Основні цілі формування, методи управління інвестиційним та фондовим портфелем корпорації, їх класифікація (агресивний,помірний, консервативний), оцінка фінансових ризиків і прибутковості. Моделі ефективного використання цінних паперів на фондовому ринку.
Аннотация к работе
При здійсненні оцінки ефективності фондового портфелю виникають певні проблеми повязані із активізація інвестиційних процесів, підвищення ефективності їх використання, оцінка довгострокової перспективи інвестицій. З огляду на альтернативність цілей формування інвестиційного портфеля кожен інвестор сам визначає їхні пріоритети. Узагальнюючі всі точки зору, можна визначити інвестиційний портфель як сукупність обєктів фінансового та/або реального інвестування, що забезпечує інвестору гарантований стабільний прибуток певний період часу та мінімізує ризики. Щоб вкласти свій капітал в будь-який фінансовий інструмент (цінний папір), для отримання очікуваного доходу і формування інвестиційного портфелю, інвестор повинен визначити основні фактори, які будуть негативно впливати на доходність вкладень. Барєрна ставка - відсоткова ставка, яка визначає фінансову віддачу, яку інвестор очікує від своїх інвестицій, і яка складається з вільної від ризику ставки (мінімальний доход від інвестицій при відсутності всіх практичних ризиків) і страхової премії - премії за ризик (необхідна норма доходу, як плата за надання інвестицій).Підводячи підсумки вищесказаному, слід зазначити, що на сьогодні зустрічається дуже мало корпорацій, які інвестують вільні грошові кошти в цінні папери, формуючи при цьому ефективний фондовий портфель. При проведенні інвестиційних операцій, для зменшення ризику, необхідно формувати інвестиційний портфель цінних паперів, в який повинно входити від 8 до 20 видів цінних паперів. Саме при такій диверсифікації значно знижується ризик втрат вкладень (чи доходів від вкладень), при збільшенні кількості видів цінних паперів в інвестиційному портфелі ризик знижується, але вже не чуттєво.
Вывод
Підводячи підсумки вищесказаному, слід зазначити, що на сьогодні зустрічається дуже мало корпорацій, які інвестують вільні грошові кошти в цінні папери, формуючи при цьому ефективний фондовий портфель.
При проведенні інвестиційних операцій, для зменшення ризику, необхідно формувати інвестиційний портфель цінних паперів, в який повинно входити від 8 до 20 видів цінних паперів. Саме при такій диверсифікації значно знижується ризик втрат вкладень (чи доходів від вкладень), при збільшенні кількості видів цінних паперів в інвестиційному портфелі ризик знижується, але вже не чуттєво. Перед формуванням фондового портфелю необхідно визначитись, який саме тип портфелю формувати: спрямований на зростання, спрямований на доход чи консервативний портфель.
При оцінці цінних паперів, які включаються до фондового портфелю, необхідно застосовувати методи фінансового аналізу, які дають вірогідну картину тенденцій розвитку інвестиційного проекту, а також визначають вірогідні доходи та ризики. Формування фондового портфелю корпорації повинно відбуватися з метою формування комбінації цінних паперів з оптимальним співвідношенням «доход-ризик». Корпорація, що інвестує капітал в цінні папери, повинна вибрати серед альтернативних портфелів той, який при рівному значенні ризиковості має найбільший дохід, або при рівній межі доходності, має найменшу ризиковість.
В звязку з малим рівнем розвитку фондового ринку в Україні, загальною світовою і національною економічною кризою, частими змінами законодавства, інвестор, сформувавши портфель цінних паперів, повинен постійно здійснювати його моніторинг в умовах постійних зовнішніх змін.
При подальшому розвитку фондовому ринку в Україні, пошириться використання портфельного інвестування цінних паперів, що дозволить оптимізувати загальновизнані методи і моделі оцінки та управління до умов нашої національної економіки. інвестиційний фондовий фінансовий ризик
Список литературы
1. Мойсеєнко І.П. Інвестування: фондовий ринок Навчальний посібник / Мойсеєнко І. П. - К.: Знання., 2006. - 490 с.
2. Смалюк Г.Ф. Методи формування та реалізації інвестиційного портфеля // Наука й економіка. - 2007. - №2. - С.18-24
3. Топсахалова Ф.М.-Г. Методичні вказівки, «Інвестиції» Видавництво "Академія Природознавства",2008 рік
4. Уманців Ю., Ємець В. Міжнародне портфельне інвестування в контексті фінансової глобалізації // Вісник Національного банку України. - 2008. - Вип. 9. - С. 26-35.
5. Черничинець С.П. Вдосконалення управління портфелем цінних паперів через конкретизацію функціонального наповнення управлінських етапів // Регіональні перспективи. - 2004. - № 3-5. - С. 205-206.