Головний аналіз поглиблення і використання існуючих методів визначення гідрохімічних характеристик стоку. Особливість дослідження просторово-часового розподілу гідрологічних показників. Вивчення хімічно-водного режиму відповідно до основних фаз водності.
Аннотация к работе
Південний Буг у структурі Держводгоспу України, у деяких аспектах управління водними ресурсами продовжує здійснюватися за адміністративно-територіальним принципом. Ця проблема набула значної актуальності для Південного Бугу, водні ресурси якого повинні забезпечити роботу трьох блоків Південно-Української АЕС (ПУ АЕС) і Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ТГАЕС), перший агрегат якої введено в експлуатацію 5 жовтня 2006 р. Дослідження, проведені автором, безпосередньо повязані з науково-дослідними роботами, які виконувались у 2001-2007 рр. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в рамках державних тем № 01БФ050-03 „Дослідження регіональних змін гідролого-гідрохімічних процесів та явищ, клімату України, їх наслідків (2001-2005 рр.)” та № 06БФ050-03 „Аналіз антропогенного впливу на гідрологічний, русловий та гідрохімічний режим річок та рівень забрудненості атмосферного повітря території України (2006-2010 рр.)”, а також госпдоговірних тем Т-70/04ДП050-02 „Оцінити сучасний вплив Південно-Української АЕС на якість водних ресурсів р.Південний Буг та дати прогноз цього впливу при введенні в експлуатацію Ташлицької ГАЕС” (2005 р.), Т-363/06ДП050-05 „Визначення гідролого-гідрохімічних характеристик мінімального стоку річок басейну Південного Бугу” (2006-2007 рр.), виконаних на кафедрі гідрології та гідроекології і науково-дослідній лабораторії гідроекології та гідрохімії географічного факультету за договорами з Держводгоспом України. Для реалізації поставленої мети автором вирішувалися наступні завдання: - аналіз, поглиблення і використання існуючих методів визначення гідрологічних і гідрохімічних характеристик стоку, способів картографування модулів стоку, водогосподарських показників та екологічних індексів якості поверхневих вод басейну Південного Бугу; Для розрахунку витрат води різної забезпеченості використаний метод апроксимації емпіричних кривих розподілу теоретичними кривими; при екологічній оцінці якості води використано компютерну інформаційно-аналітичну систему моніторингу та прогнозування стану навколишнього середовища; при визначенні на окремих ділянках басейну основних показників, які впливають на водні ресурси, використано компютерну програму узагальнення даних за формою 2-ТП (водгосп) „Goswod”, що впроваджені в системі Держводгоспу України; при картографуванні модулів стоку різної забезпеченості, блокових індексів якості води та водогосподарських показників використана геоінформаційна система MAPINFO, яка дає можливість коректно відображати зональні закономірності та локальні особливості розподілу гідролого-гідрохімічних показників.Стік степової частини басейну (31 %) становить 17,5 % від стоку всієї річки протягом року. Забір води у басейні Південного Бугу зменшився у 2,7 раза за рахунок зменшення у першу чергу забору води на виробничі потреби. Значне скорочення забору поверхневих вод у басейні призвело до адекватного зменшення скидів стічних вод різної категорії очищення та безповоротних втрат. До гідрологічної бази занесені середньомісячні за кожен із 12 місяців, середньорічні, максимальні та мінімальні річні витрати води (довжина рядів становить у середньому 50-60 р.), що дозволило одержати достовірні результати при визначенні витрат води та модулів стоку різної забезпеченості. З метою оцінки водогосподарської ситуації в басейні Південного Бугу та впливу господарської діяльності на водні ресурси на окремих його ділянках, на основі Державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп), сформовано базу даних за період з 1990 по 2005 рр. Дана база містить інформацію про загальні показники забору та використання вод різними галузями економіки; про скиди стічних вод різного ступеня очищення; про безповоротні втрати води; про скиди забруднюючих речовин.Незважаючи на певне зменшення антропогенного навантаження на басейн необхідно відзначити, що загальна гідроекологічна ситуація залишається напруженою, зокрема, за рахунок збільшення частки скидів неочищених стічних вод та значної зарегульованості стоку. Розроблений підхід до оцінки впливу господарської діяльності на водні ресурси, дав змогу визначити частини (ділянки) басейну Південного Бугу з найбільшою антропогенною навантаженістю та розробити рекомендації стосовно подальшого впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами басейну. В рамках стратегії розвитку водного господарства такий підхід дає змогу визначати пріоритетність водокористувачів, приймати оптимальні рішення щодо регламентації водокористування з урахуванням екологічних обмежень, обґрунтовувати адресне спрямування інвестицій у водогосподарську і водоохоронну діяльність. Аналіз просторово-часових змін середньорічних та найгірших значень екологічних індексів (І1, І2, І3, ІЕ) якості води свідчить, що найгірша якість води спостерігається у межах першої, шостої та восьмої ділянок. Аналіз водогосподарської діяльності, фактичного і розрахункового обєму стоку у межах першої, другої та третьої ділянок показує, що за умови максимальних заборів поверх