Структура формування системи освіти м. Умані у XIX - на початку XX ст. Аналіз статистичних даних того часу. Методики виправлення моральної поведінки учнів та підвищення їх успішності в навчанні. Відкриття гімназій міста, їх роль у освітньому процесі.
Аннотация к работе
Реформування сучасної системи національної освіти висуває перед педагогічною наукою завдання пошуку шляхів подальшого вдосконалення вітчизняного шкільництва, винайдення шляхів піднесення його на рівень сучасних вимог. Одне із стратегічних завдань у цьому аспекті, як зазначено в Національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», полягає в подоланні монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів та формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти”. Звернення до історії розвитку освіти і шкільництва дає можливість проаналізувати здобутки сучасності, досягнення освіти з викликами цивілізаційних зрушень. Кремень зазначає: «Особливість втілення національної ідеї в освіті полягає в тому, що вона «оживляє» прагматизм сталого, догматизм знання та існування. Результатом такого впливу є ідеалізація окультурення світу людини, що робить духовним виробництво, яким займається освіта - виробництво людської душі».Тобто цікаво буде дізнатися про цей навчальний заклад не лише з офіційних даних, а увійти до нього зсередини, тобто побачити його очима одного із учнів. В училищі у всіх семи класах з підготовчими навчалося до 800 і більше учнів. Середнього стану учням, що закінчили сім класів училища і показали себе з хорошого морального боку, не видавали свідоцтва для продовження навчання чи отримання посади, а залишали при училищі як репетиторів для молодших учнів. їх розміщували по квартирах і зобовязували слідувати за моральністю і релігійністю, здоровям, сном, майном, навчальним обладнанням молодших учнів. Вони змушені були пояснювати урок молодшим, примушували їх вчити предмети і навіть могли два рази вдарити учня, або дати пять ударів батогом. Якщо така книжка буде в учня більше години, то, крім класних уроків, він повинен вивчити напамять 10 вокабулів французькою, латинською або німецькою мовою і розібрати ці слова за відмінками.Плата за навчання в гімназії була 75 крб. за основні дисципліни, 2 крб. за малювання, 8 крб. за німецьку та французьку мови - всього 85 крб. за рік. З початку 1900 - 1901 навчального року в гімназії було відкрито перший, другий, третій основні і підготовчі класи. Всього в гімназії працювало 25 вчителів і 2 священики (обовязковим предметом був Закон Божий). Вступити до гімназії було досить важко. За кожним класом була закріплена класна дама (класна наглядачка), в обовязок якої входило стежити за поведінкою гімназисток, контролювати навчання, прищеплювати правила «хорошого тону», знати все про свою вихованку не тільки в гімназії, але й на вулиці та вдома.Проаналізувавши теоретичну, методичну та історичну літературу ми довідались що багатовікова історія народної освіти тісно повязана із загальною історією українського народу. Як відомо, освіта в Україні на кінець XVIII ст. досягла високого рівня. Але на той час тільки діти заможної верхівки навчались в уніатських школах (де викладання велось польською мовою і на навчання приймали тільки дітей католиків), а для дітей кріпосних селян шкіл взагалі не було.
План
Зміст
Вступ
І. Структура формування системи освіти м. Умані у XIX - на початку XX століття
ІІ. Відкриття гімназій міста, їх роль у освітньому процесі