Правове визначення, зміст і строки трудового договору. Види трудових договорів та особливості їх зміни. Підстави виникнення трудових договорів і відносин (обов’язків). Основні шляхи вдосконалення порядку укладення трудового договору та його змісту.
Аннотация к работе
Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що трудовий договір посідає особливе місце серед існуючих у сучасних умовах засобів реалізації трудових прав людини, гарантованих Конституцією нашої держави. Суцільні порушення трудових прав працівників та безпосередньо умов трудових договорів на підприємствах, численні скорочення, затримка та взагалі невиплата заробітної плати й інші негативні наслідки, якими супроводжувалась світова фінансова криза в Україні, гостро актуалізували питання належного регулювання трудових відносин та дотримання умов трудового договору в сучасних посткризових умовах. Зокрема, якщо розглядати трудовий договір як юридичну категорію, то він виступає в якості ефективного засобу залучення працездатних громадян до праці. Трудовий договір є підставою виникнення трудових відносин, тобто виступає їх юридичним фактом. Крім цього, трудовий договір виступає найважливішим, центральним інститутом трудового права, його ядром.Правове визначення трудового договору міститься в ст.21 КЗПП, - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін [17]. Разом з цим не кожна угода про працю є саме трудовим договором - існує досить значна кількість випадків, коли певна робота виконується на підставі цивільно-правових договорів (зокрема, договору підряду, надання послуг, доручення). Між тим, їх розмежування має надзвичайно важливе практичне значення - адже на цивільні відносини не розповсюджується дія трудового законодавство, що в свою чергу, впливає на статус працівника, а отже і на його соціальну захищеність (лише при укладенні трудового договору працівник має право на оплачувані відпустку та лікарняний, на зарахування часу роботи до трудового стажу тощо). · за трудовим договором роботодавець повинен створити належні умови праці та забезпечити її безпеку, а також має систематично сплачувати працівникові відповідну винагороду (заробітну плату), тоді як за суміжними цивільно-правовими договорами виконавець сам організовує роботу та забезпечує охорону праці, а винагороду одержує за кінцевий результат праці; · за трудовим договором оплата праці регулюється законодавством про працю (КЗПП, Закон України «Про оплату праці» та ін.), колективними договорами та угодами, умовами трудового договору.У законодавстві про працю розрізняють загальну правову модель трудового договору і її модифікації в залежності від терміну, особливостей характеру роботи, що виконується, кількості трудових функцій, що виконуються, порядку виникнення трудових правовідносин та ін. Самостійним видом трудового договору може бути договір з роботодавцем - фізичною особою. Трудові договори про тимчасову роботу укладаються з працівниками, прийнятими на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається місце роботи (посада), - до чотирьох місяців. У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що такий працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи. У третій частині цієї статті контракт визначався як особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.Обставини, які зумовлюють зміну умов трудового договору, можуть бути як субєктивного характеру (втрата сторонами інтересу щодо певних його умов або до його реалізації загалом; переїзд працівника на постійне проживання в іншу місцевість; підвищення рівня професійної підготовки працівника; погіршення стану його здоровя тощо), так і обєктивного (стихійне лихо, виробнича аварія, епідемії; необхідність проведення змін в організації виробництва та праці або інші обставини, що теж повязані з потребами виробництва). Отже, законодавство вимагає дотримуватись принципу свободи трудового договору, не забороняючи роботодавцю вимагати від працівника виконання, роботи, не обумовленої трудовим договором. 32 КЗПП України, переведенням на іншу роботу, яке потребує згоди працівника, вважатиметься доручення працівникові виконувати роботу, яка не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, а також зміна інших (крім робочого місця) істотних умов трудового договору, якщо при цьому немає змін в організації виробництва і праці [17]. Постійні переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації провадяться за ініціативою роботодавця або працівника, а також у звязку з обставинами, що не залежать від в
План
Зміст
Вступ
1. Поняття, зміст і строки трудового договору
2. Види трудових договорів
3. Зміна трудового договору
4. Шляхи вдосконалення порядку укладення трудового договору та його змісту