Дослідження ряду аспектів, щодо вдосконалення методів оцінки інноваційного потенціалу економіки регіону. Обґрунтування принципів вибору та розрахунків показників для оцінювання. Створення рейтингових діаграм механізму управління розвитком регіону.
Аннотация к работе
У першу чергу це стосується розробки стратегії та механізмів розвитку економіки країни, визначення інноваційного потенціалу регіонів. Питання інноваційного розвитку регіонів і формування їх конкурентоспроможності знайшли відображення в роботах класиків: А. Проведеними дослідженнями запропоновано базові орієнтири для оцінки загального економічного, у тому числі експортного, потенціалу, розроблено наукові підходи й рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності країни або окремого підприємства. Проте в цілому проблема оцінки інноваційного потенціалу як комплексного і найбільш ефективного ресурсу розвитку регіонів залишається відкритою, більше того вона стає гальмуючим чинником практики розробки проектів, програм і сценаріїв соціально-економічного розвитку регіонів. структурну модель визначення складових частин інноваційного потенціалу, яку представлено дворівневою ієрархічною конструкцією, де на першому рівні (зовнішньому) взаємодіють фактори регіональної політики, економіки знань та інвестиційний клімат в регіоні, а на другому (внутрішньому) - людський капітал, високі технології, науково-освітній потенціал, інноваційний менеджмент і регіональна інфраструктура;У першому розділі „Стан і особливості інноваційного розвитку регіонів” розглянуто теоретичні підходи й концепції оцінювання інноваційного потенціалу регіонів, проаналізовано структурні компоненти інноваційного потенціалу, внесено змістовні уточнення щодо тлумачення категорій „інноваційний розвиток”, „потенціал”, „регіональна політика”. Ресурсна частина входить в структуру потенціалу, а процесуальна - містить процедури оцінювання потенціалу, проектування програм розвитку, створення відповідного механізму управління інноваційним розвитком. Дослідженнями підтверджується, що регіони України щодо їхнього інноваційного розвитку досить нерівнозначні між собою й обтяжені суттєвими диспропорціями, як то перекіс розвинутих регіонів (Донецького, Луганського, Дніпропетровського) в бік сировинного імпорту, занепад машинобудування (Харківський, Сумський, Львівський регіони), застарілість у технологічному відношенні галузей легкої промисловості (у Чернігівському, Вінницькому, Житомирському регіонах), пасивність інноваційних субєктів у більшості регіонів. Ці внутрішні негативи поки що пересилюють глобальні тенденції розвитку інновацій і в різних регіонах становлять свій рівень інтегрального ефекту їхньої інновації. Проведений аналіз стану інноваційного середовища в регіонах показав практичну відсутність обґрунтованої позиції держави щодо національних і регіональних пріоритетів, а також нерозвиненість самих механізмів підтримки інновацій в регіонах.Проведено уточнення категорійного апарату проблеми регіонального інноваційного розвитку, зокрема внесено наукові корективи у визначення понять „потенціал регіону”, „інноваційний розвиток” та поняття „оцінювання” як складного пізнавального процесу й особливої функції в механізмі управління розвитком. У визначенні „потенціал” виділено та досліджено значимість його структурних характеристик, в першу чергу рівень інтелектуального капіталу, а у визначенні „інноваційний розвиток” науковий акцент зосереджено на взаємодії еволюційних і консервативних тенденцій, що разом формують умови динамічної не рівноваги системи. Розроблено алгоритм оцінювання показників інноваційного потенціалу регіонів, із застосуванням методу розрахунку базових показників та ітеративного принципу визначення трьох інтегральних показників, на основі яких одержано єдиний узагальнений показник. До першого кластера включено пять регіонів з високим рівнем розвитку інноваційного потенціалу (Харківський, Донецький, Дніпропетровський та міста Київ і Севастополь), до регіонів „середнього рівня розвитку” - Львівський, Миколаївський, АР Крим, Житомирський, Запорізький, Луганський. Наукові дослідження й розробки, які містить дисертаційна робота, дозволяють підвищити науковий рівень практики реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку регіонів, підсилити їхню функціонально-управлінську складову в інноваційних процесах країни, спрямованих на економічне зростання й досягнення високого рівня конкурентоспроможності на світових ринках.
План
. Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи
Вывод
У дисертаційному дослідженні набули подальшого розвитку теоретичні й методичні підходи, що вирішують завдання науково-обґрунтованого оцінювання інноваційного потенціалу регіонів і включення цих оцінок в механізм управління регіональним розвитком. Основні висновки й рекомендації за результатами наукового дослідження полягають у такому.
1. Проведено уточнення категорійного апарату проблеми регіонального інноваційного розвитку, зокрема внесено наукові корективи у визначення понять „потенціал регіону”, „інноваційний розвиток” та поняття „оцінювання” як складного пізнавального процесу й особливої функції в механізмі управління розвитком. У визначенні „потенціал” виділено та досліджено значимість його структурних характеристик, в першу чергу рівень інтелектуального капіталу, а у визначенні „інноваційний розвиток” науковий акцент зосереджено на взаємодії еволюційних і консервативних тенденцій, що разом формують умови динамічної не рівноваги системи.
2. У теоретично-методичному плані досліджено складові елементи інноваційного потенціалу та основні характеристики процесу й процедури оцінювання. Розроблено систему задач використання потенціалу, в якій виділено області застосування оцінок: розробка стратегій розвитку, балансових механізмів, інформаційна підтримка прийняття рішень та ін. Дані щодо потенціалу регіонів рекомендовано включити у створення Регіональної інноваційної системи і її моніторингового блоку.
3. Обґрунтовано авторський підхід до вибору системи показників оцінювання інноваційного потенціалу. У розробленій моделі оцінювання прийнято такі інтегральні показники: готовність регіону до впровадження інновацій, рівень використання науково-технічних розробок, інвестиційна підтримка інноваційного розвитку. До групи оцінюваних показників якісного складу входять: оцінки експортного потенціалу, конкурентоспроможності, інвестиційного клімату й унікальних ресурсів регіону. Розроблено структурну модель інтеграції первинних (базових) показників в систему оцінювання вищого рангу з побудовою єдиного інтегрального показника.
4. Розроблено алгоритм оцінювання показників інноваційного потенціалу регіонів, із застосуванням методу розрахунку базових показників та ітеративного принципу визначення трьох інтегральних показників, на основі яких одержано єдиний узагальнений показник. У процесі дослідження досягнуто мети поєднання інноваційних оцінок регіонального економічного простору і галузевої структури виробництва.
5. На базі статистичних даних виконано розрахунки інноваційного потенціалу регіонів, які згруповано у три нерівнозначні за чисельністю кластери. До першого кластера включено пять регіонів з високим рівнем розвитку інноваційного потенціалу (Харківський, Донецький, Дніпропетровський та міста Київ і Севастополь), до регіонів „середнього рівня розвитку” - Львівський, Миколаївський, АР Крим, Житомирський, Запорізький, Луганський. Решта групи (16 регіонів) становить щільний масив недостатньо розвинених в інноваційному відношенні регіонів. Теоретично визначено характер взаємодії галузевих факторів з інноваційним потенціалом регіонів. Для практичних цілей застосовано таблиці коригуючих коефіцієнтів.
6. Дослідження фактора впливу окремих структурних складових потенціалу на його загальну інтегральну величину дає підставу стверджувати, що за окремими показниками в динаміці розвитку більшість регіонів вкрай нестабільні й переміщуються в рангових таблицях на десятки пунктів, а це є підтвердженням динамічної нестійкості у більшості регіонів. Для забезпечення рівноваги в процесах інноваційного розвитку рекомендовано впровадження в діючу практику регіонального управління елементів Регіональної інноваційної системи.
7. У частині організаційно-інформаційного забезпечення розроблено кібернетичну схему управління інноваційним розвитком регіону. Схема містить обєкти спостереження, процес інноваційного розвитку, контрольовані параметри, банк даних та систему управління розвитком регіону. Механізм управління розвитком виконує такі інтегральні функції: стратегічного управління, коригування програм, управління резервами. Інноваційний потенціал в цій моделі використовується двояко: як база даних ресурсного забезпечення і як обєкт оцінки результативності заходів.
Таким чином, у дослідженні обґрунтовано й наведено авторську концепцію комплексного аналізу інноваційного потенціалу регіонів, запроваджено відповідні механізми проведення оцінки та розроблено рекомендації щодо удосконалення організаційно-інформаційного забезпечення процесів інноваційного розвитку регіонів України. Наукові дослідження й розробки, які містить дисертаційна робота, дозволяють підвищити науковий рівень практики реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку регіонів, підсилити їхню функціонально-управлінську складову в інноваційних процесах країни, спрямованих на економічне зростання й досягнення високого рівня конкурентоспроможності на світових ринках.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО В РОБОТАХ
1. Снисаренко Е.Б. Проблемы инновационного развития регионов: анализ, пути решения / Е.Б. Снисаренко // Економіка, фінанси, право. - К, 2007. - №1. - С. 3 - 5.
2. Снисаренко Е.Б. Инновационное развитие регионов: анализ и расчет интегральных показателей / Е.Б. Снисаренко // Экономика: проблемы теории и практики: сб. науч. тр. Вып. 220: В 3 т. Том 2.- Днепропетровск: ДНУ, 2006. - С. 384 - 391.
3. Снисаренко Е.Б. Моделирование инновационного развития регионов Украины с помощью факторных экспериментов / Е.Б. Снисаренко // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2006 - № 8. - С. 136 - 141.
4. Снисаренко Е.Б. Расчет интегральных показателей инновационного развития отраслей промышленности в регионах Украины / Е.Б. Снисаренко // Экономика: проблемы теории и практики: Сб. науч. тр. Вып. 222: В 5 т. Том 5.- Днепропетровск: ДНУ, 2007. - С.1031 - 1040.
5. Снісаренко О.Б. Оцінка ефективності інноваційних проектів та їх портфелів / О.Б. Снісаренко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Х, 2005. - № 650. - С. 227 - 231.
6. Снисаренко Е.Б. Инновационная деятельность предприятия - динамический процесс с нелинейной траекторией развития / Е.Б. Снисаренко // Вестник Национального технического университета «ХПИ». Сб. науч. тр. Выпуск 58: В 3 т. Том 3. - Х, 2005. - С.139 - 141.
7. Снисаренко Е.Б. Анализ методов расчета экономической эффективности инновационных проектов с учетом фактора времени / Е.Б. Снисаренко // Економіка, фінанси, право. Інформаційно-аналітичний журнал. - К, 2004. - №11. - С. 6 - 11.
9. Снисаренко Е.Б. Повышение эффективности инвестиций в инновационной деятельности / Е.Б. Снисаренко, Ю.Б. Кракос // Бизнес Информ. - Х, 2007 - № 12(3). - С. 30 - 32.
10. Снисаренко Е.Б. Расчет и анализ инновационного потенциала Харьковского региона / Е.Б. Снисаренко, В.П. Божко // Бизнес Информ. - Х, 2007 - № 3 - 4. - С. 77 - 79.
11. Божко В.П., Снисаренко Е.Б. Применение методов планирования экспериментов для моделирования инновационного развития регионов Украины / В.П. Божко, Е.Б. Снисаренко // Коммунальное хозяйство городов: Науч. техн. сб. - К.: Техніка, 2006. - Выпуск 71. - С.14 - 17.
12. Бубенко П.Т. Снісаренко О.Б. Інноваційний потенціал регіону: оцінювання та використання оцінок в механізмі управління розвитком // Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития: материалы VI Междунар. науч. практ. интернет-конф. Харьков, 2008 г.- Х.: ХНАГХ, 2008. - С. 34 - 37.
13. Снісаренко О.Б. Інноваційний потенціал регіону як складова частина стратегії управління розвитком // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: II Міжнар. наук. практ. конф. Львів, 29 -31 травня 2008 р. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. - С. 318 - 319.
14. Снисаренко Е.Б. Методы оценки и прогнозирования развития инновационного потенциала предприятий в регионах // Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами: матеріали Міжнар. наук. практ. конф. Жовті Води, 23 - 24 лют. 2007 р. - Жовті Води, 2007. - Т. 2, - С. 140.
15. Снисаренко Е.Б. Анализ инновационного потенциала регионов // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2007: III Міжнар. наук.-практ. конф. Полтава, 14 - 16 травня 2007 р. - Полтава: Вид. «ІНТЕРГРАФІКА», 2007. - Т. 10, - С. 21 - 24.
16. Снисаренко Е.Б. Прогнозирование инновационного развития отраслей промышленности в регионах // Управление инновациями 2006: материалы Междунар. науч.-практ.конф. Москва, 13 - 15 ноября 2006 г. - М.: 2006. - С. 196 - 198.
17. Снисаренко Е.Б. Анализ инновационного развития регионов // Інтегровані компютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ’2006: матеріалами науково-практ. конф. Харків, 2006 р. - Х.: Нац. аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2006. - С. 468.
18. Снісаренко О.Б. Оцінка ефективності інноваційних проектів // Проблеми організації та планування інноваційної діяльності підприємств: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 21 - 22 квітня 2005 р. - Харків, 2005.
19. Снисаренко Е.Б. Оценка эффективности инноваций как динамической системы с нелинейной траекторией развития // Інтегровані компютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ’2005: матеріалами науково-практ. конф. Харків, 2005 р. - Х.: Нац. аерокосм. ун-т «Харк.авіац.ін-т», 2005. - С. 418 - 419. інноваційний економіка регіон
20. Снисаренко Е.Б. Инновационная деятельность предприятия как динамический процесс с нелинейной траекторией развития. // Развитие учета и аудита как основы информационно - аналитической системы предприятия: труды Междунар. науч. практ. конф. Харьков, 17 - 18 ноября 2005 г. - Харьков, 2005. - С.121 - 122.
21. Снисаренко Е.Б. Усовершенствование методов анализа эффективности реализации долгосрочных инновационных проектов. // Інтегровані компютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ’2004: матеріалами науково-практ. конф. Харків, 2004 р. - Х.: Нац. аерокосм. ун-т «Харк.авіац.ін-т», 2004. - С. 389.