Загальна характеристика основних отруйних рослин. Перша допомога при отруєнні отруйними рослинами. Історія вивчення алкалоїдів рослинного походження. Еколого-біологічна характеристика отруйних рослин. Геоботанічний опис флори Зміївського району.
Аннотация к работе
3.2 Можливості використання результатів досліджень в роботі вчителя біологіїКожна рослина і тварина в будь-яких відносинах є дуже недосконалим організмом. І в той же час біолог не перестає дивуватися різноманітності всіляких пристосувань у тварин і рослин, виробилися в ході еволюції і забезпечують їм існування в обстановці суворої природи. Будь-якій тварині і рослині необхідні пристосування не тільки проти численного світу мікробів, але й проти можливих ворогів зі світу багатоклітинних організмів. До отруйних відносять рослини, що виробляють і накопичують у процесі життєдіяльності отрути. Зміст отруйних речовин в рослинах змінюється в залежності і від фази розвитку: в одних видів найбільшу кількість отруйних речовин накопичується до цвітіння, в інших - під час цвітіння, у третіх - в період дозрівання насіння.Незабаром в лабораторії віденського фармаколога професора Карла Шрофф вирішили випробувати дію цієї отрути. Крім наукового інтересу був ще й інший: згідно з переказом соком болиголова за наказом афінських властей в 399 р. до н. е.. отруївся Сократ.Історики стародавнього Риму Пліній і Тацит свідчили, що саме болиголов в Греції використовували для страти злочинців, і цей вид покарання був дуже поширений. Деякі дослідники припустили, що крім болиголова до складу Сократова кубка міг бути підмішаний сік іншої рослини цього ж сімейства - віха отруйного, або цикути (Cicuta virosa). Якщо болиголов плямистий зустрічається на городах і пустирях, біля доріг і на звалищах, листя його нагадують листя петрушки і на стеблі добре помітні червоні плями, то цикута росте по берегах річок чи озер, на заболочених лугах, а іноді у воді. Діючим початком в рослині є цікутотоксін, маловивчене речовина (в кореневище його до 2%), що вражає центральну нервову систему.Матеріали до курсової роботи збирали протягом періоду з 12 червня по 25 червня 2011 та 2012 років на території селища Гайдари Зміївського району та його околиць.Наші дослідження проводилися на території заплавів річки Сіверський Донець околиць села Гайдари Зміївського району Харківської області. Територія природного парку розташована на плато правого берегу Сіверського Дінця, в його заплаві та боровій терасі, та щільно прилягає до трубезської або однолесової тераси з її цікавими та найбільшими на Лівобережній Україні озерами Лиман, Чайка, Кругле та інші. У Зміївському районі протікає найбільша річка Лівобережної України, правий приток Дону - Сіверський Донець з притоками Уди, Гнилиця, Мож, Гомольша. Донець протікає в добре розробленій долині з асиметричними схилами: правим - більш високим, крутим, розчленованим багато чисельними балками, та лівим - низинним, розлогим, терасованим. В період повені річка виходить за межі корінного руслу, широко розливаючись по заплаві, а при високому рівні повені заливає всю заплаву.Систематична структура дослідженої флори свідчать про те, що найбільш поширені родини отруйних рослин на дослідженій території - це Раункієром доводить, що на дослідженій території зростають представники пятьох життєвих форм - фанерофіти, хаметофіти, криптофіти, гемікриптофіти і терофіти. Аналіз екологічних груп рослин за відношенням до вологи переконливо засвідчує, що серед отруйних рослин, які зростають на дослідженій території переважають мезофіти, що становить 80% дослідженої флори (рис. Аналіз екологічних груп рослин за відношенням до світла доводить, що серед отруйних рослин майже в рівних кількостях співвідносяться тіньовитривалі та геліофільні рослини - 48% та 46% відповідно. Також велика кількість отруйних рослин зростає на лісових галявинах, вздовж доріг, в садах та на городах.Раункієром доводить, що серед отруйних рослин дослідженої місцевості домінують багаторічники - криптофіти (42%) та гемікриптофіти (22%). За відношенням до вологи серед отруйних рослин переважають мезофіти - 80% дослідженої флори. Аналіз рослин за фітоценотичною приналежністю висвітлює нам різноманіття фітоценозів, на яких можуть зростати отруйні рослини. 5.Проаналізувавши вивчені нами рослини за господарським значенням, ми бачимо, що більшість отруйних рослин має лікарські властивості. Виконана нами курсова робота має велике значення в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи, зокрема при викладанні розділів біології «Рослини», «Різноманітність рослин», «Організми і середовище існування» у сьомому класі, розділу «Надорганізменні системи» - в 11 класі.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Загальна характеристика отруйних рослин
1.2 Перша допомога при отруєнні отруйними рослинами
1.3 Історія вивчення алкалоїдів рослинного походження
Розділ 2. Район, обєкти та методи дослідження
Розділ 3. Результати досліджень та їх обговорення
Вывод
1. Нами проведені дослідження за 50 видам отруйних рослин, що зростають на території села Гайдари Зміївського району та його околицях. Аналіз показав, що найпоширеніші родини - це Ranunculacea, Apiaceae, Rosaceae, Asteraceae - 16%, 12%, 10%, 8% відповідно.
2. Аналіз життєвих форм рослин за К. Л. Раункієром доводить, що серед отруйних рослин дослідженої місцевості домінують багаторічники - криптофіти (42%) та гемікриптофіти (22%). Цим можна пояснити загальновідомий факт про те, що найчастіше найвища кількість отруйних речовин знаходиться саме в корені.
3. За відношенням до вологи серед отруйних рослин переважають мезофіти - 80% дослідженої флори. Також часто зустрічаються гідрофіти - 10%. За відношенням до світла переважають тіньвотривалі та геліофільні рослини - 48% та 46% відповідно.
4. Аналіз рослин за фітоценотичною приналежністю висвітлює нам різноманіття фітоценозів, на яких можуть зростати отруйні рослини. Найбільш характерними є луки, ліси та відкриті місця - узлісся, галявини, травяні схили.
5.Проаналізувавши вивчені нами рослини за господарським значенням, ми бачимо, що більшість отруйних рослин має лікарські властивості. Також серед отруйних рослин переважають декоративні рослини та буряни.
6. Виконана нами курсова робота має велике значення в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи, зокрема при викладанні розділів біології «Рослини», «Різноманітність рослин», «Організми і середовище існування» у сьомому класі, розділу «Надорганізменні системи» - в 11 класі. Використання нашого гербарію, як демонстраційний матеріал. Застосування даної теми у гуртках та при проведенні планових екскурсій у сьомому класі. Проведення практичних робіт, спостереження за ростом і розвитком рослин у полі, догляд за рослинами, впливу людини на рослини. Список ВИКОРИСТАНОЇ літератури
1 Віркун В.О.Навчальна програма: Біологія 7 - 11 класи/ В. О. Віркун, Л. А. Мирна // Біологія «Основа» - 2009. - № 22 - 24. - С. 13.
2 Вовк О. Г. Методичні вказівки до польової практики з ботаніки для студентів I курсу природничого факультету / Вовк О. Г., Буланий Ю. І., Кушнеренко Л. А. - Полтава: ПДПІ, 1980. - 46 с.
3 Генрі Т. А. Хімія рослинних алкалоїдів. Пер. с англ. М.: державне наукове технічне видавництво хімічної літератури, 1956. - 904 с.
4 Гуленкова М.А., Летняя полевая практика по ботанике / М.А. Гуленкова, А.А. Красникова. - М.: Просвещение, 1976.
5 Гусыгин И.А., Токсикология ядовитых растений. - 4-е изд., испр. и доп.- М.: Просвещение, 1962.
6 Довідник з гербології : навч. посібник для підгот. бакалаврів. /[І.Д.Примак, М.П.Косолап, П.У.Ковбасюк та ін.]; за ред. І.Д.Примак. - К: Кондор, 2006. - 368 с.
7 Косолап М.П. Гербологія : [навч. посібник] / Косолап М.П. - К. : Арістей, 2004. - 364 с.
8 Лазурьевский Г. В. Терентьєва И.В. Алкалоїди і рослини. Кишинів: «Штиинца», 1975. - 150 с.
9 Лекарственные вещества природного происхождения - Тексты лекций по фармацевтической химии / Безуглый П. А., Украинец И. В., Таран С. Г. И др. - Харьков: НФАУ, 2001. - 114 с.
10 Лужников Е.А., Костомарова Л.Г., Острые отравления: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1989.
11 Марина А.В., Книга школьного учителя биологии: Учебное пособие к курсу «Теория и методика обучения биологии»/Под ред. проф. В.П. Соломина: АГПИ им. А.П. Гайдара.- Арзамас: АГПИ, 2005.
12 Мироненко М. В. Методы определения алкалоидов. Минск, «Наука и техника», 1966. - 190 с.
13 Орехов А. П. Химия алкалоидов. Изд. 2-е. М.: Издательство академии наук СССР, 1955. - 860 с.
14 Определитель высших растений Украины/ [Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др.] - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
15 Растительные лекарственные средства / Максютина Н. П., Комисаренко Н. Ф., Прокопенко А. П. и др.; Под ред. Н. П. Максютиной. - К.: Здоровя, 1985. - 280 с.
16 Смирнова А. Д., Ядовитые растения Горьковской области. - Горький: Волго-Вятское кн. изд-во, 1968
17 Соломин В.П., Марина А.В., Станкевич П.В., Биологическое образование в средней школе: современное состояние и перспективы развития: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению Естественнонаучное образование./ Науч. ред. И.Н. Пономорева: АГПИ им. А.П. Гайдара.- Арзамас: АГПИ. 2006.
Отруйними називаються рослини, здатні виробляти і накапливать отруйні речовини, що викликають отруєння людини і тварин. Різні види отруйних рослин можуть виробляти одне чи кілька отруйних сполук: алкалоїди, глюкозиди, сапоніни та інші. При цьому отруйні речовини містяться в усьому рослині цілком або тільки в окремих на них його частинах. Наприклад, хінін міститься в корі хінного дерева, але відсутність проствует в листі, у маку отруйні листя, стебла, насіннєві коробочки, але не отруйні насіння. Токсичні властивості більшості отруйних рослин (аконіт, кліщі-вина, гіркий мигдаль) не губляться при висушуванні або термічній обработке. Інші рослини при висушуванні ці властивості втрачають. Найбільш часті випадки отруєння людей отруйними рослинами, зовнне подібними з їстівними неотруйними видами. Наприклад, листя боліголова, зовні подібні з петрушкою і можуть бути помилково використані в піщу в якості приправи. Отруйно все рослина, що містить алкалоїд кониина, дія якого подібно кураре. При отруєнні спостерігається втрата шкірної чутливості, пригнічення дихання. У важких випадках настає смерть від задухи.
Актуальність теми: Вивчення властивостей отруйних рослин в наш час є дуже актуальним, тому що дає можливість створювати нові види ефективної протиотрути. Також більшість отруйних речовин рослинного походження мають фітонцидні властивості, що дає змогу створювати на їх основі нові лікарські препарати.
Мета роботи: дослідити видовий склад та різноманіття отруйних рослин на території Зміївського району.
Завдання досліджень: 1. Опрацювати літературу, що стосується отруйних рослин та їх токсичної дії;
2. Дослідити видовий склад отруйних рослин на території села Гайдари та його околицях;
3. Проаналізувати еколого-біологічні властивості, господарське значення отруйних рослин;
4. Зробити геоботанічний опис флори дослідженої території.
Обєкт дослідження - отруйні рослини села Гайдари та його околиць.
Предмет дослідження - еколого-біологічні та фітоценотичні особливості отруйних рослин на дослідженій території.