Оцінка і регулювання грошових доходів населення з урахуванням інфляційних процесів - Автореферат

Грошові доходи є важливим чинником економічного зростання і підвищення добробуту населення, вони формують стійкий попит на товари і послуги, з одного боку, та визначають рівень і спрямованість споживання і заощадження, з іншого. Зростаючий вплив грошових доходів населення на соціально-економічний розвиток країни, необхідність залучення коштів населення як джерела фінансування економічних і соціальних програм, а також недостатня розробка питання стосовно особливостей становлення ринкових відносин у транзитивних країнах зумовили необхідність дослідження специфіки формування і використання грошових доходів населення, аналізу змін в їх рівні, структурі та динаміці в Україні. Упродовж останнього десятиріччя інфляція залишалася одним з ключових чинників, що впливають на хід соціально-економічного розвитку в країні. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених теоретичним та практичним питанням інфляційних процесів, відчувається дефіцит досліджень інфляції як елементу функціонування економіки зі структурними диспропорціями. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету в межах держбюджетної теми Г-02/33 «Економічні та соціальні проблеми реформації та реструктуризації підприємств та територіально-галузевих комплексів у старому промисловому регіоні» (№ 0103V003368), в якій дисертант досліджував вплив інфляції на показники діяльності підприємств; плану науково - дослідних робіт Донецького державного університету економіки і торгівлі ім.У першому розділі «Теоретичні аспекти впливу інфляції на соціально-економічний розвиток» узагальнюються і систематизуються результати теоретичних і емпіричних досліджень вчених щодо проблеми впливу інфляції на зростання і рівень життя суспільства. Інфляція підсилює соціальну диференціацію, оскільки бідні верстви населення більш уразливі інфляцією, ніж групи з високим доходом. Оскільки в структурі доходів найменш забезпечених груп населення велика частка належить витратам на продукти харчування, попит на які малоеластичний за ціною, то це призводить до значного зниження купівельної спроможності грошового доходу, значного зниження реального доходу. Відносно повільніші темпи зростання цін на непродовольчі товари приводять до падіння їх відносної ціни та до збільшення відносних реальних доходів найбільш забезпечених груп населення, у структурі витрат яких продукти харчування займають невелику частку. Однак результати розрахунків рівня компенсації втрат від інфляції при індексації мінімального розміру оплати праці впродовж досліджуваного періоду показали, що перегляд мінімального розміру оплати праці не був повязаний зі зміною темпів інфляції.У дисертаційній роботі вироблено оцінку впливу інфляції на процес формування грошових доходів населення в економічних системах, що трансформуються, і розроблено рекомендації щодо регулювання цих процесів на підставі системного дослідження теоретичних і практичних аспектів проблеми. Інфляція підсилює соціальну диференціацію, оскільки бідні верстви населення більш уразливі перед інфляцією, ніж групи з вищим доходом. По-друге, у структурі витрат малозабезпечених верств населення переважну частину займають малоеластичні за ціною продукти харчування, ціни на які зростають швидше, ніж у цілому рівень цін. Знецінюючи грошові активи, інфляція діє як податок на капітал, знижуючи спроможність інвестицій. Механізм індексації мінімального розміру оплати праці не повністю виконував свої функції, тому що перегляд мінімального розміру оплати праці не був повязаний зі зміною темпів інфляції, інтервали між переглядами мінімального розміру оплати праці були украй нерівномірними.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі вироблено оцінку впливу інфляції на процес формування грошових доходів населення в економічних системах, що трансформуються, і розроблено рекомендації щодо регулювання цих процесів на підставі системного дослідження теоретичних і практичних аспектів проблеми.

Сутність основних висновків і рекомендацій зводиться до такого: 1. Під впливом інфляційних процесів знецінюються грошові накопичення населення, а також доходи у фіксованій формі. Зменшується купівельна спроможність грошей. Погіршується структура витрат населення. Відбувається збіднення значної частини населення, його диференціація. Інфляція підсилює соціальну диференціацію, оскільки бідні верстви населення більш уразливі перед інфляцією, ніж групи з вищим доходом. По-перше, грошові доходи найбіднішої частини населення, як правило, обчислюються в номінальному виразі і неадекватно коректуються. По-друге, у структурі витрат малозабезпечених верств населення переважну частину займають малоеластичні за ціною продукти харчування, ціни на які зростають швидше, ніж у цілому рівень цін. Знецінюючи грошові активи, інфляція діє як податок на капітал, знижуючи спроможність інвестицій. Інфляційний ризик у разі крупних реальних вкладень і супутня загроза знецінення капіталу призводять до скорочення довгострокових інвестиційних вкладень у реальний сектор економіки.

2. До основоположних чинників інфляції в Україні слід віднести інфляційний потенціал, що сформувався до кінця 80-х років. Лібералізація цін і зовнішньоекономічної діяльності призвели до переходу пригніченої інфляції у форму відкритої гіперінфляції, падінню рівня життя населення, зниженню споживчого попиту на продукцію вітчизняних виробників. Найзначнішими чинниками інфляції на початку 90-х років були грошова і кредитна емісія, випереджаюче зростання цін на продукцію сировинних галузей, зростання трансакційних витрат. У 1995-1997 рр. проводилася жорстка монетарна політика, що справила знижувальну дію на темпи інфляції, але супроводжувалася зростанням неплатежів, бартерних операцій, масовими затримками виплати заробітної плати, падінням споживчого попиту. У період після кризи 1998 р. влада проводила політику розширення грошової пропозиції, що спричинило прискорення інфляції. Політика заниженого реального курсу гривні, що проводиться, підтримує виробників кінцевої продукції, оскільки це дозволяє їм конкурувати із субститутами, що імпортуються. Сприятливо політика заниженого реального курсу гривні впливає і на виробників продукції, орієнтованої на експорт, оскільки це дозволяє їм отримувати додатковий прибуток за рахунок курсової різниці. Але в той же час ця політика згубно впливає на рівень доходів і витрат основної маси населення України, особливо найменше забезпеченої його частині, чиї доходи фіксовані в національній валюті. Занижений реальний курс гривні відносно занижує грошові доходи населення (у доларовому виразі) і утрудняє покупку якісної імпортної продукції.

3. Інфляційне зростання цін не супроводжувалося аналогічним збільшенням грошових доходів населення. Рівень життя основної маси населення України значно знизився, скоротилася купівельна спроможність, погіршилася структура витрат сімей у напрямі значного зростання частини витрат на харчування. Зросла в структурі витрат частка витрат на оплату послуг.

4. Механізм індексації мінімального розміру оплати праці не повністю виконував свої функції, тому що перегляд мінімального розміру оплати праці не був повязаний зі зміною темпів інфляції, інтервали між переглядами мінімального розміру оплати праці були украй нерівномірними. Як наслідок рівень заробітної плати працівників бюджетної сфери, пенсій, стипендій, допомоги істотно відрізнявся від рівня доходів зайнятих у небюджетних галузях економіки, що посилювало диференціацію доходів.

5. Упродовж періоду, що вивчається, спостерігалася значна диференціація оплати праці в різних галузях економіки і промисловості. За рівнями заробітної плати лідирували працівники кредитно-фінансової сфери і сфери управління. Посилилася диференціація в оплаті праці в різних галузях промисловості (енерго-сировинних і оброблювальних). Заборгованість із заробітної плати і соціальних платежів служила чинником, що прискорює зменшення доходів населення і посилює диференціацію доходів населення, оскільки ступінь заборгованості був неоднаковий для різних галузей економіки.

6. Рівень галузевої диференціації заробітної плати залежить від стану справ у відповідних галузях, їх прибутковості, темпів зростання та ін. Істотне на зміну структури галузевих ринків, динаміку виробництва в галузях промисловості вплинула інфляція. Міжгалузеві співвідношення промисловості змінювалися під впливом неоднакових темпів падіння виробництва та індексів інфляції в різних галузях. Інфляційне зростання цін було повязане перш за все з підвищенням цін на продукцію так званих інфляціогенних галузей економіки, до яких відносяться паливно-енергетична, сировинна і виробничий звязок. Це інфляційне зростання цін характеризувалося збільшенням частки витрат на продукцію інфляціогених галузей економіки у складі витрат на виробництво завершуючої продукції оброблювальної промисловості. Проведений аналіз підтвердив це припущення.

7. Зіставлення динаміки темпів інфляції з періодами підвищення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії та заробітної плати робітникам бюджетних галузей показало, що підвищення рівнів вищеозначених категорій грошових доходів не призводило до прискорення інфляції. А отже, політика, яка була направлена на заборону зростання фіксованих грошових доходів з метою стримування темпів інфляції, була невиправданою. Індексація істотне не вплинула ні на динаміку грошових доходів населення, ні на споживчі ціни. Виходячи з того, що за час, коли проводилася обмежувальна політика, темпи зростання грошових доходів працівників бюджетних галузей дуже сильно відставали від темпів зростання доходів тих, хто працює в приватному секторі, ці категорії громадян терпіли значні втрати і в реальному виразі, і відносно своїх співгромадян.

8. Доведено, що деякий проміжок часу необхідно проводити індексацію темпами, що випереджають темпи інфляції, щоб компенсувати втрати і зменшувати різницю в оплаті праці в різних секторах економіки. Слід памятати, що всі ті роки, коли працівники бюджетних галузей отримували відносно занижену заробітну плату, вони не могли або могли меншою мірою (порівняно з іншими громадянами) придбати товарі тривалого користування, нерухомість, оплачувати якісне медичне обслуговування тощо. Отже, для того щоб вийти на рівень життя, відповідний середньому в економіці, їм необхідно зробити ці придбання, як би вийти на деякий базовий рівень, що зажадає додаткових коштів. Громадяни, що мали нефіксований дохід у період реформ, мали можливість вийти на цей рівень раніше, що знову-таки дає їм певні переваги. Для того щоб зменшити міжгалузеву диференціацію оплати праці, необхідно ввести нову систему індексації, яка була би привязана не тільки до рівня інфляції, але й до темпів приросту середньомісячної зарплати в економіці. Для запобігання надмірного оподаткування бідніших верств населення необхідно підняти рівень мінімуму доходів, що не оподатковується, до рівня прожиткового мінімуму і своєчасно його коректувати. Незважаючи на необхідність виведення із тіні доходів приватного сектора, доцільно ввести прогресивну шкалу оподаткування і своєчасно коректувати межі дохідних груп, щоб уникнути переходу громадян із однієї групи в іншу під впливом інфляції.

В фахових виданнях: 1. Верич Ю. Л. Кількісний аналіз впливу чинників на зміну показників інфляції //Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДОНДУЕТ, 1999. - Випуск 9, т. 1. - С. 42-47.

2. Верич Ю. Л. Социальные издержки инфляции //Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие: Сб науч. тр. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти, 2003. -Т.2. - С. 343-347.

3. Верич Ю. Л. Влияние инфляции на отраслевую структуру производства //Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. - Донецк: ДОННУ, 2004. - С. 623-625.

4. Верич Ю. Л. Анализ зависимости денежных доходов населения от инфляции //Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб науч тр. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти, 2004. -Т. 1. -С. 386-392

Матеріали конференцій: 5. Верич Ю. Л. Воздействие инфляции на величину налогооблагаемой прибыли. //111-я межрегиональная научно-практическая конференция «Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития». Материалы конференции. - Донецк: ДОНГУЭТ им. Туган-Барановского, 2003. - С. 286-289.