Визначення основних параметрів, які дослідники використовують для об"єктивної кількісної оцінки ступеня перенаселеності житла. Дослідження кількісних характеристик достатнього житлового простору. Диференціація населення за рівнем перенаселеності житла.
Аннотация к работе
Аналізування рівня перенаселеності житлових приміщень в Україні, визначеного за методикою Eurostat, та його порівняння з країнами ЄС дало змогу отримати такі результати. Серед домогосподарств, які складаються лише з одного самотнього дорослого, перенаселеними є лише кожне четверте домогосподарство. Що стосується рівня перенаселеності житлових приміщень у розрізі типу населеного пункту, то ситуація в сільській місцевості значно краща (в середньому на 25 % за аналогічні домогосподарства в міській місцевості). Розрахунок рівня перенаселеності свідчить, що ситуація в Україні подібна до ситуації у країнах ЄС з найнижчими доходами: рівень перенаселеності складає 54,1 %, (наприклад, у Румунії 52,3 %).
Вывод
Аналізування рівня перенаселеності житлових приміщень в Україні, визначеного за методикою Eurostat, та його порівняння з країнами ЄС дало змогу отримати такі результати.
Ситуація з рівнем забезпеченості житловою площею за стандартами ЄС є найбільш адекватною в домогосподарствах без дітей. Серед домогосподарств, які складаються лише з одного самотнього дорослого, перенаселеними є лише кожне четверте домогосподарство. Що стосується рівня перенаселеності житлових приміщень у розрізі типу населеного пункту, то ситуація в сільській місцевості значно краща (в середньому на 25 % за аналогічні домогосподарства в міській місцевості).
Серед сільських домогосподарств більше половини мають кількість кімнат більшу за необхідну. Це можна пояснити великою кількістю домогосподарств, які складаються з самотніх літніх людей.
Розрахунок рівня перенаселеності свідчить, що ситуація в Україні подібна до ситуації у країнах ЄС з найнижчими доходами: рівень перенаселеності складає 54,1 %, (наприклад, у Румунії 52,3 %). Проте у порівнянні з більшістю країн ЄС ситуація виглядає вкрай негативною, оскільки половина населення мешкає в житлі з кількістю кімнат, що не відповідає стандартам. В ЄС у середньому цей показник складає 16,7 %.
Дослідження доводять, що рівень перенаселеності має чітку залежність від рівня поточних ресурсів домогосподарств - із кожною наступною децильною групою знижується його значення. Рівень доступності купівлі житла та покращення житлових умов в Україні не дає змоги навіть заможним домогосподарствам (представникам найвищих децильних груп) досягати середніх значень ЄС.
Незважаючи на значимість даної тематики, в сучасній житловій політиці держави мало уваги приділяється проблемі перенаселеності житла українців. Для більшості населення поліпшення житлових умов в найближчі роки є нереальним через низькі споживчі можливості.
Список литературы
1. Ковалевська О.П. Житлові умови населення в системі характеристик якості життя / О.П. Ковалевська // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2011. № 3. С. 5.
2. Jacobs K., Arthurson K., Hulse K., Spinney A. At home and in place? The role of housing in social inclusion // AHURI. 2011. р. 7-11.
3. Albouy D., ZABEKM. Housing inequality, Cambridge, January 2016. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://davidalbouy. net/housinginequality.pdf.
4. Marsh A. Social exclusion and housing: arelationship in need of elaboration [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.radstats.org.uk/no076/marsh.htm.
5. Рівень життя населення України / за ред. Л.М. Черенько ; НАН України ; Ін-т демографії та соц. дослідж.; Держ. комітет статистики України. К.: Консультант, 2006. 428 с.
6. Макарова О.В. Житлові умови як ключовий аспект якості життя в Україні // Вісник Національної академії наук України. 2015. № 6. С. 28-33.
7. Шишкін В.С. Бідність населення України за житловими умовами / В.С. Шишкін. // Демографія та соціальна економіка. 2016, № 1 (26). с. 51-64. doi: https://doi.org/10.15407/ dse2016.01.051.
8. Шишкін В.С. Статистична оцінка ступеня задоволеності домогосподарств України житловими умовами // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. 2016. Вип. 18-19. С. 96-102.
9. Васильєв О.А. Теоретико-методологічні аспекти диференціації населення за умовами життя / О. А. Васильєв // Вісник Хмельницького національного університету. 2010. Том 1, №4. с. 263-272 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://journals.khnu. km.ua/vestnik/pdf/ekon/2010_4_1/263-272.pdf.