Особливості освітньої діяльності єврейських політичних партій міжвоєнної Галичини. Створення євреями умов для повноцінного вивчення рідної мови. Значення організації позашкільної освіти та збереження національної свідомості єврейського населення краю.
Аннотация к работе
The Polish state did not provide Jewish community with the proper conditions for education in its native language. The schools supported by the parties were involved in the popularization of knowledge about national history, focused on awakening the desire of the local Jewish population to national and religious seclusion. Чепіль відзначає, що для реалізації своїх політичних намірів влада обрала якнайкраще знаряддя - початкову школу, всіма силами намагаючись прищепити її вихованцям польські ідеали, без жодних «домішок» історії та культури інших народів, які проживали у цій державі. До цих приватних навчальних закладів належали: релігійні школи, які займали домінуючі позиції, оскільки традиційна освіта євреїв була спрямована на пізнання релігії; мішані школи (приймали на навчання учнів різних національностей, працевлаштовували світських учителів і духовенство); світські школи (усунули з навчального та виховного процесу релігійні доктрини та обмежили вивчення релігії), де навчання проводилося мовами іврит, ідиш, польською і на івриті, польською та ідиш [15, 118]. З 1929 р. під керівництвом партії діяла Центральна освітня організація «Хорев» (Chojrew), яка зосередилася на розбудові релігійних шкіл з навчанням мовою ідиш (згодом частину предметів викладали польською мовою), адже від розвитку освіти залежало збереження національної свідомості євреїв.