Методичні підходи щодо комплексної оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва та використання капіталу аграрних формувань. Рекомендації з проведення відповідної оцінки, та розробка заходів щодо поліпшення їх економічного стану.
Аннотация к работе
В цих умовах виникає необхідність в розробці таких методичних підходів, коли з використанням невеликого числа показників можна було б достатньо повно дати комплексну оцінку економічного розвитку сільськогосподарського виробництва. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» визначає, що одним із стратегічних пріоритетів нового етапу розвитку України є утвердження інноваційної моделі розвитку. Для досягнення поставленої мети у роботі вирішувались такі завдання: - зясувати теоретико-прикладне розуміння сутності категорії «економічний розвиток» і «рівень» виробництва в умовах кризового стану економіки, спаду виробництва, зміни функцій і ролі окремих факторів; Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва. Для вирішення поставлених завдань в дисертаційній роботі використовувались такі методи: монографічний (при вивченні сутності економічного розвитку, його чинників в сучасних умовах, існуючих методик оцінки економічного розвитку), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), кореляційно-регресійний аналіз (для визначення впливу факторів на результативність виробництва, для побудови регресійної моделі економічного розвитку), порівняння (для порівняння досягнутого рівня показників з базовим рівнем), графічний метод (для побудови схеми класифікації чинників економічного розвитку, для побудови стовпчикової діаграми динаміки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств), індексний метод (для перерахунку вартості валової продукції у співставних цінах за тривалий період часу), експертних оцінок (для визначення частки фінансових коефіцієнтів в структурі комплексного показника фінансової стійкості) та інші.У першому розділі «Теоретичні основи оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва поглиблено теоретико-приладну сутність категорії «економічний розвиток», як основної складової сталого розвитку. Економічний розвиток на макрорівні характеризує якісні процеси, що відбуваються в економіці певної організаційно-економічної системи, які в свою чергу приводять до зміни кількісних характеристик даного етапу розвитку. У звязку з цим автор пропонує розглядати економічний розвиток сільськогосподарського підприємства, як категорію, що характеризує динамічний процес ефективного функціонування окремого сільськогосподарського підприємства в результаті раціонального поєднання та використання факторів виробництва в гармонійному звязку з екологічним та соціальним факторами і якому присутні зворотні та незворотні процеси. Викладені в роботі загально - теоретичні основи оцінки економічного розвитку в сучасних умовах дають підстави для встановлення методичних підходів та розробки алгоритму оцінки економічного розвитку. В другому розділі «Оцінка сучасного стану економічного розвитку сільськогосподарського виробництва» для оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва були досліджені та проаналізовані в тривалій ретроспективі показники, що характеризують обсяги виробництва та реалізації, продуктивність праці, урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, показники рентабельності, фінансового стану, оборотності активів, використання капіталу.У дисертації проведене теоретичне узагальнення і обґрунтоване вирішення наукового завдання, що полягає у розробці методичних підходів та здійснення оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання власного капіталу, як основи економічного розвитку. Використання в цьому звязку окремих методів статистичного аналізу, за умови обмеженої інформації хоча і дає можливість дослідити тенденції в зміні економічних і виробничих показників, але без розкриття економічної суті самого стану і процесу виробництва, неможливо визначити вплив тих чи інших факторів і в кінцевому підсумку зясувати необхідні важелі піднесення економіки. В умовах існуючих протиріч між потребами стабілізації і нарощування виробництва та макро-і мікроекономічними умовами, які стримують такий розвиток, виникає необхідність, в першу чергу, зясувати сутність самої категорії «економічний розвиток» стосовно сільськогосподарського підприємства з урахуванням умов ринкового середовища та прийнятої концепції сталого розвитку. В результаті вивчення цього питання, категорія «економічний розвиток» розглядається як така, що характеризує динамічний процес ефективного господарювання окремого підприємства в результаті раціонального поєднання та використання різних факторів виробництва в гармонійному звязку з екологічним та соціальним факторами. Для зясування і вибору показників, що визначають економічний розвиток сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах, автором здійснена класифікація чинників економічного розвитку.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У дисертації проведене теоретичне узагальнення і обґрунтоване вирішення наукового завдання, що полягає у розробці методичних підходів та здійснення оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання власного капіталу, як основи економічного розвитку. Розроблений алгоритм призначений для використання у процесі прийняття управлінських рішень на різних рівнях економічної роботи і є інструментом для проведення аналізу, оцінки і прогнозування економічного розвитку сільськогосподарських підприємств.
Результати роботи дають підстави для таких висновків: 1. Аграрний сектор Сумської області знаходиться в процесі адаптації основних галузей виробництва до ринкових умов, реформування відносин власності, реструктуризації основних засобів виробництва та ін. Процес супроводжується значним спадом виробництва, низьким рівнем його ефективності, збитковістю значної частини господарств.
Так, виробництво валової продукції (в співставних цінах) за період з 1990 по 2002 рік знизилось на 837,9 млн. грн., або на 66,9%, собівартість виробництва зернових підвищилась в 2,6 рази, цукрових буряків - в 2 рази, насіння соняшнику - в 1,5 і т.д., частка збиткових господарств збільшилась і у 2002 році досягла 61,3%.
Різко змінилось співвідношення продукції основних галузей. Зокрема частка продукції рослинництва зросла за цей період з 36,1% до 54,9%, а частка продукції тваринництва відповідно зменшилась. Різко зменшилось поголівя тварин, а в окремих господарствах ця галузь практично ліквідована.
2. Аналіз показує, що в реальній дійсності спостерігається значна диференціація результативних показників субєктів господарської діяльності в цілому та різний рівень використання ресурсного потенціалу.
Використання в цьому звязку окремих методів статистичного аналізу, за умови обмеженої інформації хоча і дає можливість дослідити тенденції в зміні економічних і виробничих показників, але без розкриття економічної суті самого стану і процесу виробництва, неможливо визначити вплив тих чи інших факторів і в кінцевому підсумку зясувати необхідні важелі піднесення економіки.
3. В умовах існуючих протиріч між потребами стабілізації і нарощування виробництва та макро- і мікроекономічними умовами, які стримують такий розвиток, виникає необхідність, в першу чергу, зясувати сутність самої категорії «економічний розвиток» стосовно сільськогосподарського підприємства з урахуванням умов ринкового середовища та прийнятої концепції сталого розвитку. В результаті вивчення цього питання, категорія «економічний розвиток» розглядається як така, що характеризує динамічний процес ефективного господарювання окремого підприємства в результаті раціонального поєднання та використання різних факторів виробництва в гармонійному звязку з екологічним та соціальним факторами.
Таке визначення економічного розвитку сільськогосподарського виробництва дає підстави для методичного обґрунтування його критерію через поняття «рівень». Під ним розуміється значення окремих чи комплексних показників, що використовуються для проведення оцінки та аналізу економічного розвитку. Оцінювати рівень економічного розвитку слід на основі глибокого комплексного підходу, беручи до уваги організаційні, виробничі та фінансові аспекти.
4. Для зясування і вибору показників, що визначають економічний розвиток сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах, автором здійснена класифікація чинників економічного розвитку. Вона дозволила виділити ті з них, які залежні від підприємства, а значить керовані ним, та ті, що не залежать, проте мають вплив на його розвиток. Відмічається зростання впливу на економічний розвиток зовнішніх чинників, що вимагає від підприємств їх врахування та коригування своїх цілей та технологій. Керовані підприємством чинники в подальшому будуть включені до алгоритму оцінки економічного розвитку.
5. Встановлено, що підходи до оцінки економічного розвитку вивчені недостатньо. Запропонована оцінка економічного розвитку за єдиним комплексним показником має значні переваги, оскільки дає можливість дати кількісний вираз рівня економічного розвитку сільськогосподарського виробництва і проводити моніторинг та аналіз економічного розвитку в динаміці, визначати рейтинги.
Узагальнюючи сутність економічного розвитку, автор приходить до висновку, що в умовах перехідного періоду до ринкової економіки важливим є вибір напрямків використання наявних ресурсів (факторів) з позицій забезпечення довгострокових завдань в пріоритетних галузях виробництва.
Виявлено тісну кореляційну залежність між показниками трудомісткості, матеріаломісткості та рентабельністю виробництва основних видів сільськогосподарської продукції (зерна, молока, цукрових буряків, яловичини), що дає підстави для спрямування організації роботи в цих напрямах.
Зі зміною форм власності і появою приватного капіталу змінюються функції управління ним з боку держави, в результаті чого зменшується її вплив в процесах управління капіталом в загальній системі державного регулювання. Капітал іде у сфери бізнесу і корпоративні структури. Постає потреба моніторингу використання власного капіталу.
7. Розробка багатофакторної регресійної моделі оцінки економічного розвитку, яка виконана на основі вивчення впливу ефективності використання основних факторів виробництва (праці, землі, основного та оборотного капіталу) на зростання власного капіталу та її застосування стосовно сільськогосподарського виробництва Сумської області, дало можливість побудувати рейтинг районів, виявити такі, що мають позитивне значення рівня економічного розвитку (тобто, такі, що економічно розвиваються) та ті, що мають його відємне значення, що означає відсутність економічного розвитку. За допомогою даної регресії можна визначити оптимальні напрямки підвищення рівня економічного розвитку на основі ефективного використання наявних ресурсів: збільшення виробництва товарної продукції, розширення земельних угідь, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці чи інших керованих факторів виробництва.
8. Фінансова стійкість підприємства є одночасно і важливим чинником економічного розвитку, і його наслідком. Тому для поглибленої оцінки та аналізу економічного розвитку пропонується оцінка фінансової стійкості. Комплексний показник фінансового стану підприємства включає основні фінансові коефіцієнти: автономії, покриття, маневреності, абсолютної ліквідності, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, які в цілому характеризують фінансову стійкість та незалежність підприємства.
Узагальнена оцінка фінансової стійкості, що проведена за комплексним показником, вказує на нестійкий фінансовий стан сільськогосподарських підприємств Сумської області, що в свою чергу пояснює низький рівень економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.
9. Для комплексної оцінки використання капіталу пропонується інтегральний показник, до складу якого включені показники, що характеризують ефективність використання його окремих складових. Інтегральний показник використання капіталу пропонується для проведення оцінки та аналізу використання капіталу підприємств, як такий, що характеризує організаційний аспект господарювання.
10. На відміну від існуючої методики, показник фондовіддачі основних засобів автором пропонується визначити як відношення виручки від реалізації продукції (без ПДВ) до середньорічної залишкової вартості основних засобів, яка відображає їх реальну вартість.
11. В роботі приведено характеристику інформаційного забезпечення по проведенню оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств та розроблені і запропоновані конкретні пропозиції з оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва, використання яких дозволить управлінським органам на всіх рівнях проводити моніторинг економічного розвитку, відстежувати негативні тенденції, аналізувати їх причини, прогнозувати виробничу діяльність та економічний розвиток. Інформація, що необхідна для проведення розрахунків з оцінки економічного розвитку за запропонованою методикою, міститься в бухгалтерській фінансовій та статистичній звітності, а значить є доступною для різних користувачів.
Список литературы
1. Телегунь М.І. Економічна сутність категорії «витрати» та національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми, 2000. - С. 40-43. (0,37 д.а.)
2. Телегунь М.І. Скрипник О.В. Оцінка використання капіталу сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми, 2001. - С. 58-65. (0,80 д. а.)
3. Телегунь М.І. Облік непрямих втрат згідно із НП(С) БО // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія. Т. 2 / ІАЕ УААН; ХДТУСГ; За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К., 2001. - С. 465-467. (0,15 д.а.)
4. Телегунь М.І. Науково-методичні основи моніторингу економічної усталеності сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип.1-Суми, 2002.-С. 21-25. (0,47 д.а.)
5. Телегунь М.І. Науково-методичне обгрунтування та класифікація чинників економічної усталеності сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми, 2002. - С 206-210. (0,44 д.а.)
6. Телегунь М.І. Оцінка економічної стійкості сільськогосподарських підприємств: комплексний підхід та можливості компютерних технологій // Ринкова трансформація економіки АПК. Ч. 3: «Фінансово-кредитна система» / ІАЕ УААН; ХДТУСГ; За ред П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва., - К., 2002. - С. 198-201. (0,17 д.а.)
7. Телегунь М.І., Михайлов М.Г. Обґрунтування облікової політики щодо обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск. Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки / КНЕУ. - К., 2003. - С. 452-457. (0,24 д.а.)
8. Телегунь М.І. Сутність економічного розвитку сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип.1 - Суми, 2003.-С. 208-212. (0,30 д.а.)