Обґрунтування методу розрахунку щомісячних шарів випаровування з водної поверхні Тилігульського лиману з використанням середньомісячних значень температур і відносної вологості повітря. Визначення щорічних, найбільших та найменших шарів випаровування.
Аннотация к работе
Обґрунтовано метод розрахунку щомісячних шарів випаровування з водної поверхні Тилігульського лиману з використанням середньомісячних значень температур і відносної вологості повітря. Визначено, що за рахунок атмосферних опадів, стоку річок та випаровування з водної поверхні прирощення рівня води в лимані за період з 1958 по 2012 рр. дорівнює майже мінус 4,8 м, тобто при відсутності водообміну з морем через зєднувальний канал відмітка рівня води Тилігульського лиману в кінці 2012 р. дорівнювала б мінус 6,2 м БС.Для Тилігульського лиману, який належіть до групи закритих водойм з періодичним водообміном з морем, випаровування з водної поверхні є головною, а в періоди, коли зєднувальний канал «лиман-море» не функціонує - єдиною, складовою витратної частини водного балансу. З урахуванням цього, а також того факту, що випаровування з водної поверхні Тилігульського лиману ніколи не вимірювалось [3, 4, 5], визначення та оцінка його величин є одними з найактуальніших задач, вирішення яких необхідно як для моделювання водно-сольового балансу водойми, так і при науковому обґрунтуванні оптимальних рівнів і солоності води лиману, кисневого режиму та інших показників екологічного стану водойми [1, 2, 6]. Наприклад, до кінця XX ст. оцінити випаровування з водної поверхні в районі цього лиману було можливе лише з використанням декількох наукових публікацій [3, 4, 5, 7], де представлені загальні дані про випаровування з поверхні водойм Північно-Західного Причорноморя. «Одеса» випаровувального басейну не встановлено, тому дані про шари випаровування з водної поверхні, які вимірювались на цій метеостанції наземним випаровувачем ГГИ-3000 (площа 0,3 м2, глибина 0,65 м), є завищені відносно фактичних шарів випаровування з водної поверхні реальних водойм. [4], оцінюючи випаровування з водної поверхні в районі Тилігульського лиману з урахуванням солоності води (за даними про випаровування з поверхні північно-західної частини Чорного моря при солоності води 18 ‰) встановив, що межі коливання річних шарів випаровування дорівнюють 639-886 мм, при нормі випаровування - 764 мм.
Список литературы
1. Актуальні проблеми лиманів північно-західного Причорноморя: Монографія / За ред. Ю.С. Тучковенко, Є.Д. Гопченка. - Одеса: ТЕС, 2012. - 224 с.
2. Комплексне управління водними ресурсами Тилігульського лиману та його гідроекологічнимстаномвумовахантропогенноговпливуікліматичнихзмін:ЗВІТЗНДР (науковий керівник: Ю.С. Тучковенко). Од. держ. еколог. ун-т. - Одеса, 2013. - 279 с.
3. Ресурсы поверхностных вод СССР. Западная Украина и Молдавия. - Т. 6. - Вып. 1. - Л.: Гидрометеоиздат, 1969. - 714 с.
4. Розенгурт М.Ш. Гидрология и перспективы реконструкции природных ресурсов Одесских лиманов. - К.: Наук. думка, 1974. - 225 с.
5. Тимченко В.М. Эколого-гидрологические исследования водоемов Северо-Западного Причерноморья. - К.: Наук. думка, 1990. - 240 с.
6. Оцінка та розрахунок гідравліко-морфометричних характеристик водообміну в системі «Тілігульський лиман - Чорне море» для розробки рекомендацій по збереженню природних ресурсів лиману: Звіт з НДР (науковий керівник: Н.С. Лобода). Од. держ. еколог. ун-т. - Одеса, 2010. - 178 с.
7. Каганер М.С., Дюкель Н.Г. Испарение с водной поверхности на территории Украины и Молдавии // Тр. УКРНИИГМИ. - 1966. - Вып. 64. - С. 155-180.
8. Константинов А.Р. Испарение в природе. - Л.: Гидрометеоиздат, 1968. - 532 с.
9. Стан гідрографічної мережі річки Великий Куяльник в умовах водогосподарських перетворень на її водозбірному басейні: Звіт з НДР науковий керівник: Є.Д. Гопченко). Од. держ. екол. ун-т. - Одеса, 2011. - 165 с.
10. Оцінка можливих змін гідроекологічного режиму Куяльницького лиману під впливом глобальних кліматичних змін: Звіт з НДР (науковий керівник: Н.С. Лобода). Од. держ. екол. ун-т. - Одеса, 2012. - 147 с.
11. Иванов Н.Н. Ландшафтно-климатические зоны земного шара // Зап. Всесоюз. географ. общ-ва: нов. сер. - 1948. - Т. 1. - 223 с.
12. Таблица прибрежных гидрометеорологических наблюдений ТГМ-1 (с 01.01.1980 г. по 31.12.2012 г.). Пост Южный (код поста: 98091). - Одесса: ГМЦ ЧАМ, 1980-2012.
Оценка испарения с водной поверхности в районе Тилигульского лимана Гриб О.Н.
Обоtrialно метод расчета ежемесячных слоев испарения с водной поверхности Тилигульского лимана с использованием среднемесячных значений температур и относительной влажности воздуха. Определены годовые, среднемноголетние, наибольшие и наименьшие слои испарения. Установлено, что среднемноголетний годовой слой испарения равен 665 мм и превышает слой атмосферных осадков на 262 мм. Определено, что за счет атмосферных осадков, речного притока и испарения с водной поверхности приращение уровня воды в лимане за период с 1958 по 2012 гг. равно минус 4,8 м, то есть при отсутствии водообмена с морем через соединительный канал отметка уровня воды Тилигульского лимана в конце 2012 г. была б равна минус 6,2 м БС.
Ключевые слова: испарение с водной поверхности, температура и относительная влажность воздуха. Evaluation of evaporation from the water surface in an area Tyligulskyi liman
Grib O.
Substantiated method of calculating monthly of layers evaporation from the water surface Tyligulskyi liman using the monthly averages of temperature and relative humidity. Are defined annual, mean multiyear, maximum and minimum layers of evaporation. Found that the annual evaporation layer is 665 mm and the layer exceeds precipitation over 262 mm. Determined that due to precipitation, river inflow and evaporation from the water surface increment of water level in the liman during the period from 1958 to 2012 is minus 4,8 m, that is in the absence of water exchange with the sea through the connecting duct water level Tyligulskyi liman at the end of 2012 would be equal to minus 6,2 m BS.
Keywords: evaporation from the water surface, temperature and relative humidity of air.