Отримання і характеристика мутантів штаму streptomyces sioyaensis, стійких до дії рифампіцину - Курсовая работа

Отримання і характеристика мутантів штаму streptomyces sioyaensis, стійких до дії рифампіцину ЗМІСТ ВСТУП 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Мутації та їх види 1.1.1 Спонтанний мутагенез 1.1.2 Індукований мутагенез 1.2 Тіопептидні антибіотики і сіоміцин 1.3 Мутації актиноміцетів, що впливають на їх антибіотичну активність 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 2.1 Об’єкт досліджень 2.2 Середовища для культивування 2.3 Методи досліджень 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ 3.1 Характеристика штаму S. sioyaensis Lv81 за ознакою стійкості до антибіотиків 3.2 Мутагенна обробка штаму S. sioyaensis Lv81 3.3 Отримання і порівняльна характеристика рифампіцин-резистентних мутантів штаму S. sioyaensis Lv81 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Антибіотики - це речовини мікробного, рослинноно або тваринного походження, їх напівсинтетичні та синтетичні аналоги й похідні, що вибірково пригнічують життєздатність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин. Так, 80% з них синтезують представники роду Streptomyces. Особливий інтерес викликають мутації стійкості до антибіотиків, які впливають на процеси транскрипції, трансляції, транспорту метаболітів та морфогенез актиноміцетів (аміноглікозиди, рифампіцин, макроліди) [1, 2, 3, 4, 5, 8]. Сіоміцин виявляє антибіотичну активність проти грам-позитивних бактерій, в тому числі Mycobacterium tuberculosis, S. aureus та S. pneumoniae. Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання: - дослідити спектр стійкості штаму S. sioyaensis до антибіотиків з різним механізмом дії; - дослідити вплив рифампіцину на життєздатність штаму S. sioyaensis; - отримати і проаналізувати спонтанні Rifr -мутанти штаму S. sioyaensis; - дослідити зміни антибіотичної активності спонтанних Rifr- мутантів S. sioyaensis; - отримати і проаналізувати УФ-індуковані Rifr -мутанти штаму S. sioyaensis; актиноміцет мутант антибіотична sioyaensis - дослідити зміни антибіотичної активності УФ-індукованих Rifr- мутантів S. sioyaensis. Курсова робота виконана в науково-дослідній лабораторії № 42 - селекції та генної інженерії продуцентів антибіотиків, кафедри генетики та біотехнології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 1. Їхній ДНК властивий дуже високий Г Ц - склад (для Streptomyces - 70 - 74% ). Основні тези мутаційної теорії Г. Де Фріза такі: Мутація виникає раптово, без всіяких перехідних форм; Нові форми, що виникли внаслідок мутацій, досить стійкі; В протилежність неспадковим змінам мутації не утворюють безперервних рядів, не групуються навкруги середнього типу (моди); Мутації проявляються по-різному і можуть бути як корисними, так і шкідливими; Вірогідність виявлення мутацій залежить від кількості досліджених особин; Одні і ті ж мутації можуть виникати багаторазово. Основні причини спонтанних мутацій: Помилки реплікації ДНК (порушення 3’-5’ екзонуклеазної активності ДНК-помімераз); Спонтанні таутомерні зміни азотистих основ, що порушують «канонічне» спарювання азотистих основ під час реплікації ДНК; Спонтанні пошкодження ДНК (гідроліз N-глікозидного зв’язку, що призводить до втрат азотистих основ, дезамінування азотистих основ); Пошкодження ДНК продуктами метаболізму клітин (вільними радикалами тощо); Інсерції мобільних генетичних елементів. Через деякий час ці дослідження досягли широкого розмаху завдяки дослідженням І.А. Рапопорта і Ш. Ауербах, які вперше виявили 100-% мутагенний ефект у окремих хімічних сполук - супермутагенів.