Підходи до оцінки екологічного стану навколишнього середовища. Зміни в стані навколишнього середовища під впливом біосферних процесів, пов"язаних з діяльністю людини. Якість та властивості навколишнього середовища. Процес екологічного нормування.
Аннотация к работе
Оцінки глобального екологічного стану навколишнього середовища змінюються від оптимістичних (типу "необхідно запобігти екологічній кризі") до помірковано песимістичних (типу "планета знаходиться на передодні кризи") і вкрай песимістичних ("на регіональних рівнях мова вже йде про "тверду екологічну кризу"). Вважають, що відповіді на ці питання повинна дати наукова концепція екологічної безпеки на базі екологічного моніторингу навколишнього середовища.Деякі елементи штучно перетвореного антропогенного середовища - докорінно перетвореної людиною в результаті процесу техногенезу природи - з часом також можуть стати частиною природного середовища, якщо їх подальший розвиток буде відбуватись без втручання людини (наприклад, парки, закинуті меліоративні канали, гірничопромислові розробки тощо). У макромасштабі це поняття близьке до поняття "оточуюче людину середовище” або "середовище існування людини”, а в менших масштабах під ним слід розуміти такий різновид довкілля як середовище суспільного розвитку (або природне середовище суспільного виробництва). На межі тисячоліть людство перейшло через ці межі, за прогнозами фахівців чисельність населення Землі вийде на постійний рівень в межах 8,5 - 13,5 млрд. людей, що призведе до погіршення умов існування людства та суттєво вплине на якість довкілля [6, c.122-124]. В цьому контексті якість довкілля слід трактувати як природні умови, в яких наявні хімічні, фізичні, біологічні та інші елементи, не порушують екологічного балансу, взаємозвязку людини і довкілля, не знижують природні властивості (можливості) середовища до самовідновлення. Природно-соціальний підхід до оцінки якості довкілля передбачає в першу чергу оцінку стабільності середовища існування людини, під якою розуміють сукупність природних умов і антропогенно-природних чинників, що виключають настання будь-яких психологічних, психічних, фізіологічних, генетичних та інших ефектів для здоровя людини протягом її життя.Очевидно, що ресурсний характер показників стану навколишнього природного середовища, прийнятий на Україні, не відповідає сучасним вимогам формування системи сталого розвитку, які ґрунтуються на принципах міжнародної Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку. Актуальним стає впровадження інтегрованих показників стану навколишнього природного середовища, що дозволило б розглядати узгоджено проблеми стану середовища, людського існування і соціально-економічного розвитку. 3) показники, що регулюють вплив на навколишнє середовище, за допомогою яких визначається, як різні агенти реагують на специфічний вплив. Крім того, багато системних підходів акцентують основну увагу на показниках антропогенного впливу на навколишнє середовище та показниках реагування навколишнього середовища на техногенний тиск. Загальними завданнями інтегрованих показників стану навколишнього природного середовища в міжнародній практиці є: оцінка місця і ролі екологічних проблем, які супроводжують економічне зростання держави;Проектом зміцнення інституціонального потенціалу за допомогою застосування порівняльного аналізу ризику й сучасних економічних інструментів при веденні екологічної політики акцентується основна увага на можливості українських фахівців самостійно проводити аналізи оцінки ризику, використовуючи власний досвід й власні дані. Необхідне прийняття на загальнодержавному рівні гнучких підходів до планування природоохоронних заходів, які дозволяють урахувати різні цілі, дають можливість вносити своєчасні корективи у звязку з потребами, що змінюються негайно, на локальному рівні.
План
Зміст
Вступ
1. Якість навколишнього середовища
2. Оцінка навколишнього середовища
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
Проектом зміцнення інституціонального потенціалу за допомогою застосування порівняльного аналізу ризику й сучасних економічних інструментів при веденні екологічної політики акцентується основна увага на можливості українських фахівців самостійно проводити аналізи оцінки ризику, використовуючи власний досвід й власні дані.
Необхідне прийняття на загальнодержавному рівні гнучких підходів до планування природоохоронних заходів, які дозволяють урахувати різні цілі, дають можливість вносити своєчасні корективи у звязку з потребами, що змінюються негайно, на локальному рівні.
Процес страхування сам по собі винагороджує тих, хто мінімізує майбутні ризики й витрати суспільства. У результаті механізм приватного ринку стає інструментом регулювання й керування ризиком з можливістю значного зниження збитку навколишньому середовищу. Застосування такого прямого економічного стимулу може бути ефективним доповненням до традиційних способів економіко-правового регулювання взаємини суспільства й природи.
Для реалізації таких завдань необхідні зміни до законодавства та розробка діючих методик, щодо моніторингу на обєктовому рівні, оцінки ризиків, застосування індивідуальних страхових тарифів підприємств різних галузей.
Список литературы
1. Білявський Г. Основи екології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Георгій Білявський, Ростислав Фурдуй, Ігор Костіков. - К.: Либідь, 2004. - 406 с.
2. Заверуха Н. Основи екології: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів/ Нелі Заверуха, Валентин Серебряков, Юрій Скиба,. - К.: Каравела, 2006. - 365 с.
3. Запольський А. Основи екології: Підручник для студентів техніко-технологічних спеціальностей вищих навчальних закладів/ Анатолій Запольський, Анатолій Салюк,; Ред.К.М. Ситник. - К.: Вища школа, 2003. - 357 с.
4. Корсак К. Основи екології: Навчальний посібник/ Костянтин Корсак, Ольга Плахотнік; МАУП. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: МАУП, 2002. - 294 с.
5. Основи екології: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів/ О.М. Адаменко, Я.В. Коденко, Л.М. Консевич; Ін-т менеджменту та економіки "Галицька академія". - 2-е вид. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 314 с.
6. Основи екології та екологічного права: Навчальний посібник/ Юрій Бойчук, Михайло Шульга, Дмитро Цалін, Валерій Демяненко,; За ред. Юрія Бойчука, Михайла Шульги,. - Суми: Університетська книга, 2004. - 351 с.
7. Сухарев С. Основи екології та охорони довкілля: Навчальний посібник/ Мін-во освіти і науки України, Ужгородський нац. ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 391 с.
8. Царенко О. Основи екології та економіка природокористування: Навч. посібн. для студ. вузів/ Олександр Царенко, Олександр Нєсвєтов, Микола Кадацький,. - 2-е вид., стереотипне. - Суми: Університетська книга, 2004. - 399 с.