Філософське світосприйняття письменника І. Вишенського. Звернення до православних давньоруських духовних традицій. Боротьба мислителя з католицизмом та уніатством, проти національного гноблення, рішучості обстоювання прав і свобод українського народу.
Аннотация к работе
Вишенський визнає "внутрішню", "священну" філософію, яка вчить про Бога, його правду, вічне блаженство і дає тільки добро, справедливість, облагороджуючи людину, критично сприймаючи світську, "зовнішню" філософію, вважаючи, що вона може бути корисною, але може призвести до зла. філософський вишенський духовний письменник Цитуючи апостола Павла, він наголошує: "Дух борет на тіло, а тіло на дух: тие друг другу противится и борятся один с одным доты, аж которые з тых звытяжство над которым примет: или тіло над духом, или дух над тілом...наше тіло - от землъ земля земленого тя тяжару і покорму прагнет; дух зас чорі вытеснутися з того меса ищет, але тот иной и сласти телесныя связали и не путают и еще больший прагнути придовляет". Отже, тіло - це земне, яке "диявол-миродержець" використовує для "злозваблення" людини, а дух - це небесне, ідеальне, що робить людину благородною, правдивою, врятованою. Виходячи з такого розуміння людини, що обстоювалося також східнопатристичною філософією, Вишенський, з одного боку, протиставляє душу плоті, а з другого - дух чутливому началу людини, хоча досить часто при протиставленні тілесної і нетілесної природи в людині дух І душу подає як узагальнюючий образ, божественне начало. Для Вишенського вічна істина перебуває не поза людиною, а в людині і може бути відкрита за умов найвищого рівня духовності, що передбачає самозаглиблення, самопізнання, моральне вдосконалення, здійснення життя в істині.