Класифікація канцерогенонебезпечних виробництв за рівнем впливу несприятливих факторів виробництва. Стан специфічної сенсибілізації організму працюючих. Оцінка ризику розвитку передракових станів та онкопатології за допомогою використання біомаркерів.
Аннотация к работе
Щорічно тільки в Україні реєструється до 160 тис. нових випадків раку, а 100 тис. хворих вмирають від злоякісних новоутворень. Серед основних причин, що зумовлюють таку ситуацію, фахівці вказують на несприятливе екологічне становище, професійний вплив шкідливих факторів виробничого середовища, зниження рівня життя населення, поширеність паління, алкоголізму, недостатній рівень онкологічної настороженості лікарів та інформованості працюючих контингентів (Кундієв Ю.І., Краснюк О.П., 2000). Позитивних змін в зниженні онкозахворюваності може бути досягнуто шляхом ефективної первинної профілактики (недопущення онкозахворювання, повний облік та державна реєстрація онконебезпечних виробництв, створення відповідних банків даних, одержання, накопичення та обробка інформації щодо їхньої кількості та особливостей, а також заходи щодо управління онкоризиком). Тому пошук методів, що дозволяють виявляти доклінічні прояви злоякісних новоутворень у популяційних підгруп (у т.ч. робочих контингентів), схильних до онкологічних захворювань - є чи не найпершочерговим завданням фахівців різного профілю: медичних генетиків, імунологів, онкологів та гігієністів (Smith R.A., Mettlin C.J., Davis H..J, Eyre H., 2000). Дисертаційна робота відповідає основному плану науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України і виконувалася у рамках НДР “Визначити роль виробничих факторів у формуванні онкологічної захворюваності в Україні й обґрунтувати систему заходів щодо профілактики професійного раку" (1998-2000 рр.) (№ держреєстрації 0198U000793) та “Обґрунтувати методичні підходи оцінки канцерогенного ризику впливу пріоритетних забруднювачів виробничого середовища (сполуки хрому, нікелю, азбесту та ін.) на працюючих та удосконалити заходи щодо первинної профілактики професійного раку" (2001-2003 рр.) (№ держреєстрації 0101U000545 ).Обґрунтовано методичний підхід до виявлення осіб, що мають підвищений канцерогенний ризик, який передбачає комплексне використання інформативних та простих маркерів, що дозволяють оцінювати загальну резистентність організму (т.з. лейкоцитарний індекс інтоксикації, біологічний вік) та визначати ступінь специфічної сенсибілізації до пухлинних антигенів (ЕФП-тест). Встановлено, що умови праці працюючих феросплавного виробництва (ЗФЗ), заводів азбестотехнічних виробів (АТІ) і теплозвукоізоляційних матеріалів (ТЗІ) не відповідають критеріям безпеки, закладеним у “Гігієнічній класифікації праці”, що, в свою чергу, створює підґрунтя для підвищення ризику виникнення професійних захворювань, у тому числі, онкопатології. Показано, що використання критерію “біологічний вік” разом із показником лейкоцитарного індексу інтоксикації може служити одним з додаткових гігієнічних критеріїв впливу виробничого середовища на організм, що дозволяє рекомендувати їх для більш широкого використання при проведенні епідеміологічних досліджень щодо оцінки ступеню професійного ризику, в тому числі у працюючих канцерогенонебезпечних виробництв.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Обґрунтовано методичний підхід до виявлення осіб, що мають підвищений канцерогенний ризик, який передбачає комплексне використання інформативних та простих маркерів, що дозволяють оцінювати загальну резистентність організму (т.з. лейкоцитарний індекс інтоксикації, біологічний вік) та визначати ступінь специфічної сенсибілізації до пухлинних антигенів (ЕФП-тест).
2. Встановлено, що умови праці працюючих феросплавного виробництва (ЗФЗ), заводів азбестотехнічних виробів (АТІ) і теплозвукоізоляційних матеріалів (ТЗІ) не відповідають критеріям безпеки, закладеним у “Гігієнічній класифікації праці”, що, в свою чергу, створює підґрунтя для підвищення ризику виникнення професійних захворювань, у тому числі, онкопатології.
3. Встановлено, що вплив шкідливих факторів виробничого середовища на працюючих основних професій досліджуваних канцерогенонебезпечних виробництв обумовлює прискорення темпів їх постаріння, а також відхилення від нормальних значень деяких гематологічних показників.
4. Показано, що використання критерію “біологічний вік” разом із показником лейкоцитарного індексу інтоксикації може служити одним з додаткових гігієнічних критеріїв впливу виробничого середовища на організм, що дозволяє рекомендувати їх для більш широкого використання при проведенні епідеміологічних досліджень щодо оцінки ступеню професійного ризику, в тому числі у працюючих канцерогенонебезпечних виробництв.
5. Надано оцінку ступеню сенсибілізації до ембріонального (загального ракового антигену) та пухлиноасоційованого органоспецифічного антигену раку легень у працюючих досліджуваних виробництв. Було виявлено значний відсоток осіб, сенсибілізованих до використовуваних антигенів (АТІ - 38,5%, ЗФЗ - 30,95%, ТЗІ - 22,73%), що свідчить про високий професійний канцерогенний ризик працюючих.
6. Найбільш високі значення відносного ризику розвитку онкопатології були зафіксовані у працюючих заводу азбестотехнічних виробів (5,1), найнижчі - у працюючих заводу теплозвукоізоляційних матеріалів (3,01). На заводі феросплавів відносний ризик розвитку онкопатології склав 4,16 (р<0,05).
7. Відзначена тенденція збільшення відносного ризику виникнення передракових станів та онкопатології зі стажем роботи на підприємстві, зокрема для осіб, що працюють на досліджуваних виробництвах більше 20 років.
8. Проведені дослідження визначили доцільність санітарно-гігієнічної паспортизації канцерогенонебезпечних виробництв та необхідність дотримання етичних норм при оцінці канцерогенного ризику працюючих.
Список литературы
1. Демецкая А.В., Горбань Л.Н., Кучерук Т.К., Мовчан В.А. Биологический возраст и некоторые показатели гомеостаза у рабочих основных профессий производства ферросплавов //Довкілля та здоровя. - 2002. - Т.22., №3. - С. 34-37. (самостійно проведено анкетування працюючих, а також розраховані значення біологічного віку та показника лейкоцитарного індекса інтоксикації).
2. Демецкая А.В., Горбань Л.Н., Новиченко Н.Л., Витте П.Н., Мовчан В.А. Применение метода иммунодетекции для оценки риска развития профессионального рака у работающих, подвергающихся воздействию потенциально токсичных и канцерогеноопасных химических веществ //Современные проблемы токсикологии. - 2003. - №1. - С. 91-94. (самостійно проведено збір зразків крові, їх обробка, ЕФП-тестування; розраховано значення відносного канцерогенного ризику працюючих та зроблено узагальнення отриманих результатів).
3. Демецкая А.В. Биологический возраст рабочих заводов теплозвукоизоляционных материалов и асбестотехнических изделий //Врачебное дело. - 2003. - №3-4. - С. 126-130.
4. Демецкая А.В., Мовчан В.А., Кучерук Т.К. Сравнительный анализ профессионального канцерогенного риска рабочих некоторых онкоопасных производств Украины //Гигиена труда. Сборник. - Вып. 34, Т.1. - 2003. - С. 110-122. (самостійно проведені дослідження ступеня специфічної сенсибілізації до пухлинних антигенів; розраховані значення біологічного віку та лейкоцитарного індексу інтоксикації, розраховані значення відносного канцерогенного ризику працюючих та проведено узагальнення отриманих даних).
5. Демецкая А.В., Новиченко Н.Л., Горбань Л.Н. Применение способа иммунодетекции рака как метода доклинической диагностики при выявлении групп профессионального риска //Гигиена труда. Сборник. Вып. 32. - 2001. - С. 297-302. (самостійно апробовано метод імунодетекції раку для подальшого його використання для оцінки канцерогенного ризику працюючих).
6. Демецкая А.В., Новиченко Н.Л., Горбань Л.Н., Витте П.Н., Кучерук Т.К., Мовчан В.А. Применение метода иммунодетекции для оценки риска развития профессионального рака //Гигиена труда. Сборник. - Вып. 33. - 2002. - С. 290-295. (самостійно проведено збір зразків крові з подальшим ЕФП-тестуванням працюючих та розраховано значення відносного ризику розвитку онкопатології).
7. Новиченко Н.Л., Демецкая А.В., Горбань Л.Н. Этические проблемы использования лабораторных тестов на раннее выявление онкологических заболеваний //Тез. доп. міжнар. наук. конф. “Етичні проблеми медицини праці та гігієни довкілля”, Київ, 9-10 грудня 2003р. - Киев, 2003. - С. 22-23. (самостійно проаналізовано етичні труднощі, що виникли в ході використання методу імунодетекції раку для оцінки канцерогенного ризику працюючих окремих виробництв України).
8. Демецкая А.В., Горбань Л.Н., Новиченко Н.Л., Витте П.Н. Канцерогеноопасные производства и оценка риска развития профессионального рака у работающих //Онкология: Тез. докл./Матеріали III науково-практичної конференції “Проблеми онкогенетики: наукові та прикладні аспекти, Київ, 23-24 травня 2002р. - Киев, 2002. - Т.4. - С.17. (самостійно розраховані значення відносного ризику розвитку онкопатології на підставі данних власних досліджень щодо ступеню специфічної сенсибілізації працюючих до маркерів злоякісної трансформації - пухлинноассоційованих антигенів).
9. Gorban L.N., Krasniuk E.P., Demetskaya A.V., Novichenko N.L. Problem of the professional Cancer in Ukraine //Экспериментальная онкология: Тез. докл./II съезд онкологов стран СНГ, Киев, 23-26 мая 2000г. - Киев, 2000. - Т.22. - С.4. (самостійно проаналізовано стан вивчення проблеми професійного раку в світі та в Україні).