Вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта. Діагностика остеопорозу аксіального скелета і його ускладнень (деформацій та переломів тіл хребців). Оцінка ефективності антиостеопоротичних засобів щодо їх лікувально-профілактичної дії.
Аннотация к работе
Мета дослідження - на підставі вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини хребта вдосконалити діагностику остеопорозу аксіального скелета та його ускладнень (деформацій та переломів тіл хребців), оцінку ефективності антиостеопоротичних засобів щодо їх лікувально-профілактичної дії. Встановлено особливості рентгенморфометричних показників в жінок у постменопаузальному періоді залежно від часу настання менопаузи та тривалості постменопаузального періоду, а також звязок СФСКТ периферичного скелета зі структурно-функціональним станом кісткової тканини хребта, наявністю остеопоротичних переломів периферичного та аксіального скелета. З метою визначення рентгенморфометричних показників хребта залежно від віку та статі було обстежено 325 осіб (185 жінок та 140 чоловіків) без переломів та деформацій тіл хребців віком від 20 до 89 років, розподілених по десятиріччям: 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 та 80-89 років. З метою визначення особливостей рентгенморфометричних показників щодо структурного стану кісткової тканини хребта в жінок залежно від тривалості постменопаузального періоду було обстежено 210 умовно здорових жінок віком від 45 до 85 років, розподілених на групи: основна група - 185 жінок віком 45-85 років у постменопаузальному періоді; контрольна група - 25 жінок віком 45-55 років у періменопаузальному періоді. Залежно від локалізації переломів основна група жінок була розподілена на три підгрупи: I підгрупу склали жінки, що мали низькоенергетичні переломи тільки периферичного скелета; у II підгрупу включені жінки, що мали поєднані переломи: встановлені переломи тіл хребців та остеопоротичні переломи інших локалізацій; у III підгрупу ввійшли жінки, що мали остеопоротичні переломи тільки тіл хребців.Вікові зміни розмірів хребців, їх конфігурації в українських чоловіків та жінок виникають у різні періоди життя та відрізняються за темпами розвитку й локалізацією, що обумовлено різним фізичним та статичним навантаженням на хребет протягом життя. Встановлено, що достовірні зміни розмірів тіл хребців у грудному відділі хребта розвиваються в жінок після 50, в чоловіків - після 60 років; у поперековому відділі - в жінок після 70, в чоловіків - після 50 років. В чоловіків зменшення розмірів тіл хребців розвиваються повільно та плавно; в жінок, навпаки, у два етапи: повільно - до 40 років, прискорено - в постменопаузальному періоді. В жінок з визначеною за методом ультрасонометрії системною остеопенією спостерігається зменшення передніх висот тіл хребців у грудному відділі, переважно задніх висот - у поперековому відділі хребта, що обумовлено переважною втратою губчастої кісткової тканини аксіального скелета в постменопаузі; навпаки, чоловіки з остеопенією за рентгенморфометричними показниками хребта не відрізняються від пацієнтів з нормальним структурно-функціональним станом кісткової тканини.
Вывод
В результаті виконання даної роботи вирішено конкретне завдання щодо удосконалення діагностики остеопорозу хребта та його ускладнень та оцінки ефективності антиостеопоротичних засобів щодо їх лікувально-профілактичної дії.
1. Вікові зміни розмірів хребців, їх конфігурації в українських чоловіків та жінок виникають у різні періоди життя та відрізняються за темпами розвитку й локалізацією, що обумовлено різним фізичним та статичним навантаженням на хребет протягом життя. Встановлено, що достовірні зміни розмірів тіл хребців у грудному відділі хребта розвиваються в жінок після 50, в чоловіків - після 60 років; у поперековому відділі - в жінок після 70, в чоловіків - після 50 років. В чоловіків зменшення розмірів тіл хребців розвиваються повільно та плавно; в жінок, навпаки, у два етапи: повільно - до 40 років, прискорено - в постменопаузальному періоді.
2. Варіабельність рентгенморфометричних показників хребта в жінок залежать від тривалості постменопаузального періоду та від часу настання менопаузи. Найсуттєвіші зміни розмірів тіл хребців спостерігаються при тривалості постменопаузи 7-9 років: зменшення передньої висоти тіл хребців на 3-4% в порівнянні з жінками в періменопаузальному періоді.
3. В жінок з визначеною за методом ультрасонометрії системною остеопенією спостерігається зменшення передніх висот тіл хребців у грудному відділі, переважно задніх висот - у поперековому відділі хребта, що обумовлено переважною втратою губчастої кісткової тканини аксіального скелета в постменопаузі; навпаки, чоловіки з остеопенією за рентгенморфометричними показниками хребта не відрізняються від пацієнтів з нормальним структурно-функціональним станом кісткової тканини.
4. При системному остеопорозі в жінок та чоловіків спостерігається достовірне зменшення висот тіл хребців як у грудному, так й у поперековому відділі хребта. З віком зникають відмінності в розмірах хребців між особами з нормальним станом кісткової тканини та остеопенією; у віці 70-79 років рентгенморфометричні показники хребта достовірно гірші тільки в осіб з системним остеопорозом.
5. Серед жінок у постменопаузальному періоді спостерігається наступний розподіл за частотою остеопоротичних деформацій: компресійні - 39,6%, передні клиноподібні - 33,1%, двояковвігнуті - 19,8% та задні клиноподібні - 7,4%.
6. Вертебральний больовий синдром спостерігається при всіх видах деформацій хребців, проте його вираженість є найбільшою у хворих з компресійними переломами. Виявлено достовірний звязок між вираженістю больового синдрому, показниками якості життя та частотою й вираженістю деформацій у грудному відділі хребта.
7. Розроблений та запропонований лікувально-діагностичний алгоритм щодо вертебрального больового синдрому у пацієнтів старших вікових груп з системним остеопорозом та його ускладненнями покращує якість діагностичного процесу та ефективність лікувально-профілактичних заходів, що дозволяє рекомендувати його для скринінгових досліджень, діагностики остеопорозу хребта, оцінки ефективності антиостеопоротичних засобів.
8. Запропоновані диференційовані схеми лікування остеопорозу та його ускладнень (з використанням кальцемін-адвансу, остеогенону, міакальцику протягом 6-12 місяців) призводять до зменшення вираженості вертебрального больового синдрому (ВАШ - на 18,6 -20,4%, р<0,05), зниження резорбції кісткової тканини, стабілізації деформаційних процесів у хребті за даними рентгенморфометричного аналізу, покращання якості життя (ECOS-16 на 15,8 %, р<0,05).
Список литературы
1. Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Рентгенморфометрія як новий метод діагностики остеопорозу // Проблеми остеології. -2002. - Том 5. - №2-3. - С. 92-96.
Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізі первинного матеріалу.
2. Поворознюк В.В., Литвин В.О., Орлик Т.В. Боль в нижней части спины // Доктор. - 2003. - №1. - С. 31-37.
Особистий внесок полягає у проведенні літературного пошуку, клінічній апробації методу.
3. Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Коломиец Е.Н. Оссеин-гидроксилапатитный комплекс (остеогенон) в профилактике и лечении остеопороза и его осложнений // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2004. - №1. - С. 121-132.
Особистий внесок полягає у проведенні літературного пошуку, аналізі інформаційних даних.
4. Поворознюк В.В, Дмитренко О.П., Орлик Т.В., Григорєва Н.В. Нові технології в діагностиці системного остеопорозу в жінок старших вікових груп // Проблеми остеології. -2004. - Том 7, №3-4. - С. 30-35.
Особистий внесок полягає у частковому проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.
5. Поворознюк В.В., Григорєва Н.В., Орлик Т.В., Дмитренко О.П., Гибало Н.М. Особливості конституції, структурно-функціонального стану та біологічного віку кісткової тканини у жінок в постменопаузальному періоді з вертебральними переломами // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, №2. - С.170-173.
Особистий внесок полягає у частковому проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.
Особистий внесок полягає у проведенні апробації методу, відборі хворих, обстеженні та аналізі результатів.
7. Povoroznjuk V. V., Orlyk T.V., Dmitrenko O.P. New diagnostic methods for systemic osteoporosis in postmenopausal women // Osteoporosis Int. - 2003. - 14 (Suppl 7). -P.91.
Особистий внесок полягає у проведенні частини клініко-рентгенологічних досліджень.
8. Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Рентгенморфометрический метод в оценке состояния костной ткани у женщин в постменопаузальном периоде // Материалы Российского конгресса по остеопорозу. - Москва, 2003. - С. 83.
Особистий внесок полягає у відборі хворих та аналізі отриманих даних.
9. Орлик Т.В. Рентгенморфометричний метод в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини // Тези доповідей IV Української конференції молодих вчених. - Київ, 2003. - С.179-180.
Особистий внесок полягає у клініко-рентгенологічному обстеженні та аналізі отриманих даних.
10. Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Рентгенморфометрический метод в оценке структурно-функционального состояния костной ткани у женщин в постменопаузальном периоде // Тезисы II конференции с международным участием “Проблема остеопороза в травматологии и ортопеди”. - Москва., 2003. - С.81.
Особистий внесок полягає в апробації методу, аналізі первинного матеріалу та отриманих даних.
11. Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Вікові та статеві особливості рентгенморфометрії хребта при порушеннях структурно-функціонального стану кісткової тканини // Проблемы старения и долголетия. - 2005. - Том 5 (приложение). - С.187-188.
Особистий внесок полягає у відборі та обстеженні пацієнтів, аналізі отриманого матеріалу.
12. Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Особенности рентгенморфометрических показателей у женщин в постменопаузальном периоде // Материалы II Российского конгресса по остеопорозу. - Ярославль, 2005. - С. 82.
Особистий внесок полягає у клініко-рентгенологічному обстеженні та аналізі отриманих даних.