Ефективність схрещування свиней миргородської породи з генотипами різного напрямку продуктивності. Біологічні особливості чистопородних та помісних свиней за показниками росту і розвитку. Ефективність відгодівлі чистопородних та помісних свиней.
Аннотация к работе
Проте удосконалення тварин методами чистопородного розведення процес довготривалий, а тому для отримання якісної продукції в оптимально короткі строки в Україну завезена значна кількість селекційного матеріалу, що при схрещуванні з вітчизняними генотипами забезпечує високі показники відтворювальної здатності та відгодівельних якостей (В. Тому вивчення питання ефективності схрещування свиней миргородської породи з генотипами мясного напрямку продуктивності французької селекції - породою пєтрен і синтетичною лінією Maxter та мясо - сального - білоруською чорно-рябою породою, а також використання у селекційному процесі інбредних тварин має теоретичне і практичне значення, оскільки дає можливість здійснити підбір найцінніших тварин для підвищення показників господарськи корисних ознак за чистопородного розведення та схрещування. Квасницького УААН за завданням: «Розробити методологію збереження, відтворення та раціонального використання генофонду свиней миргородської породи на основі новітніх ДНК-технологій» у 2006-2009 роках (номер державної реєстрації 0106U004214). Метою досліджень було визначення доцільності використання у селекційному процесі інбредних тварин та схрещування свиней різних генотипів для підвищення господарськи корисних ознак. вивчити ефективність схрещування свиней миргородської породи з білоруською чорно - рябою, пєтрен та Maxter;Використання таких методів селекційно-племінної роботи, як оцінка молодняку за власною продуктивністю, добір тварин, що мають показники розвитку і продуктивності не нижче вимог першого класу та поєднання кращої батьківської основи при постійному контролюванні спорідненості, добір тварин бажаного конституційного типу, індивідуальний, гомогенний підбір, використання інбридингу помірних ступенів у 2-3 поколіннях з наступним кросом і селекційним тиском при доборі свинок на початковому етапі створення стада - 50%, а кнурців - 20%, а на даному етапі - на рівні середніх по стаду у сумі з високим рівнем годівлі, який забезпечується використанням БВМД фірми «Провімі Польська», сприяло значному підвищенню показників розвитку і продуктивності свиней усіх статево-вікових груп свиней миргородської породи в племінному заводі ТОВ «Агрікор» Чернігівської області. У наших дослідженнях встановлений високий позитивний кореляційний звязок живої маси з довжиною тулубу свиноматок, визначених після першого опоросу r = 0,75 до r = 0,93, вказуючи на можливість цілеспрямованого удосконалення тварин методами внутрішньопородної селекції (табл. Серед досліджуваних варіантів поєднання найвищою багатоплідністю характеризувалися свиноматки за неспорідненого підбору кнурів і свиноматок, які, відповідно, на 1,9 - 0,9 голів мали більше живих поросят при народженні, порівняно із свиноматками ІІ та ІІІ дослідних груп (табл.4). Використання інбредних свиноматок у поєднанні з аутбредними кнурами (ІІІ група) забезпечило збільшення показника багатоплідності на 1 голову порівняно з підбором батьківської основи ІІ дослідної групи - аутбредні свиноматки х інбредні кнури. Свиноматки контрольної групи за кількістю поросят при відлученні у 30 днів поступалися тваринам ІІ-V дослідних груп на 0,3 - 0,8 голів, проте чистопородний молодняк контрольної групи у цей період розвитку характеризувався кращою пристосованістю до умов утримання і годівлі, у результаті чого втрата поросят, у середньому по групі, становила тільки 1,2 голів.Удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення забезпечило підвищення господарськи корисних ознак та збереження генетичної різноманітності популяції, а використання їх при схрещуванні з генотипами різного напрямку продуктивності сприяло одержанню високопродуктивного молодняку для відгодівлі. Кореляційний аналіз показників розвитку і продуктивності родин свиноматок миргородської породи засвідчив неможливість застосування єдиних підходів щодо добору тварин та передбачення якості одержуваного селекційного матеріалу. Використання інбредних тварин (Fx = 12,5 %) у селекційному процесі приводить до зниження багатоплідності на 8,6-18,1 %, кількості поросят - 8,8-19,8 % та маси гнізда при відлученні - 12,4-25,7 % за підвищення середньої маси однієї голови при відлученні на 7,5 - 10,3 % порівняно з аутбредними тваринами. Схрещування, порівняно з чистопородним розведенням тварин, забезпечило підвищення багатоплідності на 0,5-1,2 голови, кількості поросят при відлученні - 0,3-0,8 голів, живої маси гнізда поросят при відлученні - 8,8 кг (P>0,95) - 16,2 кг (P>0,999) та середньої маси однієї голови при відлученні-0,6 кг (P>0,99)-1,5 кг (P>0,999). Кращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини від поєднання свиноматок миргородської породи з кнурами породи пєтрен та синтетичної лінії Maxter, які забезпечували підвищення середньодобових приростів, відповідно, на 14,7 % (Р>0,999) і 10,1 % (Р>0,999), скорочення віку досягнення живої маси 100кг 6,1-3,4 % і витрат корму на 1кг приросту 24,1-16,8 % порівняно з чистопородними тваринами миргородської породи
Вывод
Удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення. Використання таких методів селекційно-племінної роботи, як оцінка молодняку за власною продуктивністю, добір тварин, що мають показники розвитку і продуктивності не нижче вимог першого класу та поєднання кращої батьківської основи при постійному контролюванні спорідненості, добір тварин бажаного конституційного типу, індивідуальний, гомогенний підбір, використання інбридингу помірних ступенів у 2-3 поколіннях з наступним кросом і селекційним тиском при доборі свинок на початковому етапі створення стада - 50%, а кнурців - 20%, а на даному етапі - на рівні середніх по стаду у сумі з високим рівнем годівлі, який забезпечується використанням БВМД фірми «Провімі Польська», сприяло значному підвищенню показників розвитку і продуктивності свиней усіх статево-вікових груп свиней миргородської породи в племінному заводі ТОВ «Агрікор» Чернігівської області. Аналізуючи зміни, що відбулись з показниками розвитку тварин протягом 2002-2009 років, потрібно відзначити збільшення живої маси та довжини тулубу основних кнурів у віці 24 місяці, відповідно, на 12,2 % і 5,2 %. Позитивних змін у стаді зазнали показники відтворювальної здатності свиноматок. Так, за сім років багатоплідність зросла на 19,4 %, кількість поросят при відлученні на 11,5 %, а маса гнізда поросят при відлученні у 30 днів на 33,1 %. Цілеспрямований добір ремонтного молодняку за віком досягнення живої маси 100 кг забезпечив зниження показника на 21,7 днів. Комплексна оцінка кнурів і свиноматок підтверджує якісне удосконалення стада свиней племзаводу «Агрікор», у результаті чого кількість основних кнурів класу еліта зросла на 40,0 %, а основних свиноматок - на 33,8 %.
У наших дослідженнях встановлений високий позитивний кореляційний звязок живої маси з довжиною тулубу свиноматок, визначених після першого опоросу r = 0,75 до r = 0,93, вказуючи на можливість цілеспрямованого удосконалення тварин методами внутрішньопородної селекції (табл. 3).
Таблиця 3Кореляційні звязки показників розвитку і продуктивності родин свиноматок
Родини Коефіцієнт кореляції (r)
Жива маса -довжина тулубу після першого опоросу Багатоплідність -маса гнізда поросят при відлученні Вік досягнення живої маси 100 кг - жива маса після першого опоросу
Зозуля 0,92 ±0,85*** 0,77 ±0,59*** 0,07 ±0,001
Конвалія 0,87±0,80*** 0,44 ±0,19 0,43 ±0,18
Мальва 0,79 ±0,62*** 0,16 ±0,03 0,34 ±0,12*
Русалка 0,86 ±0,75*** 0,11 ±0,01 0,16 ±0,03
Смородина 0,93 ±0,86 0,30 ±0,09 0,11 ±0,01
Сойка 0,88 ±0,77*** -0,004 ±0,000 -0,35 ±0,13
Цитрина 0,75 ±0,57*** 0,77 ±0,59 -0,34 ±0,12
Примітка: *** - Р>0,999
Аналіз взаємозвязку показників живої маси матерів та дочок свиноматок заводського стада «Агрікор» вказує на ефективність добору за живою масою після першого опоросу свиноматок усіх родин, крім Мальви. Прогнозоване збільшення довжини тулубу свиноматок можливо одержати тільки за цілеспрямованого добору за цим показником матерів у родинах Конвалія, Смородина, Сойка та Цитрина (r = 0,62 - 0,84), селекція решти родин буде малоефективною. Неможливо проводити цілеспрямований добір за фенотипом маток, оскільки цей захід не приведе до прогнозованого поліпшення віку досягнення живої маси 100 кг у нащадків (r = -0,56 0,49).
Відтворювальна здатність інбредних та аутбредних тварин. Серед досліджуваних варіантів поєднання найвищою багатоплідністю характеризувалися свиноматки за неспорідненого підбору кнурів і свиноматок, які, відповідно, на 1,9 - 0,9 голів мали більше живих поросят при народженні, порівняно із свиноматками ІІ та ІІІ дослідних груп (табл.4). Використання інбредних свиноматок у поєднанні з аутбредними кнурами (ІІІ група) забезпечило збільшення показника багатоплідності на 1 голову порівняно з підбором батьківської основи ІІ дослідної групи - аутбредні свиноматки х інбредні кнури.
Таблиця 4. Відтворювальна здатність інбредних та аутбредних свиноматок
К-сть поросят при відлученні, гол 9,1±0,81 7,3±1,08 8,3±0,80
Збереженість поросят до відлучення, % 86,7 84,8 86,5
Маса гнізда поросят при відлученні, кг 112,5±12,2 83,6±13,88 98,5±10,82
Середня маса 1 гол. при відлученні, кг 10,7±1,02 11,5±0,97 11,8±0,91
Значний розмах показника кількості поросят при відлученні у 45 днів серед досліджуваних груп має межі 10,5 -8,6 голів, вказуючи на вплив методу підбору батьківських пар. За цим показником тварини контрольної групи на 1,8 голови перевищували тварин ІІ дослідної групи та на 0,8 голів - ІІІ дослідної. Підтвердженням впливу багатоплідності на кількість поросят при відлученні слугує високовірогідний прямолінійний звязок даних показників r = 0,56 0,89. Різниця між групами за живою масою гнізда поросят при відлученні знаходилася в межах 12,4 - 23,3 %. Аутбредний підбір батьківської основи забезпечив збільшення живої маси гнізда поросят при відлученні на 28,9 кг порівняно з топкросом, та на 14,0 кг - із ботомкросом.
Відтворювальна здатність свиноматок за чистопородного розведення та схрещування. Використання методу схрещування позитивно вплинуло на підвищення показника багатоплідності, особливо у тварин ІІ-ІІІ дослідних груп. За поєднання свиней миргородської породи з тваринами 1/2 ( М Б. ч/р) перевага показника багатоплідності, у порівнянні з тваринами контрольної групи, становила, відповідно, 0,7 і 1,2 голів поросят на опорос. Схрещування свиноматок миргородської породи з кнурами мясних генотипів забезпечило підвищення показника багатоплідності, у порівнянні з чистопородним розведенням, відповідно, на 0,5 та 0,6 голів. Згідно одержаних даних, помісні поросята IV дослідної групи за живою масою при народженні переважали на 0,24 кг (P>0,999), а V групи - 0,21 кг (P>0,99) чистопородних тварин. Свиноматки контрольної групи за кількістю поросят при відлученні у 30 днів поступалися тваринам ІІ-V дослідних груп на 0,3 - 0,8 голів, проте чистопородний молодняк контрольної групи у цей період розвитку характеризувався кращою пристосованістю до умов утримання і годівлі, у результаті чого втрата поросят, у середньому по групі, становила тільки 1,2 голів. Згідно одержаних даних, тварини контрольної групи поступалися за середньою живою масою однієї голови при відлученні тваринам дослідних груп.
Динаміка живої маси та довжини тулубу піддослідного молодняку. Одержані результати досліджень показують, що помісні свині IV-V дослідних груп за показниками живої маси у 4, 6 та 9 - місячному віці значно перевищували не тільки чистопородний молодняк контрольної групи, але і ровесників ІІ-ІІІ дослідних груп. У чотиримісячному віці різниця між тваринами контрольної та ІІ-V дослідними групами за живою масою становила 1,1 -11,5 %, у шестимісячному 1,4 - 6,7 %, а у девятимісячному 1,1 - 4,6 % (табл. 5).
Таблиця 5 Динаміка живої маси та довжини тулубу піддослідних тварин (п=20 гол.)
Піддослідні групи Жива маса тварин, кгу віці, міс Довжина тулубу, см у віці, міс.
4 6 9 6 9
І 43,6±1,96 74,2±2,57 120,4±4,50 107,6±2,01 119,7±3,06
ІІ 44,1±1,97 75,3±2,11 121,7±2,79 109,0±1,83 120,5±1,84
ІІІ 45,9±1,66 77,6±2,50 123,5±2,55 110,6±1,89 123,5±1,84
IV 48,4±2,79 79,2±2,49 126,0±2,05 117,6±1,71 136,5±2,39
У 46,9±2,51 78,9±2,68 125,0±1,05 117,8±1,62 135,5±2,27
Помісний молодняк, одержаний за схрещування свиней миргородської породи з пєтрен, мав перевагу за живою масою у чотиримісячному віці над тваринами контрольної та решти дослідних груп на 9,9 -3,1%, а у подальші вікові періоди, відповідно, на 6,3 -0,4 % та 4,4 -0,8 %.
Свині контрольної групи на 1,3 - 9,3 % за довжиною тулубу поступалися тваринам дослідних груп. При цьому більш відчутна перевага показника характерна для молодняку IV-V дослідних груп, що узгоджується з використанням вихідних батьківських генотипів із значно кращою конституцією та екстерєром. У девятимісячному віці чистопородний молодняк контрольної групи поступався за даним показником на 4,4- 5,3 % ровесникам IV-V дослідних груп, при дещо меншій різниці 0,7 - 3,2 % з молодняком ІІ-ІІІ груп, що пояснюється поєднанням різної спадкової основи батьків.
Взаємозвязок біохімічних показників крові з розвитком піддослідного молодняку. Найвищий вміст загального білку у шестимісячному віці одержано у тварин IV та V дослідних груп, відповідно, 7,9 і 8,2 г /100 см3. Дослідженнями встановлено, що тварини контрольної групи поступалися за даним показником на 1,1 -15,1 % молодняку ІІ - V дослідних груп за вірогідної різниці з тваринами IV та V дослідних груп (табл. 6).
Таблиця 6. Біохімічні показники крові молодняку свиней (п=5 гол.)
Піддослідні групи Показники
Загальний білок, г /100 см3 Загальні ліпіди, мг/% Загальний холестерин, г/100 см3
І 7,1 ± 0,27 791,7±80,05 81,7±6,01
ІІ 7,2 ±0,29 730,0±103,92 86,5±9,96
ІІІ 7,7 ± 0,46 701,3±56,33 84,1±7,34
IV 7,9 ± 0,23* 750,0±47,61 78,6 ±1,08
V 8,2 ± 0,18* 810,0±10,0 81,1±2,78
Примітка: * - Р> 0,95
Характеризуючи одержаний рівень загальних ліпідів у сироватці крові свиней різних генотипів, необхідно зазначити, що їх найменший вміст виявлено у тварин ІІІ дослідної групи, які на 11,4 % поступались особинам контрольної групи і на 4,1-15,5 % - представникам інших дослідних груп. Результати наших досліджень вказують на те, що у крові свиней контрольної групи у 6-ти місячному віці містилось на 5,8 -2,9 % менше загального холестерину у порівнянні з тваринами ІІ та ІІІ дослідних груп. Піддослідний молодняк, одержаний за схрещування свиней миргородської породи з кнурами мясних генотипів - пєтрен та Maxter, у порівнянні з тваринами контрольної та ІІ-ІІІ дослідних груп, мав значно менший вміст загального холестерину у сироватці крові.
Визначення впливу окисно-відновних процесів на інтенсивність росту піддослідних тварин проводили за результатами кореляційного аналізу. Позитивний вплив збільшення вмісту загального білку на підвищення живої маси встановлено для тварин контрольної та V дослідних груп r = 0,52 0,38. Не підтверджує такий висновок результат досліджень, одержаний для молодняку ІІ, ІІІ та IV дослідних груп, для яких встановлена зворотна залежність показників (r = -0,93- 0,14). Взаємозвязок вмісту загального холестерину та живої маси серед піддослідних тварин (крім ІІІ дослідної) носив зворотний характер, за якого збільшення одної ознаки узгоджувалося із зменшенням іншої і навпаки.
Відгодівельні якості піддослідних тварин. Аналіз відгодівельних якостей вказує на те, що найвищою інтенсивністю росту характеризувалися тварини IV та V дослідних груп, вік досягнення живої маси 100 кг у яких, відповідно, за 189 і 194 дні (табл. 7). Свині контрольної групи значно поступалися помісним тваринам за інтенсивністю росту, у результаті чого живої маси 100 кг вони досягали на 1,7 -12,2 дні (0,8 - 6,1%) пізніше, при вірогідній різниці показника. Тварини реципрокних варіантів схрещування (ІІ - ІІІ дослідні групи) при несуттєвій перевазі показника віку досягнення живої маси 100 кг у порівнянні з чистопородним молодняком (2 -3 дні), на 5 - 9 днів пізніше досягали вказаної живої маси порівняно з молодняком IV та V дослідних груп. Найвищий середньодобовий приріст під час відгодівлі мали тварини IV та V дослідних груп, які, відповідно, на 14,7 (Р>0,999) і 10,1% (Р>0,999) переважали чистопородних тварин контрольної групи. Найкращою оплатою корму під час відгодівлі характеризувалися тварини V дослідної групи. Свині реципрокних варіантів схрещування (ІІ -ІІІ дослідні групи) практично не відрізнялися між собою за витратами корму на 1 кг приросту, а перевага над тваринами контрольної групи становила 8,2 - 6,3 %.
Таблиця 7Відгодівельні якості піддослідних тварин (п=20 гол.)
Показники Піддослідні групи
І ІІ ІІІ IV V
Вік досягнення живої маси 100 кг, дн. 201,5± 2,19 198,5± 2,01* 199,8± 1,51* 189,3± 2,94*** 193,7± 3,27***
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. 4,28 3,93 4,01 3,25 3,56
Примітка: * - Р> 0,95 ; *** - Р> 0,999
Мясні якості піддослідних тварин. Молодняк контрольної групи за довжиною півтуші поступався на 0,7- 2,6 % тваринам дослідних груп. Позитивного впливу на збільшення показника довжини півтуші на 2,6 % за рахунок використання у якості батьківської породи кнурів пєтрен і Maxter, зазнали тварини IV та V дослідних груп (табл. 8). Поєднання свиней миргородської породи з пєтрен та Maxster забезпечило зменшення товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, відповідно, на 14,7 % (Р>0,99) та 12,5 % (Р>0,99) у порівнянні з чистопородними тваринами.
Таблиця 8Мясні якості піддослідних свиней (п=3 гол.)
Показники Піддослідні групи
І ІІ ІІІ IV V
Довжина півтуші, см 92,3± 1,15 93,0± 1,00 93,3± 1,53 94,7± 0,58* 94,7± 1,53
Товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм 32,0± 1,00 31,3± 1,53 31,0± 1,73 27,3± 1,15** 28,0± 2,00**
Примітка: * - Р> 0,95 ; ** - Р> 0,99
За нашими даними, поєднання тварин, що відносяться до генотипів одного напрямку продуктивності, ІІ-ІІІ дослідні групи, не супроводжувалося значним зменшенням товщини шпику у свиней.
Фізико-хімічні показники мязової та жирової тканин у свиней. Активна кислотність мяса у піддослідних свиней, визначена через 24 години після забою, мала межі РН = 5,76 - 6,12. При цьому, РН чистопородних свиней миргородської породи на 0,9 % перевищувала тільки тварин ІІ дослідної групи, але була нижчою на 1,3 -5,3 % порівняно із іншими дослідними групами. Найнижча вологоутримуюча здатність характерна для мязової тканини свиней ІІ дослідної групи, які на 4,2 % поступались тваринам контрольної та 3,0-11,2 % решти дослідних груп. На вологоутримуючу здатність впливає активна кислотність мяса, підтвердженням чого слугує позитивний коефіцієнт кореляції, одержаний у наших дослідження r = 0,37 - 0,99. У мязовій тканині піддослідних тварин містилося 74,23 -76,48 % загальної вологи з незначною різницею між групами. Свині контрольної групи характеризувалися найвищим вмістом протеїну, з перевагою 0,7 - 4,9 % над дослідними групами. Мясо свиней контрольної групи містило на 9,1 - 39,5 % більше жиру у порівнянні з дослідними. За вмістом загальної вологи у салі серед піддослідних груп перевага була за тваринами ІІІ дослідної групи. Жирова тканина свиней цієї групи містила найвищу кількість вологи, що на 12,0 % перевищувало результати контрольної групи та на 17,8 -16,7 % представників решти дослідних груп. Між тваринами різних генотипів не встановлено вірогідної різниці за температурою плавлення сала, як початкової, так і кінцевої.
Економічна ефективність відгодівлі свиней різних генотипів. Собівартість виробленої продукції найнижчою була у свиней IV та V дослідних груп за рахунок вищої інтенсивності росту тварин під час відгодівлі та менших витрат на виробництва свинини. За даним показником свині контрольної групи поступались на 1,5 - 11,3 % представникам дослідних груп. За показником чистого прибутку, одержаному при відгодівлі свиней різних генотипів, перевага помісного молодняку IV і V дослідних груп над тваринами контрольної групи становила 26,6 - 19,5%, а ІІ- ІІІ дослідних груп, відповідно, 8,4 - 4,0 %. При розрахунку чистого прибутку на одну голову встановлено перевагу тварин IV і V дослідних груп над контрольними у сумі 116,3 і 85,3 грн. Відгодівля тварин ІІ - ІІІ дослідних груп забезпечує збільшення чистого прибутку на одну голову на 36,7 - 17,5 грн. у порівнянні з тваринами контрольної групи. Поєднання свиней миргородської породи з генотипами мясного напрямку продуктивності забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва свинини на 21,1 -15,0 % у порівнянні з відгодівлею чистопородних тварин.1. Удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення забезпечило підвищення господарськи корисних ознак та збереження генетичної різноманітності популяції, а використання їх при схрещуванні з генотипами різного напрямку продуктивності сприяло одержанню високопродуктивного молодняку для відгодівлі.
2. Кореляційний аналіз показників розвитку і продуктивності родин свиноматок миргородської породи засвідчив неможливість застосування єдиних підходів щодо добору тварин та передбачення якості одержуваного селекційного матеріалу.
3. Використання інбредних тварин (Fx = 12,5 %) у селекційному процесі приводить до зниження багатоплідності на 8,6 -18,1 %, кількості поросят - 8,8 -19,8 % та маси гнізда при відлученні - 12,4 -25,7 % за підвищення середньої маси однієї голови при відлученні на 7,5 - 10,3 % порівняно з аутбредними тваринами.
4. Встановлено, що використання у селекційному процесі інбредних кнурів (Fx = 12,5 %), порівняно з інбредними свиноматками (Fx = 12,5 %), супроводжується більш відчутним зниженням відтворювальної здатності.
5. Схрещування, порівняно з чистопородним розведенням тварин, забезпечило підвищення багатоплідності на 0,5-1,2 голови, кількості поросят при відлученні - 0,3 -0,8 голів, живої маси гнізда поросят при відлученні - 8,8 кг (P>0,95) - 16,2 кг (P>0,999) та середньої маси однієї голови при відлученні -0,6 кг (P>0,99) -1,5 кг (P>0,999).
6. Встановлено, що піддослідні тварини найбільш відчутно змінювали живу масу у період інтенсивного росту - з чотирьох до шестимісячного віку при зменшенні різниці за цим показником у подальшому. У чотиримісячному віці різниця між тваринами контрольної та дослідними групами за живою масою складала 1,1-11,5%, у шестимісячному 1,4-6,7%, а у девятимісячному 1,1- 4,6 %.
7. Вміст загального білку у піддослідних тварин знаходився в межах 7,1 -8,2 г/ 100см3 , загальних ліпідів - 701,3 -810,0 мг/ %, а загального холестерину -78,6 - 86,5 г/100 см3 , що узгоджувалося із генотипом тварин, їх інтенсивністю росту та рівнем жирового обміну.
8. Кращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини від поєднання свиноматок миргородської породи з кнурами породи пєтрен та синтетичної лінії Maxter, які забезпечували підвищення середньодобових приростів, відповідно, на 14,7 % (Р>0,999) і 10,1 % (Р>0,999), скорочення віку досягнення живої маси 100кг 6,1-3,4 % і витрат корму на 1кг приросту 24,1-16,8 % порівняно з чистопородними тваринами миргородської породи.
9. Використання кнурів мясних генотипів французької селекції супроводжувалося збільшенням у помісних тварин на 2,6 % (Р>0,95) довжини півтуші при зменшенні товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, відповідно, на 14,7 % (Р>0,99) та 12,5 % (Р>0,99).
10. Встановлено, що мязова тканина свиней усіх генотипів знаходилось у межах технологічних норм, за невірогідної різниці щодо активної кислотності, вологоутримуючої здатності, вмісту протеїну та загальної вологи. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося мясо свиней миргородської породи, у якому містилося на 9,1 - 39,5 % більше жиру порівняно з помісними тваринами.
11. Встановлено, що відгодівля помісного молодняку, одержаного від схрещування свиней миргородської породи з генотипами французької селекції, сприяла підвищенню рівня рентабельності на 21,1 -15,0 % та на 26,6 - 19,5% чистого прибутку на одну голову порівняно з чистопородними тваринами.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для запобігання зниження показників відтворювальної здатності не рекомендуємо використовувати в стадах свиней миргородської породи інбредних тварин за поєднання їх з аутбредними.
2. Для одержання високопродуктивного молодняку для відгодівлі рекомендуємо схрещувати свиноматок миргородської породи з кнурами французької селекції - породою пєтрен і синтетичною лінією Maxter, що забезпечить підвищення середньодобових приростів, відповідно, на 14,7 % і 10,1 %, скорочення віку досягнення живої маси 100 кг на 6,1-3,4 % та витрат корму на 1 кг приросту на 24,1-16,8 %, збільшення довжини півтуші на 2,6 % при зменшенні товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, відповідно, на 14,7 % та 12,5 % .
Список литературы
1. Войтенко С. Л. Миргородська порода свиней: шляхи створення та сучасний стан / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко, В. Г. Дибенко. - Полтава.-2005. - 193 с. (Дисертант описав розділ 1 та виконав аналіз результатів досліджень по розділах 13,14).
2. Войтенко С. Л. Удосконалення миргородської породи свиней на чистопородній основі та з використанням інших генотипів / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко // Ефективне тваринництво та птахівництво. - 2003.- № 6.- С. 44. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень).
3. Войтенко С. Л. Результативність „прилиття крові” до миргородської породи свиней білоруської чорно-рябої породи / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко, С. Ю. Алфьоров // Аграрний вісник Причорноморя.-2005.-Вип. 31. - С. 58-60. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).
4. Войтенко С. Локальні породи свиней: збереження та відтворення / С. Войтенко, С. Петренко, М. Пісковий // Тваринництво України.-2007.- № 2. - С.70-72. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).
5. Войтенко С. Л. Використання ДНК-технологій для оптимізації селекційного процесу в малочисельних популяціях свиней / С. Л. Войтенко, О.І. Метлицька, К. Ф. Почерняєв, Л. В.Вишневський, С. М. Петренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 2 .- С. 92-95. (Дисертант виконав обробку результатів досліджень).
6. Вишневський Л. Селекція свиней за відтворювальною здатністю / Л. Вишневський, С. Петренко, С. Войтенко // Тваринництво України .- 2008.- № 9.- С.12-15 (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень)
7. Вишневський Л. В. Внутрішньопородна селекція та схрещування свиней миргородської породи / Л. Вишневський, С. Войтенко, С. Петренко // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 10. - С. 43 - 45 (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).
8. Войтенко С. Л. Методологічні підходи до збереження та раціонального використання свиней локальних порід / С. Л. Войтенко, М.Б. Пісковий, С. М. Петренко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Вип. 10 (15). - 2008. - С.45-49. (Дисертант описав частину експериментальних досліджень).
9. Войтенко С. Л. Усовершенствование и рациональное использование свиней локальных пород / С.Л. Войтенко, С.Н. Петренко, Н.Б. Писковой // Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ: междунар. научн. - практик. конф. - Жодино, 2006. - С.25-27. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень).
10. Петренко С. Н. Использование миргородской породы свиней при скрещивании / С. Н. Петренко, С. Л. Войтенко // Современные проблемы интенсификации производства свинины: междунар. научн.-практ. конф. - Ульяновск, 2007 .- Т.1.- С.317 - 318. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).
11. Войтенко С. Л. Ввідне схрещування як метод розширення генеалогії локальної популяції свиней / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко, В.Г. Цибенко // Державна книга племінних тварин локальних порід свиней (миргородська, велика чорна), Том ІІ.-К., 2007. - С.10-12. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень).
12. Пат. 34697 Україна, МПК (2006), А01К 67/00. Застосування ввідного схрещування для підвищення продуктивності та розширення генеалогічної структури свиней вітчизняних локальних порід як методу підвищення їх відтворювальної здатності і відгодівельних якостей / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко; власник Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН.- №15043 , заявл.10.04. 2008; опубл. 26.08.2008. Бюл. №16.