. П. Бурката. - К. : Аграрна наука, 2009. - С. 33 - 35.

8. Денисюк О. Екогенез плідників та молочна продуктивність корів-дочок /О. Денисюк // Тваринництво України. - 2009. - № 6. - С. 15 - 17.

9. Денисюк О. В. Використання бугаїв-плідників англерської породи в породотворному процесі на Дніпропетровщині / О. В. Денисюк // Вісник ДДАУ. - 2009. - № 1. - С. 157 - 159.

10. Денисюк О. В. Енергетична оцінка первісток, отриманих від батьків різного екогенезу / О. В. Денисюк // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН: Науково-виробниче видання. - Вип. 6. - Дніпропетровськ: Деліта, 2009. - С. 39 - 43.

Размещено на .ru