Особливості перебігу вагітності і пологів при багатоводді у вагітних. Комплексна оцінка біофізичної активності плода. Процеси формування адаптаційних реакцій плода на зміну об’єму навколоплодового середовища при помірному ідіопатичному багатоводді.
Аннотация к работе
ОЦІНКА АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПЛОДА У РАЗІ ПОМІРНОГО ІДІОПАТИЧНОГО БАГАТОВОДДЯНезважаючи на значні успіхи, досягнуті в перинатології, проблема багатоводдя у вагітних не втрачає актуальність через високий рівень акушерської і перинатальної патології [3, 10]. На жаль, вкрай мало праць присвячено адаптаційним процесам у плода при ідіопатичному багатоводді. В той же час чітке уявлення про процеси формування адаптаційних реакцій в плода у разі зміни обєму навколоплодових вод, зокрема при помірному ідіопатичному багатоводді дозволить розкрити невідомі ще ланки патогенезу антенатального дистресу плода, що дасть можливість розробити методи прогнозування ступеня ризику його життєзабезпечення. Всього обстежено антенатально 50 плодів при помірному ідіопатичному багатоводді (основна група) та 50 плодів при нормальній кількості навколоплодових вод і фізіологічному перебігу вагітності - група контролю. Комплексну оцінку внутрішньоутробного стану плода проводили на основі антенатальної кардіотокографії, яка дозволяє судити про ступінь порушень реактивності серцево-судинної системи плода та розвиток метаболічної ацидемії за показником STV [8] при гіпоксії плода.На підставі отриманих результатів нами встановлено, що навіть при помірному ідіопатичному багатоводді активність усіх фізіологічних систем плода направлена на підтримку адаптаційних процесів, які забезпечують життєдіяльність організму, що розвивається. Важливим показником, для діагностики антенатального стану плода є оцінка внутріш-ньохвилинних коливань частоти серцевих скорочень плода [4]. При цьому реєструвався хвилеподібний тип кардіотокограма з варіабельністю ЧСС плода зі середнім значенням амплітуди осциляцій 12,8±0,64 уд./хв., частоти - 7,12±0,47 уд./хв. У вагітних із помірним ідіоматичним багатоводдям амплітуда миттєвих осциляцій суттєво зростала і середній показник становив 20,8±2,4 (Р<0,05). Біофізична активність плода за показником групової рухової активності (ГРП) за 30-хвилинне спостереження склала 9,6±0,5 проти 8,3±1,4 в групі контролю (Р<0,01).Таким чином, патологія навколоплодового середовища у вигляді помірного ідіопатичного багатоводдя сприяє розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності та веде до зниження компенсаторно-адаптаційних можливостей у плода. З метою покращення перинатальних наслідків і зменшення смертності від дистресу плода слід удосконалювати антенатальну діагностику і корекцію гіпоксичних станів у плода, тактику розродження. Були проаналізовані основні біофізичні показники, які характеризують антенатальний стан плода і на їх основі зроблений висновок, що помірне ідіопатичне багатоводдя сприяє зниженню компенсаторно-адаптаційних механізмів у плода на тлі розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності.
Вывод
На підставі отриманих результатів нами встановлено, що навіть при помірному ідіопатичному багатоводді активність усіх фізіологічних систем плода направлена на підтримку адаптаційних процесів, які забезпечують життєдіяльність організму, що розвивається.
Важливим показником, для діагностики антенатального стану плода є оцінка внутріш-ньохвилинних коливань частоти серцевих скорочень плода [4].
Таблиця 1
Основні показники КТГ, біофізичної активності плода та STV (M ± m)
Групи вагітних
Параметри показників
Базальна частота серцевих скорочень, уд./хв.
Амплітуда миттєвих осциляцій, уд./хв.
Варіабельність ЧСС
Частота миттєвих осциляцій, за 1 хв.
Акцелерації, за 30 хв.
Децелерації, за 30 хв.
8-10
Сума балів за шкалою
W. Fisher
5-7
4 і менше
Середнє значення оцінки кардіотокограм, бали
ГРП за 30-хвилинне спостереження, хв.
Середня тривалість ГРП, сек.
Індекс ГРП, %
Дихальні рухи плода за 30 хвилин, хв.
Індекс ДРП, %
STV, мс.
Основна n=50
138,5±2,8**
20,8±2,4***
8,1±0,93*
5,6±0,81*
1,2±0,27*
29 (58,0 %)
5 (10,0%)
16 (32,0%)
7,3±0,63**
7,6±1,3*
8,7±0,5**
2,7±0,6**
1,8±0,2*
5,6±0,7**
>4
Контрольна n=50
146,1±5,4
12,81±0,64
7,12±0,47
7,6±0,53
0,9±0,26
50 (100%)
-
-
9,3±0,37
8,3±1,4
10,8±0,5
4,9±0,6
2,7±0,4
10,6±0,5
<4
Примітка: *P<0,01; **P<0,05; ***P<0,001 - порівняно з контрольною групою.
Встановлено, що при фізіологічному перебігу вагітності (табл. 1) базальна частота ритму серцевих скорочень (БЧСС) знаходилась в межах 110-170 уд.хв. (в середньому 146,1±5,4 уд.хв.). При цьому реєструвався хвилеподібний тип кардіотокограма з варіабельністю ЧСС плода зі середнім значенням амплітуди осциляцій 12,8±0,64 уд./хв., частоти - 7,12±0,47 уд./хв. У вагітних із помірним ідіоматичним багатоводдям амплітуда миттєвих осциляцій суттєво зростала і середній показник становив 20,8±2,4 (Р<0,05). Амплітуда мікрофлюктуації була досить високою й за характером наближалась до сальторного типу. Патологічна реакція серцевого ритму при помірному ідіопатичному багатоводді спостерігалась в 1,6 разу частіше за групу контролю, але не завжди синхронізувалась з руховою ак-
46 Проблеми клінічної педіатрії, 1 (23) 2014
тивністю плода, що пояснюється високим вну-трішньоматковим опором за рахунок зростання тонічної активності матки [4] (відповідно 8,7±0,4 ум.од. проти 6,4±0,3 ум.од. у контролі, Р<0,05).
Біофізична активність плода за показником групової рухової активності (ГРП) за 30-хвилинне спостереження склала 9,6±0,5 проти 8,3±1,4 в групі контролю (Р<0,01). Однак при цьому тривалість ГРП зменшилась в 1,2 разу, а індекс ГРП % - у 1,8 разу. Дихальні рухи відповідно становили 1,8±0,2 проти 2,7±0,4 в групі контролю (Р<0,01). Індекс дихальних рухів був суттєво нижчий за контрольну групу (Р<0,05). При якісному аналізі децелерацій відзначено, що у вагітних з помірним ідіоматичним багатоводдям у 47 (94,0%) не виникали або виникали децелерації типу dip 0 і dip І, що є проявом активації блукаючого нерва, внаслідок підвищеного внутрішньоматково-го тиску, а у 3 (6%) децелерації були dip ІІ, що вказує на порушення в фетоплацентарній системі. Виявлені нами дані збігаються з результатами інших наукових досліджень [7].
При аналізі біофізичного профілю плода у вагітних з ідіопатичним багатоводдям, нами встановлено (табл. 1), що у вагітних з багатоводдям задовільний стан траплявся достовірно рідше відносно контрольної групи. Середньостатистична величина оцінки БПП за шкалою F. Manning et al. у вибірках становила: в основній - 6,3±0,5 бала; у контрольній - 9,6±0,5 бала (Р<0,05).
Показник STV, який є індикатором метаболічної ацидемії знаходився в межах від 3,5 до 4,0. Останнє вказує на наявність у вагітних з помірним ідіоматичним багатоводдям хронічної плацентарної недостатності і розвитку дистресу плода внаслідок зниження його компенсаторно-адаптаційних можливостей.Таким чином, патологія навколоплодового середовища у вигляді помірного ідіопатичного багатоводдя сприяє розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності та веде до зниження компенсаторно-адаптаційних можливостей у плода. З метою покращення перинатальних наслідків і зменшення смертності від дистресу плода слід удосконалювати антенатальну діагностику і корекцію гіпоксичних станів у плода, тактику розродження.
Резюме. Були проаналізовані основні біофізичні показники, які характеризують антенатальний стан плода і на їх основі зроблений висновок, що помірне ідіопатичне багатоводдя сприяє зниженню компенсаторно-адаптаційних механізмів у плода на тлі розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності.
Evaluation of adaptive capacities of the fetus in the case of moderate idiopathic polyhydramnios.
Malyar V.V.
Summary. Were analyzed basic biophysical parameters characterizing antenatal fetal and on this basis concluded that moderate idiopathic polyhydramnios helps reduce compensatory-adaptive mechanisms in the fetus on background of chronic placental insufficiency.
1. Кэмпбела С. Акушерство от десяти учителей: Пер. с англ. [Текст] / под ред. С. Кэмпбела. - К. Лиза. 17-е изд. - М.: Медицинское информационное агентство. 2004. - 464 с.
2. Айламазян Э.К. Национальное руководство [Текст] / Под. ред. Э.К. Айламазяна, В.И. Кулако-ва, В.Е. Радзинского, Г.М. Савельевой - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2007. - 1200 с.
3. Маляр В.В. Особливості адаптаційних процесів у немовлят, народжених матерями у разі ідіопатичного багато- і маловоддя [Текст] / В.В. Маляр // Проблеми клінічної педіатрії. - 2013. - С. 26-29.
4. Маляр В.В. Клініко-діагностична характеристика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із патологією навколоплідних вод. [Текст] / В.В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - №1. - С 117-118.
5. Радзинский В.Е. Ембриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности [Текст] Под. ред. В.Е. Радзинский и А.П. Милованова. - Москва: МИА - 2004. - 393 с.
Науково-практичний журнал для педіатрів та лікарів загальної практики ? сімейної медицини
47
6. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности [Текст] / И.С. Сидорова - М.: МЕДПРЕС, 2000. - 320 с.
7. Тетерюков К.Е. Особенности течения, родов и перинатальные исходы у женщин с идиопатическим многоводием / К.Е. Тетерюков // Автореф. дис. док. мед. наук. - М., 2005. - 39с.
8. Dawes G.S., Lobb M., Moulden M., Redman C.V.G. Wheeler T. Antenatal cardiolocogram quality and interpretation using computers // British Journal of Obstetrics and Gynaecology 1992: 99: 791 - 7.
9. Dawes G.S., Moulden M., Redman C.V.G. Short term fetal heart variation, decelerations and umbilical flow velocity waveforms before labour // British Journal of Obstetrics and Gynaecology 1992: 80: 673 - 8.
10. Mazor M. Polyhydramnios is an independent risk factor for perinatal mortality and intrapartum morbidity in preterm delivery [Текст] / M. Mazor, F. Chezzi, E. Maymon [et al.] // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. - 1996. - Vol 70, №1. - P. 41-47.