Оцінка функції правих відділів серця у новонароджених в нормі і при патології - Автореферат

Серед проблем сучасної кардіології, педіатрії і неонатології особливе місце за актуальністю, медико-соціальним значенням займають питання ранньої діагностики і ефективного лікування уражень серцево-судинної системи у новонароджених внаслідок перенесеної перинатальної патології (Волосовець О.П. і співавт., 2004). Оцінка функції серця в нормі і при кардіальній дезадаптації, як правило, проводиться на основі аналізу роботи лівих відділів серця. Якщо функція ЛШ при ЕХОКГ досить добре досліджена (Фейгенбаум Х., 1999; Snider R., 1990; Park M., 1996), то оцінка функції правих відділів вивчена недостатньо, носить порівняльний характер і не дозволяє оцінювати динамічні зміни в серці. На нашу думку, своєчасне виявлення і адекватна оцінка змін гемодинамічних параметрів і функції ПШ, легеневої гемодинаміки у новонароджених сприятиме ранньому виявленню чинників ризику декомпенсації серцевої діяльності в періоді новонародженості, підбору і призначенню адекватної терапії, а також дозволить запобігти прогресуванню патології серця в старшому віці. Дослідити гемодинамічні обєми порожнин серця і проаналізувати їх динаміку у здорових новонароджених і новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію в процесі перебудови кровообігу;У кожній групі новонароджені додатково були розділені на 2 підгрупи залежно від віку, в якому проводилося ЕХОКГ дослідження. При вивченні материнської патології у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію, практично у половини матерів була виявлена екстрагенітальна патологія (52,6 % - у групі В, 62,5 % - в групі С). У обох групах номотопні порушення ритму були виявлені приблизно в однакової кількості дітей: найчастіше виявлялася синусова тахікардія (21,2% в групі В, 21,0 % в групі С), рідше - синусова брадикардія (6,0 % - в групі В, 7,9 % - в групі С). Ознаки мінімальних ішемічних змін, у вигляді ізольованих патологічних змін зубця Т були виявлені практично у половини дітей, які перенесли перинатальну гіпоксію (51,5 % в групі В і 52,6 % в групі С). Узагальнюючи дані, отримані за оцінкою серцевої діяльності, при ЕХОКГ дослідженні з використанням способу оцінки обємів і систолічної функції ПШ, динаміки показників діастолічної функції обох шлуночків, показників тиску в ЛА на тлі періоду адаптації здорового новонародженого до позаутробних умов існування, ми рекомендуємо виділяти 2 етапи: I етап (перші 2 тижні життя) - період первинної адаптації, II етап - період стабілізації.Клініко-анамнестичними маркерами постгіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію, є висока частота екстрагенітальної і генітальної патології у матерів, патологічний перебіг вагітності і пологів, ЕКГ маркерами - порушення серцевого ритму і провідності (номотопні порушення ритму, синдром слабкості синусового вузла, екстрасистолія), ознаки субендокардіальної ішемії міокарду. Доведено існування двох етапів постнатальної перебудови кровообігу у доношених немовлят: період первинної адаптації (перші 14 днів життя), період стабілізації (від 2 тижнів до 1 місяця і старше при порушенні адаптації). Встановлено, що у здорових новонароджених протягом періоду адаптації відбувається зниження параметрів інтегрального показника - КДІ ПШ, розрахованого з використанням “способу визначення функції ПШ у новонароджених”, що носить фізіологічну (адаптаційну) спрямованість. Підвищені показники КДІ ПШ в перші дні життя і недостатня динаміка його зниження у новонароджених, що перенесли перинатальну гіпоксію, є діагностичним критерієм гіпоксичного ушкодження міокарда. Показано, що у здорових доношених новонароджених параметри, які характеризують фізіологічну легеневу гіпертензію, знижуються до кінця періоду первинної адаптації, а кінцева їх нормалізація відбувається в періоді стабілізації.

Основний зміст роботи

У дисертації встановлені фізіологічні закономірності зміни правих відділів серця у здорових доношених новонароджених, а також розроблені і обґрунтовані діагностичні критерії гіпоксичного пошкодження серця з урахуванням оцінки правих відділів серця.

Клініко-анамнестичними маркерами постгіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію, є висока частота екстрагенітальної і генітальної патології у матерів, патологічний перебіг вагітності і пологів, ЕКГ маркерами - порушення серцевого ритму і провідності (номотопні порушення ритму, синдром слабкості синусового вузла, екстрасистолія), ознаки субендокардіальної ішемії міокарду.

Доведено існування двох етапів постнатальної перебудови кровообігу у доношених немовлят: період первинної адаптації (перші 14 днів життя), період стабілізації (від 2 тижнів до 1 місяця і старше при порушенні адаптації).

Встановлено, що у здорових новонароджених протягом періоду адаптації відбувається зниження параметрів інтегрального показника - КДІ ПШ, розрахованого з використанням “способу визначення функції ПШ у новонароджених”, що носить фізіологічну (адаптаційну) спрямованість. Підвищені показники КДІ ПШ в перші дні життя і недостатня динаміка його зниження у новонароджених, що перенесли перинатальну гіпоксію, є діагностичним критерієм гіпоксичного ушкодження міокарда.

Показано, що у здорових доношених новонароджених параметри, які характеризують фізіологічну легеневу гіпертензію, знижуються до кінця періоду первинної адаптації, а кінцева їх нормалізація відбувається в періоді стабілізації. Важливою патогенетичною складовою перинатальної гіпоксії є збереження легеневої гіпертензії в періоді стабілізації постнатального кровообігу.

У здорових новонароджених відновлення параметрів діастолічної функції серця відбувається поступово з менш вираженою динамікою в ПШ. Перинатальна гіпоксія подовжує процеси відновлення діастолічної функції серця, що найбільше відображається на ПШ.

Розроблені додаткові діагностичні критерії гіпоксичного пошкодження серцево-судинної системи, що включають динамічну оцінку ехокардіографічних параметрів (КДІ ПШ, СЕРТЛА і СИСТЛА, параметри діастолічної функції ПШ).

Практичні рекомендації

Всім новонародженим, які перенесли перинатальну гіпоксію (за клініко-анамнестичними і ЕКГ даними) необхідно проводити стандартне ЕХОКГ дослідження з додатковою оцінкою гемодинамічних обємів ПШ, визначенням рівня СЕРТЛА і СИСТЛА, оцінкою діастолічної функції обох шлуночків.

З метою своєчасної діагностики транзиторної ішемії міокарду у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію, слід рекомендувати використання “Способу визначення функції ПШ у новонароджених” (декларативний патент на корисну модель № 5628U від 15.03.2005 р.) з оцінкою стандартизованого показника КДІ ПШ.

Гемодинамічні параметри ПШ повинні оцінюватися в динаміці: у перші дні життя, а також повторно після 14 днів. Неадекватну зміну показників в періоді стабілізації у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію, необхідно розцінювати як критерій гіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи.

1. Лебедь И.Г. Метод оценки функции правого желудочка у новорожденных в норме и при патологии // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - №3. - С.31-33.

2. Лебедь И.Г. Оценка диастолической функции правого желудочка у новорожденных с перинатальной гипоксией // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2004. - Т.140, Ч.3. - С.111-115.

3. Іванова М.В., Лебідь І.Г. Неонатальні аспекти легеневої гіпертензії в нормі та при патології // Таврический медикобиологический вестник.- 2005. - №2. - С.46-48. (Здобувачем проведено клінічний підбір новонароджених, їх обстеження, проведення ЕХОКГ дослідження, виконана статистична обробка отриманих результатів).

4. Лебедь И.Г. Особенность диастолической функции обоих желудочков у новорожденных в норме и при перенесенной внутриутробной гипоксии и асфиксии в родах // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т.141,Ч.2. - С.78-83.

5. Лебедь И.Г. Гемодинамические изменения объемов полостей желудочков у новорожденных в норме и при перенесенной гипоксии // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т.141,Ч.4. - С.46-51.

6. Іванова М.В., Філімоненкова В.А., Лебідь І.Г. Вплив метаболічної терапії на стан ендотелійзалежних факторів і діастолічну функцію правого шлуночка новонароджених з синдромом дезадаптації серцево-судинної системи // Зб. наукових праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., - 2005.- Вип.14, - кн.2.-С.178-186. (Автором проведено огляд літератури, аналіз отриманих результатів, оформлення роботи).

7. Лебідь І.Г. Спосіб визначення функції правого шлуночка у новонароджених // Деклараційний патент на корисну модель №5628U; заявл. 22.07.2004; опубл. 15.03.05

8. Лебідь І.Г. Метод оценки функции правых отделов сердца у новорожденных в норме и при патологии // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - №3. - С.15. (Матеріали III Всеукр. науково-практичної конференції “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии” - Евпатория, 2004).

9. Іванова М.В., Лебідь І.Г. Особенности легочной гипертензии в неонатальном периоде // Таврический медикобиологический вестник. - 2005. -№2.- С.46-48. (Матеріали IV Всеукр. науково-практичної конференції “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии”, Евпатория, 2005) (Автором проведено клінічне і інструментальне обстеження новонароджених, робота підготовлена і оформлена до друку).

10. Иванова М.В., Лебедь И.Г. Электрокардиографические и эхокардио-графические маркеры дисфункции правого желудочка при синдроме дезадаптации сердечно-сосудистой системы у новорожденных // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині” (додаток) - Харків, - 2005. - С.7. (Автором проведено клінічне і інструментальне обстеження новонароджених, робота підготовлена і оформлена до друку).

11. Лебедь И.Г. Сухарева Г.Э. Методика оценки правых отделов сердца у новорожденных в норме и при патологии // Тези Всеросійського конгресу “Детская кардиология 2004”. - М., - 2004. - С.202-203. (Здобувачем проведено обстеження новонароджених, ЕХОКГ, розробка критеріїв розрахунку, обґрунтування запропонованого методу).

12. Лебедь И.Г. Особенность динамики обоих желудочков у здоровых новорожденных и у детей, перенесших перинатальную гипоксию // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т.141, - Ч.4. - С.116-117 (Матеріали конференції “Неотложные состояния в кардиоревматологии в практике терапевта и педиатра” - Феодосия, 2005).

13. Лебедь И.Г. Адаптация параметров диастолической функции сердца у новорожденных на фоне гемодинамической перестройки в норме и при патологии // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т.141, Ч.2. - С.173-174 (Матеріали конференції “Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” - Судак, 2005).

14. Иванова М.В., Лебедь И.Г. Диастолическая функция правого желудочка у новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию // Материалы XI съезда педиатров Украины, “Актуальные проблемы педиатрии на современном этапе”. -К., 2004. - С.58-59. (Здобувач здійснив огляд літератури, оформив результати обстеження, аналіз та узагальнення даних, висновки).