Оцінка географічного та політико-географічного положення України - Курсовая работа

Країна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку. Лише невелику частину її території займають Карпатські і Кримські гори - складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи. В її межах чітко (як ні в жодній іншій країні Європи) простежуються три фізико-географічні зони - лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах - висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками). За кількістю жителів (45 млн. 634 тис. чоловік на 01.01.2012 р.) Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.Україна двічі проголошувала державну незалежність: наприкінці Першої світової війни (1918 р.) і в час глибоких суспільно-політичних змін після закінчення так званої холодної війни (1991 р.). Натомість Україна впродовж цього часу була у складі найбільшої держави світу - Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). У СРСР за показниками виробництва багатьох промислових і сільськогосподарських товарів Україна була лідером серед усіх пятнадцяти союзних республік. В окремих випадках ці показники були співмірними з обсягами виробництва провідних країн Європи і світу (наприклад, за виробництвом цукрових буряків і цукру, соняшнику і соняшникової олії, залізної руди і сталі) [9]. Через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску материка Євразія, її територія перебуває під впливом західних повітряних мас, що приносять циклони, а також тих, що повязані з впливом Азорської та Азіатської областей високого тиску.Характеризуючи географічне положення країни, необхідно представити той простір, навколишнє середовище, в якому існує держава. Опис положення обєкта відносно основних ліній і точок на карті чи на материку передбачає визначення власне положення території країни. У другому випадку - йдеться про його постійну трансформацію у просторі й часі, одночасну присутність в оцінці нинішнього стану географічного положення його минулого розвитку і наявність чинників його подальшого функціонування.Територія - це частина земної поверхні з певними межами, які відділяють її від інших ділянок землі. Територія держави - це визначена на основі норм міжнародного права частина земної поверхні (суходіл, внутрішні акваторії, повітряний простір над ними), на які поширюється виключний суверенітет цієї держави [2]. Це означає, що певна, відокремлена від інших земна поверхня, керується тільки законами певної держави, яка має виключне право користуватися цією землею (територією) на власний розсуд. У межах території держави відбувається неминуче комплексне поєднання найрізноманітніших обєктів, які починають діяти як єдиний організм. Суходільна територія держави - це і земна поверхня, не вкрита водою морів та озер, а також острови й архіпелаги у відкритому морі, які належать цій державі, їй підпорядковані також усі земні глибини (надра) від поверхні й до технічно доступних глибин.Кордони між державами або формувалися історично, і це був дуже довгий процес порубіжної взаємодії двох або більше кордонів, а іноді й навіть цивілізацій, або ж установлювалися дуже швидко через війну чи внаслідок завершення переговорів і укладання відповідних угод. Як відомо, процес становлення кордону будь-якої держави в наш час проходить два етапи: делімітацію і демаркацію. Для України це має негативні наслідки, адже офіційно визнані і чітко визначені на місцевості кордони є обов?язковою складовою державного суверенітету. Так, проведені по паралелях і меридіанах так звані астрономічні кордони (візьмемо для прикладу деякі ділянки кордону між США та Канадою або кордони в Арктиці) є варіантом геометричних кордонів, які проходять як лінії розмежування між двома точками з чітко визначеними географічними координатами. І ті, й інші кордони, як правило, з?явилися або у слабоосвоєних районах (на час їх виникнення), або ж під час "нарізання" колоній.Щоб підвищити ефективність управління власною територією, будь-які держави, окрім карликових, здійснюють власний поділ на окремі частини - внутрішні адміністративно-територіальні одиниці: області, штати, провінції, краї, департаменти, губернії, райони, регіони, волості тощо. Адміністративно-територіальний устрій будь-якої держави зумовлений як самою його організаційно-соціальною природою, так і традиціями історичного розвитку країни, завданням і метою органів влади. Останнє уможливлює зміну (реформу) адміністративно-територіального устрою, з урахуванням інтересів певних політичних сил, що перебувають при владі, або з метою досягнення оптимальної організації і функціонування політичного та господарського механізму держави. Відповідно до статті 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Структура, принципи, логіка, ієрархія адміністративно-терит

Зміст

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення географічного положення та політико-географічного положення України

1.1 Основні поняття та визначення досліджуваної теми

1.2 Фізико-географічна характеристика України

1.3 Місце України на політичній карті світу

Висновки до Розділу 1

Розділ 2. Просторово-територіальна організація Української держави

2.1 Територія держави

2.2 Кордони держави та їхні функції

2.3 Внутрішній поділ країн

Висновок до Розділу 2

Розділ 3. Проблеми та пріоритети географічного та політико-географічного положення

3.1 Проблеми географічного та політико-географічного положення

3.2 Пріоритети географічного та політико-географічного положення

Висновок до Розділу 3

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення географічного положення та політико-географічного положення України

1.1 Основні поняття та визначення досліджуваної теми

Географічне положення - перший пункт плану характеристики країни. Характеризуючи географічне положення країни, необхідно представити той простір, навколишнє середовище, в якому існує держава. Для опису й оцінки географічного положення необхідно дати короткі пояснення за основними пунктами плану. Опис положення обєкта відносно основних ліній і точок на карті чи на материку передбачає визначення власне положення території країни. Географічне положення є поняттям не лише містким і багатоаспектним, а й відносним. У першому випадку виділяють його декілька видів, зокрема природно, екологічно, економіко або політико-географічне положення.

У другому випадку - йдеться про його постійну трансформацію у просторі й часі, одночасну присутність в оцінці нинішнього стану географічного положення його минулого розвитку і наявність чинників його подальшого функціонування.

Отже, географічне положення - одна з фундаментальних категорій географічної науки. Воно характеризує просторове відношення певного обєкта, наприклад, країни, до географічних обєктів, що розміщені поза ним і впливають чи можуть на нього суттєво впливати.