Поширеність ураження кісткової тканини за умов системного червоного вовчака, особливості імунологічного статусу, рівня ендогенної інтоксикації та остеодефіциту. Ефективність терапії з прийомом комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3.
Аннотация к работе
В Україні системні захворювання сполучної тканини, ревматизм і хвороби кістково-мязової системи за розповсюдженістю посідають третє місце (6600 на 100000 дорослого населення) після хвороб систем кровообігу та травлення [Коваленко В.Н. и соавт., 2000; Афек А. и соавт., 1998]. Метою дослідження було на підставі вивчення особливостей змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на СЧВ обґрунтувати спосіб корекції остеодефіцитних станів з урахуванням показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, маркерів ендогенної інтоксикації. Встановити особливості та поширеність ураження кісткової тканини за умов СЧВ з проведенням оцінки залежності остеодефіцитних станів від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання, імунологічного статусу, рівня ендогенної інтоксикації. Оцінити ефективність, терміни та доцільність призначення комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 в комплексній терапії жінок, хворих на СЧВ, з різним ступенем остеодефіциту. Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу і рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення ГКС та їх добових доз.Для виявлення причин, що впливають на МЩКТ при СЧВ, проведено аналіз денситометричних показників в обстежених жінок з розподілом останніх на наступні групи: 1) для виявлення залежності змін МЩКТ ПВХ від віку - на дві групи: жінки в клімактеричному періоді (46 осіб) та фертильного віку (58 осіб); 2) для виявлення залежності змін МЩКТ ПВХ від тривалості захворювання - на три групи: жінки, у яких захворювання тривало до року (6 осіб), від 1 до 10 років (64 особи), понад 10 років (34 особи). 3) для виявлення залежності змін МЩКТ ПВХ від схем прийому ГКС - на дві групи: хворі, які вживали їх періодично з базисною терапією під час загострення патологічного процесу (27 осіб) та хворі, що застосовували ГКС постійно (77 осіб); 4) для виявлення залежності змін МЩКТ ПВХ від середньодобової дози ГКС серед пацієнтів, які застосовували їх постійно - на дві групи: хворі, що приймали до 7,5 мг (43 особи) і понад 7,5 мг (34 особи) ГКС на добу. Встановлено достовірне зростання (на 24,80 %) рівня CD8 у хворих на СЧВ з ІІ ступенем активності порівняно з групою хворих з І ступенем активності СЧВ та достовірне його зменшення (на 15,38 %) у хворих на СЧВ з ІІІ ступенем активності відносно хворих з ІІ ступенем активності СЧВ. A та M у хворих на СЧВ з ІІІ ступенем активності, зменшення рівня Ig G в хворих з ІІ та ІІІ ступенями активності відносно хворих з І ступенем активності, однак в хворих на СЧВ з І та ІІІ ступенями активності він був достовірно вищим порівняно з групою хворих з ІІ ступенем активності. Таким чином, нами встановлено залежність структури остеодефіцитних станів від тривалості захворювання в групі жінок, хворих на СЧВ: зі зростанням тривалості захворювання зростає глибина та частота проявів остеодефіциту у жінок, хворих на СЧВ, що і завершується формуванням остеопоротичних уражень кісткової тканини ПВХ в хворих з тривалістю захворювання понад 10 років.У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, повязаного з дослідженням стану мінеральної щільності кісткової тканини при системному червоному вовчаку, встановленням факторів, які призводять до її зміни, їх взаємозвязку з перебігом основного захворювання та визначенням основних шляхів профілактики і корекції виявлених остеодефіцитних станів. При системному червоному вовчаку остеодефіцитні стани виявляються у 94,23 % хворих жінок, проявляються остеопенічним синдромом у 75,96 % випадків та остеопоротичними ураженнями кісткової тканини - у 18,27 % і характеризуються гетерогенною структурою та мультифакторною залежністю від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу і рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів та їх добових доз. При тривалості захворювання від 16 до 20 років спостерігається найбільша частка (7,69 %) остеопоротичних змін кісткової тканини поперекового відділу хребта у жінок, хворих на системний червоний вовчак. Кореляційним аналізом встановлено, що достовірне зниження показників мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта взаємозвязане зі змінами імунорегуляторного індексу, а зростання рівня ЦІК призводить до достовірного зменшення вмісту мінералів у кістковій тканині та її мінеральної щільності (r=-0,69 та r=-0,77 відповідно) у жінок, хворих на системний червоний вовчак. Встановлено достовірний негативний звязок між рівнем еритроцитарного індексу ендогенної інтоксикації та вмістом мінералів (r=-0,71) і мінеральною щільністю (r=-0,78) кісткової тканини у жінок, хворих на системний червоний вовчак, що дозволяє вважати вищенаведені показники імунітету та ендогенної інтоксикації прогностичними маркерами стану кісткової ткан