Широке використання токсичних речовин у народному господарстві. Токсикологія як наука про отрути. Антропогенні отрути з точки зору медицини катастроф. Гострі отруєння ціаністим воднем. Важкі отруєння людей рибою та водою прісноводних та морських водойм.
Аннотация к работе
ПЛАН ВСТУП 1. Токсикологія як наука про отрути 2. Природний тип отрут ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТОК ВСТУП Отрути - речовини, здатні при дії на живий організм викликати різке порушення нормальної його життєдіяльності - отруєння або смерть. Віднесення тих або інших речовин до отрути є умовним, оскільки токсичність багатьох з них визначається обставинами або способом введення в організм. Використання хімічних речовин як отрути відомо за давніх часів. Отрути стають грізною зброєю, засобом масового знищення людей, бойовими отруйними речовинами, котрі в широких масштабах стали застосовуватися в першу світову війну, а потім i в інших військових конфліктах (Ефiопiя, Китай, Вєтнам, Iран). Широке використання токсичних речовин у народному господарстві, великi викиди шкiдливих речовин у навколишнє середовище викликає екологiчну небезпеку для населення окремих регiонiв нашої планети, а також небезпеку розвитку генетичних захворювань, зв’язаних з порушенням апарату спадковості людини внаслідок їх впливу на організм. Крім того, військова токсикологія вивчає i сильнодiючi отруйні речовини (СДОР), котрі при руйнуванні хімічних об’єктів можуть стати причиною формування великих вогнищ хімічного ураження, а також деякі отрути рослинного та тваринного походження, отруєння якими можуть виникнути в умовах діяльності військ чи розглядатися, як потенцiйнi ОР. Агата Крісті у своїх детективах часто труїла героїв мишяком. Для характеристики токсичності тієї або іншої сполуки найчастіше використовують поняття летальної дози - LD50, що викликає загибель 50% піддослідних тварин. Згідно з класифікацією катастрофальних отрут Інституту фармакології та токсикології АМН України, отрути, які несуть ризик масових отруєнь, поділяються в залежності від їх походження на два типи - антропогенні (техногенні) та природні. 2.