Розроблення методики розв’язки оберненої спектральної задачі методом 3N матриць для молекул типу АВ2(Dh), АВ3(C3V), АВС3(C3V) в вільному та конденсованому стані. Виявлення девіації хімічних зв’язків для нелінійних молекул. Оцінка зарядів атомів молекул.
Аннотация к работе
Актуальність теми: метод 3N матриць дозволяє проводити розрахунки силових матриць молекул та подібних до них утворень без припущень про вигляд силового поля молекули. Метод дозволяє проводити дослідження як внутришньомолекулярного силового поля, так і поля оточення молекули. Дослідження молекул, проведені безвідносно до моделей їх силових полів, виявили девіації хімічних звязків молекул, тобто відхилення напрямків хімічних звязків від прямих, що зєднують ядра звязаних атомів. Наявність девіації хімічних звязків призводить до необхідності впровадження додаткових досліджень будови молекул. Девіація, як прояв центральної складової силового поля молекул, виявлена без використань моделей силових полів, свідчить про необхідність уточнення загальноприйнятого валентного наближення утворення хімічних звязків в молекулах.У вступі відзначені можливості використання результатів оберненої спектральної задачі коливальної спектроскопії молекул щодо дослідження структурних особливостей молекул, обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі проведених досліджень, визначено наукову новизну результатів, їх практичне значення, наведені дані щодо їх апробації. У другому розділі розроблено методику розвязування оберненої спектральної задачі коливальної спектроскопії методом 3N матриць, а також оцінки ефективних зарядів атомів та мультипольних моментів для молекул виду АВ2: окремо для лінійних (що належать до точкової групи симетрії D?h) та для вигнутих (C2V) молекул. Для молекул типу АВ3 вводяться такі параметри форми: параметр ?12 - для „змішування” форм повносиметричних коливань (першого та другого стовпчиків матриці форм), параметр ?35 - для „змішування” форм, що містять площину симетрії SYZ (3-й та 5-й стовпчики). Для отримання форм вироджених коливань, вказаних у (18) прочерками, використовується такий спосіб: для кожної з форм (3-й та 5-й стовпчики матриці форм), отриманих після „змішування” за допомогою параметра форми, ортогональна форма будується за наступною схемою: визначаються дві форми та , що відповідають молекулі, повернутій навколо осі симетрії С3 (осі Z) на кути j=±120°. Перші три стовпчики матриці визначають форми трьох повносиметричних коливань (представлення А1 групи С3V), 4-й, 6-й та 8-й стовпчики - форми вироджених коливань, що зберігають площину симетрії SYZ, стовпчики прочерків відповідають формам вироджених коливань, що визначаються за алгоритмом, описаним для молекул АВ3 (20)-(22), останні шість стовпчиків визначають форми трьох трансляційних та трьох лібраційних коливань відносно осей X, Y та Z відповідно.