Механізми формування інформативної складової при зондуванні ґрунтів з космосу в оптичному, інфрачервоному та надвисоко–частотному діапазонах спектру електромагнітних хвиль. Моделі забруднення земель техногенним пилом зосереджених джерел викидів.
Аннотация к работе
Незбалансоване навантаження на землі всіх категорій, визначених Земельним кодексом України, досягло рівня, за яким можливі катастрофічні наслідки не тільки для всієї системи природокористування, але і для соціальної сфери в цілому. В ній розвязується актуальне науково-практичне завдання щодо обґрунтування ефективності залучення сучасних ДЗЗ/ГІС технологій для вдосконалення системи державного моніторингу земельних ресурсів та визначення топографічних параметрів забруднених техногенним пилом грунтів зосередженими, просторово-розподіленими та лінійно-протяжними джерелами викидів. Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідних робіт за темами “Стан земельних ресурсів і землекористування в контексті соціальної, економічної та продовольчої безпеки держави” (2006-2007 рр., № держреєстрації 0106U011857), “Розробка методичних підходів до підвищення ефективності використання земельних ресурсів України, вдосконалення державної системи моніторингу довкілля” (2008 р., № 0108U004391) в Інституті проблем національної безпеки при РНБО України, “Створення бази даних природних ресурсів та аналіз екологічних проблем в мінерально-сировинному комплексі України” (2004-2006 рр., № 0105U000441), “Система інформаційно-аналітичного забезпечення та раціонального природокористування загальнодержавних та регіональних органів виконавчої влади” (2006-2009 рр., № 0307U003378) в Інституті телекомунікацій і глобального інформаційного простору. розроблено методологію синтезу моделей оцінок топографічних параметрів навантаження земель техногенним пилом від зосереджених, просторово-розподілених та лінійно-протяжних джерел викидів в атмосферу; Результати дисертаційної роботи впроваджені в учбовому процесі у Національному аерокосмічному університеті “ХАІ” на кафедрі виробництва радіоелектронних пристроїв у вигляді методики використання програмного забезпечення при картографуванні алгоритмів програмування прикладних ГІС-задач та рекомендацій щодо проведення фотограмметричних розрахунків при роботі з кадастровими системами; при розробці Північно-східною філією ДНВЦ “Природа” методичного забезпечення тематичного дешифрування космічних знімків з метою картографування ареалів забруднення навколишнього середовища зосередженими і просторово-розподіленими джерелами викидів в атмосферу; в міській програмі “Поводження з твердими побутовими відходами на 2006-2011 рр.”, яка виконувалася для Комунального підприємства “Васильківський комбінат комунальних послуг” Васильківської міської ради; при розробці методик тематичної обробки космічних знімків по проекту “Створення інформаційно-аналітичної системи НКАУ”, який виконувався в Державному підприємстві “Науково-дослідний і проектний інститут «СОЮЗ»”.Від технічних характеристик обладнання (висота та діаметр димових труб) і параметрів викидів (температура, співвідношення газових і пилових компонентів, хімічний і гранулометричний склад, швидкість потоку газопилової суміші та ін.), а також місцевих погодно-кліматичних умов (вологість повітря, характеристики опадів, повторюваність та сила вітру) залежить просторово-часовий розподіл забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери і, як наслідок, фітоценозах і землях довкола потужних джерел викидів. Кожен знімок засобами ГІС проектувався з вирівнюванням масштабів на відповідну ділянку електронної карти України, що давало змогу визначати реальні контури урбанізованих територій і лісових масивів як чинників, що маскують забруднення снігу техногенним пилом, а також географічні або прямокутні координати контурів ідентифікованих ареалів забруднення снігового покриву. Для визначення розмірів зони забруднення приземного шару атмосфери техногенним пилом Трипільської ТЕС залучались космічні знімки ASTER, SPOT, LANDSAT центральних районів Київської області за 2002 - 2005 роки, а також MODIS та NOAA, отриманих в реальному вимірі часу в терміни січень - квітень 2005 року. Всі космічні знімки, які використовувалися для ідентифікації параметрів зон впливу викидів в атмосферу Трипільської ТЕС, трансформувалися в картографічну проекцію електронної топографічної карти Київської області М 1:200 000, яка підтримується засобами геоінформаційної системи ARG/VIEW. Виходячи з добової норми викидів пилу в 2004 року - близько 110 т, а також кількості діб в календарному році з певним напрямком переносу викидів, наприклад, у північному - 64 доби, отримаємо, що річна норма навантаження викидами Трипільської ТЕС 1км2 земель в секторі 67.50-112.50 складає близько 45 тонн.Проведено аналіз змісту і науково - теоретичних засад сучасних методик моделювання забруднення атмосфери і земель складовими техногенних викидів в атмосферу, показані актуальність і необхідність доповнення отримуваних ними результатів матеріалами екологічної інтерпретації тематичного дешифрування космічних знімків, адаптованих до метричної топографічної основи. Визначено нові підходи до вдосконалення системи державного моніторингу земельних ресурсів, оптимізації розташування станцій відбору проб ґрунту при геоекологі