Изучение геологии янтаря, схема его образования. Характеристика и этапы формирования живицы из смолопродуцирующих растений. Специфика залегания ископаемых смол в разных частях земного шара. Влияние морского водоема на возникновение структурных перестроек.
Аннотация к работе
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины, ул.Установлено, что ископаемые смолы, а их зачастую еще называют обобщающим словом «янтарь», приурочены преимущественно к залежам бурых углей и лигнитов мелового и раннетретичного (эоценового) возраста. Все многообразие видов ископаемых смол, включая и янтарь-сукцинит (порядка 100 наименований), обусловлено особенностями их происхождения на протяжении миллионов лет. Приведенная во вводной части информация о парагенезе залежей бурых углей и ископаемых смол никем из исследователей геологии янтаря не отрицается. Ископаемые смолы (в т. ч. янтарь-сукцинит) за длительный период своего формирования прошли большой и сложный путь преобразований в различных палеогеологических и фациальных обстановках, сменяемых во времени. Фоссилизация Восстановительная, Влияние изменившейся среды для смол из битумсодержа-протоянтаря в слабощелочная до щих буроугольных толщ сказалось в серии химических морских водоемах щелочной превращений, которые привели к появлению в смоле различных оксисоединений, в т. ч. янтарной кислоты и ее эфиров, приобретению свойств вязкости и др. физико-химических характеристик, присущих янтарю-сукциниту.
Список литературы
1. Лебідь М.І., Мацуй В.М. Про можливу участь буровугільного бітуму у формуванні корінних першоджерел бурштину // Український бурштиновий світ (Тези доповідей 17-20 жовтня 2007 р.). — К., 2007. 2. Лебідь М.І., Мацуй В.М. Про можливу участь буровугільного бітуму у формуванні корінних першод-3. Лебідь М.І., Мацуй В.М. Просторово-часові асоціації бурштину й бурого вугілля у кайнозої Європи //
— С. 83-84. жерел розсипів бурштину // Геолог України. — №3, 2007. — С. 62-68.
Геолог України. — №4, 2007. — С. 16-18.
4. Лебідь М.І., Мацуй В.М. Палеогеографічні аспекти прогнозу розсипів бурштину (на основі бітумно- буровугільної гіпотези) // Український Бурштин: Матеріали Першої Міжнарод. наук.-практ. конф.
(Київ, 7-21 жовтня 007 р ). — К., 2008. — С. 38-48.
6. Лебедь Н.И., Мацуй В.М. К проблеме формирования7продуктивных горизонтов янтаря-сукцинита // 7. Орлов Н.А., Успенский В.А. Ископаемые смолы // Минералогия каустобиолитов. — М.; Л. : Изд-во АН Український бурштиновий світ (Тези доповідей 16-1 жовтня 2008 р.). — Київ, 2008. — С.9-10.
Геол. журн. — №2, 2009 — С. 64-67.
СССР, 1936. — С. 11-99.
8. Савкевич С.С. Янтарь. — Л. : Недра, Ленинград. отдел., 1970. — 191 с.
9. Днепровский буроугольный бассейн. Ответств. Редактор Д. Е. Макаренко. — Киев : Наук. думка, 1987. 10. Вадас Э. Геология Венгрии. — М. : Мир, 1964. — 532 с.
— 328 с.
11. Трофимов В.С. Янтарь. — М. : Недра, 1974. — 183 с.
В. М. Мацуй
Національний науково-природничий музей НАН України, Від живиці — смоли хвойних до бурштину-сукциніту
У статті розглянуто проблему походження бурштину-сукциніту та викопних бурштиноподібних смол. Охарактерізовано чотири етапи фосілізації живиці хвойних дерев у: 1) «бурштиновому лісі»; 2) палеоторфовищах; 3) морських водойомах; 4) наземних та підземних умовах континенту.
This paper considers the problem of amber-succinite and fossil amber-like resins origin. It is characterized by four stages of live coniferous trees fossilization phenomenon: 1) “amber forests”; 2) peat paleo-swamps; 3) marine environments; 4) subaerial and subsoil conditions.
Key words: amber-succinite, amber-like resins, palaeo-swamps, placer in shallow water conditions.
142 Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8