Оцінка динаміки радіоекологічної обстановки та дозового навантаження на населення в районах функціонування головних зрошувальних систем Миколаївського регіону - Автореферат

Проведення в Миколаївському регіоні робіт з оцінки динаміки радіоекологічної ситуації в районах функціонування зрошувальних систем дозволить визначити на території кожного зрошуваного масиву наявність (або відсутність) суттєвих особливостей і різниці в формуванні радіонуклідного складу зрошувальної води, в міграції радіонуклідів у біоценозі зрошуваних масивів, а також у розмірах додаткового навантаження на населення за рахунок споживання сільгосппродукції, отриманої зі зрошуваних угідь. оцінити процеси поглинання і перерозподілу 90Sr, 137Cs та 3H у ланцюжку “зрошувальна вода - ґрунт - сільськогосподарські культури” і визначити інтенсивність переходу вказаних радіонуклідів зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури для кожного зрошуваного масиву; Вперше визначено особливості міграції одного з основних радіобіологічно-значимих радіонуклідів - 3Н - у системі: рідкі скиди АЕС - зрошувальна вода - сільськогосподарські культури, та встановлено коефіцієнти переходу цього радіонукліду з води у сільськогосподарські культури при зрошуванні. Вивчено фактори формування радіаційної ситуації на території цих зрошуваних масивів і особливості накопичення 90Sr та 137Cs сільськогосподарськими культурами на зрошуваних ділянках в період з 1988 по 1999рр., а 3Н - по 2001р. Для кожного зрошуваного масиву досліджувалися проби води з магістральних каналів та з водоймищ системи, а також з річок, водами яких наповнюються водоймища цих зрошувальних систем - Інгулець, Дніпро, Південний Буг, Арбузинка, Мертвовод. Аналіз багаторічних радіоекологічних досліджень вказав на помітне переміщення 90Sr з водами Дніпровського каскаду до каналів зрошувальної системи у весняно-осінні періоди, під час сильних дощів та танення снігу, що зумовило особливості поведінки цього радіонукліду в зрошувальній воді: активність 90Sr в останній не знижувалася нижче за 0,1 Бк/л, діапазон коливань активності 90Sr у воді на протязі року міг складати до 100%.Вперше проведено комплексну радіаційну оцінку біоценозів трьох головних зрошуваних масивів Миколаївського регіону (Південно-Бузького, Інгулецького, Білоусівського). Встановлено, що основними факторами формування радіаційної ситуації на території Інгулецького зрошуваного масиву є постійне надходження 90Sr (при коливаннях концентрації радіонукліду у зрошувальній воді до 30%) з дніпровською водою та постійне надходження 137Cs через стічні води Криворізького гірничопромислового басейну; на території Південно-Бузького зрошуваного масиву - періодичне надходження “аварійно-чорнобильського” 137Cs і “південно-українських станційних” 137Cs, 3Н з р. Для кожного зрошуваного масиву встановлені коефіцієнти переходу 90Sr та 137Cs зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури, причому коефіцієнти переходу в умовах Інгулецького зрошуваного масиву були в 2-3 рази меншими, ніж в умовах інших двох обстежених зрошуваних масивів. Встановлено, що за рахунок споживання забрудненої 90Sr, 137Cs, 3Н сільськогосподарської продукції, отриманої при зрошенні, населення отримує додаткову дозу в умовах функціонування Інгулецької зрошувальної системи біля 3.10-3 СЗВ/рік, в умовах функціонування Південно-Бузької зрошувальної системи біля 4.10-3 СЗВ/рік, в умовах функціонування Білоусівської зрошувальної системи біля 5.10-3 СЗВ/рік, що складає 1-3% від сумарної річної дози. Встановлено, що з 1991 по 1999 роки доза опромінення населення від 90Sr і 137Cs для територій функціонування Інгулецької зрошувальної системи зменшилась у 2 рази, а головний внесок давав 90Sr (55-62%).

Вперше проведено комплексну радіаційну оцінку біоценозів трьох головних зрошуваних масивів Миколаївського регіону (Південно-Бузького, Інгулецького, Білоусівського). Встановлено, що основними факторами формування радіаційної ситуації на території Інгулецького зрошуваного масиву є постійне надходження 90Sr (при коливаннях концентрації радіонукліду у зрошувальній воді до 30%) з дніпровською водою та постійне надходження 137Cs через стічні води Криворізького гірничопромислового басейну; на території Південно-Бузького зрошуваного масиву - періодичне надходження “аварійно-чорнобильського” 137Cs і “південно-українських станційних” 137Cs, 3Н з р. Південний Буг; на території Білоусівського зрошуваного масиву - переміщення до водойм зрошувальної системи десорбованого з донних відкладень р. Арбузинки 137Cs та надходження з підземних горизонтів регіону 3H.

Для кожного зрошуваного масиву встановлені коефіцієнти переходу 90Sr та 137Cs зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури, причому коефіцієнти переходу в умовах Інгулецького зрошуваного масиву були в 2-3 рази меншими, ніж в умовах інших двох обстежених зрошуваних масивів.

Виявлено, що сільськогосподарські культури, які вирощуються на угіддях Білоусівської зрошувальної системи, накопичують від 70 до 90% 3Н, присутнього в зрошувальній воді. Більш високими є коефіцієнти переходу 3Н зі зрошувальної води у кормові (люцерна) та у зернові (озима пшениця) культури.

Встановлено, що за рахунок споживання забрудненої 90Sr, 137Cs, 3Н сільськогосподарської продукції, отриманої при зрошенні, населення отримує додаткову дозу в умовах функціонування Інгулецької зрошувальної системи біля 3.10-3 СЗВ/рік, в умовах функціонування Південно-Бузької зрошувальної системи біля 4.10-3 СЗВ/рік, в умовах функціонування Білоусівської зрошувальної системи біля 5.10-3 СЗВ/рік, що складає 1-3% від сумарної річної дози.

Встановлено, що з 1991 по 1999 роки доза опромінення населення від 90Sr і 137Cs для територій функціонування Інгулецької зрошувальної системи зменшилась у 2 рази, а головний внесок давав 90Sr (55-62%). Для територій функціонування Південно-Бузької зрошувальної системи доза опромінення населення від 137Cs знизилася на 24%, від 90Sr - на 30%, від 3Н залишилася незмінною. Головний внесок давав 137Cs (82-84%). Для територій функціонування Білоусівської зрошувальної системи доза опромінення населення від 90Sr зменшилась на 48%, від 137Cs залишилася на тому ж рівні, від 3Н зменшилась на 95%. Головний внесок давав 137Cs (69-87%).

Доведено, що при змінах радіаційної ситуації в біоценозах обстежених зрошуваних масивів, у діапазоні існуючих умов і факторів, додаткова доза опромінення населення від споживання зрошуваних сільськогосподарських культур може підвищувати сумарну річну дозу на 25%, а неврахування особливостей біологічних та фізико-хімічних процесів, які відбуваються у водоймищах конкретної зрошувальної системи, може призвести до неврахування підвищення розміру дозового навантаження на людину в 4-8 разів.

Практичні рекомендації

При проведенні радіаційного контролю зрошувальних систем, крім порівняння концентрацій радіонуклідів у зрошувальній воді з нормуючими рівнями, треба ще проводити поглиблену радіоекологічну оцінку конкретної зрошувальної системи, враховуючи особливості міграції кожного присутнього в зрошувальній воді радіонукліду і схильності донних відкладень водоймищ до сорбції і десорбції радіоактивних речовин, з визначенням розміру додаткового дозового навантаження на людину за рахунок зрошення.

Для зменшення кількості надходження радіонуклідів до організму людини за рахунок зрошуваних сільськогосподарських культур, необхідно розробляти і встановлювати для кожної зрошувальної системи тимчасові контрольні рівні концентрацій радіонуклідів у зрошувальній воді.

1. Вінцукевич Н.В., Томілін Ю.А., Григорєва Л.І Депонування річковим мулом 137Cs, який надходить до р.Арбузинки з каналізаційними водами ПУ АЕС // Український радіологічний журнал - №3 - 1996. - С.302-303. (Особисто автором проведені гама-спекрометричні дослідження донних відкладень і змодельовано перерозподіл 137Cs між водними компонентами р. Арбузинки - водного джерела Білоусівської зрошувальної системи).

2. Томілін Ю.А., Вінцукевич Н.В., Григорєва Л.І. Оцінка вмісту 90Sr в питній воді м. Миколаєва в післяаварійний період // Український радіологічний журнал - №1 - 1997. - С.28-29. (Здобувачем проаналізовано динаміку сезонних коливань та зпрогнозовано поведінку 90Sr у воді, яка використовується Інгулецькою зрошувальною системою);

3. Григорєва Л.І., Томілін Ю.А. Оцінка ступеню забруднення 3H поверхових водоймищ та деяких джерел питного водопостачання району ПУ АЕС // Український радіологічний журнал - №4 - 1999. - С. 433-437.

4. Григорєва Л.І. Зрівняння впливу радіаційного забруднення зрошувальної води на вміст радіонуклідів у сільгоспрослинах в умовах різних зрошувальних систем // Гигиена населенных мест. - Вып. 36, ч.1 - Киев - 2000. - С. 420-426.

5. Григорєва Л.І. 3H у радіоекологічних проблемах зрошувального землеробства // Вісник державного агроекологічного університету. - №1 - Житомир - 2003. - С.99-109.

6. Григорєва Л.І., Томілін Ю.А. Дозове навантаження на населення від 3Н, який надходить у зовнішнє середовище з рідкими скидами ПУАЕС // Гигиена населенных мест. - Вып. 36, ч.1 - Киев - 2000. - С. 260-266.

7. Григорєва Л.І., Томілін Ю.А., Кисельов А.Ф. Вивчення звязку між розміром радіаційного навантаження і онкозахворюваністю населення // Гигиена населенных мест. - Вып. 36, ч.2 - Киев - 2000. - С. 27-34.

8. Григорєва Л.І. Контроль рівнів радіонуклідів у зрошувальній воді // Наукові праці: науково-методичний журнал МДГУ імені Петра Могили. - Т.21, Вип.8. - 2002. - С.89-93.

9. Григорєва Л.І., Томілін Ю.А. Регіональний підхід у визначенні контрольних рівнів радіонуклідів у зрошувальній воді // Наукові праці II біологічних читань. - Миколаїв - 2003. - С.15-21.

10. Григорєва Л.І., Томілін Ю.А. Оцінка дозового навантаження на населення Миколаївського регіону від споживання зрошувальних сільськогосподарських культур // Збірник наукових праць міжнародної конференції “Фальцфейновські читання”. - Херсон -2003. -С.75-82.

11. Томилин Ю.А., Григорьева Л.И., Хомуленко Н.В. Радиоэкологическая оценка Ингулецкой оросительной системы // Матеріали міжнародної наукової конференції "Оросительные мелиорации - их развитие, эффективность и проблемы". - Херсон - 1993. -С.212.

12. Томилин Ю.А., Стадниченко А.В., Григорьева Л.И., Пивоварова Л.Д. Стронций-90 в питьевой и поливной воде Николаевской области и контроль за его содержанием // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. - Київ - 1993. - С.58.

13. Grigoryeva L.I., Tomilin Y.A., Yaroshenko N.V. Radioecological description of some irrigation systems on south of Ukraine // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції "Раціональне природокористування: системний аналіз в екології". - Севастополь - 1996. - С.161-162.

14. Григорєва Л.І. Накопичення радіонуклідів з поливної води різних зрошувальних систем Миколаївської області. // Збірник наукових праць міжнародної конференції “Фальцфейновські читання”. - Херсон - 1999. - С.52-53.

15. Григорєва Л.І. Опромінення стронцієм-90 населення східних районів Миколаївщини через зрошувальні продукти харчування // Збірник наукових праць VII науково-методичної конференції "Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗАХ" - Одеса - 2000. - С.87-88.

16. Григорєва Л.І. “Малі дози” опромінення і зрошувальне землеробство // Збірник наукових праць міжнародної наукової конференції “Фальцфейнівські читання”. - Херсон - 2001. - С.47-48.

17. Григорєва Л.І., Томілін Ю.А. Динаміка розповсюдження 3H у водному середовищі навколо ПУ АЕС (1990-2001рр.) // Збірник наукових праць VIII науково-методичної конференції "Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗАХ. - Одеса - 2002. - С.42-44.

18. Григорєва Л.І. Комплексно-регіональна радіоекологічна оцінка зрошувальних систем // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. - Т.17 Екологія - Дніпропетровськ: Наука і освіта - 2003. - С.41-42.

19. Григорєва Л.І. Комплексний підхід при проведенні радіоекологічної оцінки зрошувальної системи // Збірник III зїзду з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія). - Київ - 2003. - C. 289.

Размещено на .ru