Підвищення ефективності лікування хворих при локалізованих формах гострого гнійного пієлонефриту. Використання імунологічних методів дослідження та ультразвукової допплерографії. Розробка алгоритму динамічного спостереження за пацієнтами після операції.
Аннотация к работе
В еру високоефективних діагностично-лікувальних технологій результати лікування хворих на гострий гнійний пієлонефрит не задовольняють клініцистів: частота гнійних форм гострого пієлонефриту сягає 30%, питома вага нефректомій перевищує 20%, летальність посідає провідне місце у структурі смертності урологічних стаціонарів (Серняк П.С., Лоскутов А.Е., 2005; Щербак О.Ю., Пасєчніков С.П., Михайлов Д.М., 2005; Щукин Д.В., Ярославский В.Л., Зеленский А.И., 2005). Впродовж не одного десятиріччя не піддавалась сумніву виправданість хірургічної тактики при гострому гнійному пієлонефриті. Аналіз джерел інформації свідчить про існування суперечливих поглядів як відносно показань до окремих методів лікування, так і до органозберігаючої тактики в цілому при гострому гнійному пієлонефриті (Лопаткин Н.А., 1998; Возіанов О.Ф., Люлько О.В., 2001; Yen D.H., Hu S.C., Tsai J. et al., 1999; Bacha K., Miladi M., Ben Hassine L. et al., 2001; Willard T.B., Teague J.L., Steinbecker K., 2005). Підвищити ефективність лікування хворих на гострий гнійний пієлонефрит шляхом обґрунтування раціональної лікувальної тактики на підставі вивчення найближчих та віддалених результатів лікування із застосуванням клініко-лабораторних, імунологічних методів дослідження та ультразвукової допплерографії. Встановити залежність результатів лікування від віку, імунного статусу хворих, характеру, поширеності патологічного процесу та клініко-морфологічної форми гострого гнійного пієлонефриту;До групи II увійшли 77 хворих, яким для успішного лікування гострого гнійного пієлонефриту антибактеріальна терапія доповнювалась мінімально інвазивними оперативними втручаннями: 47 хворим на гострий дифузно-гнійний пієлонефрит, у яких виявилось неможливим чи неефективним внутрішнє дренування, відновлення порушеної уродинаміки проведено шляхом виконання черезшкірної пункційної нефростомії з дренуванням ниркової миски катетером Foley 18-20 F; 10 хворим на абсцес нирки 4 см для успішного лікування антибактеріальна терапія доповнювалась черезшкірною пункцією гнійного вогнища з евакуацією гною; 18 хворим на абсцес нирки >4 см проведено черезшкірне пункційне дренування гнійного вогнища катетером Foley 18-20 F до припинення виділення гною. До групи III увійшли 122 хворих на гострий гнійний пієлонефрит, яким виконувались “відкриті” хірургічні втручання: 10 хворим на абсцес нирки >4 см з поширенням нагноєння на заочеревинний простір - нефростомія, резекція нирки, дренування гнійного паранефриту (у 1 випадку одночасно - пієлолітотомія, у 1 випадку - нефролітотомія), у 2 випадках - нефректомія; 16 хворим на гострий дифузно-гнійний пієлонефрит - нефростомія (у 10 випадках одночасно - пієлолітотомія, у 4 випадках - уретеролітотомія), у 1 випадку - нефректомія; 26 хворим на апостематозний нефрит - нефростомія, декапсуляція нирки (у 7 випадках одночасно - пієлолітотомія, у 2 випадках - уретеролітотомія, у 1 випадку - уретероліз), у 2 випадках - нефректомія; 65 хворим на карбункули нирок - нефростомія, декапсуляція нирки, конусоподібне висічення некротичної тканини (у 8 випадках одночасно виконана пієлолітотомія, у 1 випадку - нефролітотомія, у 7 випадках - уретеролітотомія), у 12 випадках - нефректомія. До групи А увійшли 20 хворих, яким в анамнезі проводилось консервативне лікування, до групи В - 38 хворих, яким в анамнезі проводилось мінімально інвазивне лікування, до групи С - 51 хворий, яким в анамнезі проводилось хірургічне лікування гострого гнійного пієлонефриту (із них 7 хворим була виконана нефректомія). За результами лікування поширених форм гострого гнійного пієлонефриту: при гострому дифузно-гнійному пієлонефриті були виписані у задовільному стані 63 хворих (98,4%) та помер 1 хворий (1,6%); при апостематозному нефриті були виписані у задовільному стані 25 хворих (89,3%) та померло 3 хворих (10,7%); при карбункулах нирок були виписані у задовільному стані 60 хворих (92,3%) та померло 5 хворих (7,7%). У 9 хворих (8,3%) в анамнезі спостерігався гострий фокальний бактеріальний нефрит, у 11 хворих (10,1%) - гострий мультифокальний бактеріальний нефрит, у 21 хворого (19,3%) - абсцес нирки, у 28 хворих (25,7%) - гострий дифузно-гнійний пієлонефрит, у 14 хворих (12,8%) - апостематозний нефрит, у 26 хворих (23,8%) - карбункули нирок.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на гострий гнійний пієлонефрит: на підставі багатофакторного порівняльного аналізу найближчих та віддалених результатів лікування хворих на гострий гнійний пієлонефрит із застосуванням клініко-лабораторних, імунологічних методів дослідження та ультразвукової допплерографії проведено обґрунтування раціональної лікувальної тактики в залежності від характеру, поширеності патологічного процесу та клініко-морфологічної форми гострого гнійного пієлонефриту. У 9,1% спостережень виявилось успішним консервативне лікування гострого гнійного пієлонефриту, у 35,2% спостережень для успішного лікування антибактер