Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об"єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.
Аннотация к работе
Сьогодні освіта набирає особливу соціальну силу, оскільки вона виступає ціннісно-методологічним чинником, що визначає архітектоніку та сутність нової інформаційної цивілізації, але й вимагає своєї подальшої модернізації. Ця ситуація формує потребу у заповненні утвореного простору, але обєктивне, обґрунтоване, аргументоване рішення цих проблем лежить у площині філософської рефлексії освіти, незважаючи на той факт, що освіта є обєктом дослідження педагогіки, психології й інших видів гуманітарного знання. Трансформаційні процеси, що мають місце в освіті на етапі формування антропогенної цивілізації, потребують концептуалізації процесів модернізації її епістемологічних та аксіологічних ціннісно-цільових установок. Звернення до сучасних філософських робіт з даної проблематики показує, що не завжди в освіті в єдності враховуються епістемологічні, методологічні та аксіологічні цінності, які й створюють загальний каркас концептуальної цілісності цього мегатренду інформаційної цивілізації. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: - експлікувати освіту як мегатренд глобалізуючого світу і на цій основі розкрити сутність філософсько-культурологічного світогляду;Перший розділ "Соціокультурний вимір освіти в цивілізаційній динаміці" розкриває освіту як культурно-аксіологічний мегатренд світу, що глобалізується, в якому експлікуються поняття: освіта, мегатренд, філософсько-культурологічний світогляд, методологічний інструментарій освіти, - та розкривається сутність модернізації ціннісно-цільових підстав освіти. У першому підрозділі "Освіта як культурно-аксіологічний мегатренд соціальної комунікації глобалізованого світу" розкривається сутність глобалізації сучасного світу, виділяється освіта як один з основних мегатрендів розвитку соціуму. Освіта в дисертаційному дослідженні експлікується як філософська категорія сучасного соціально-філософського знання, як особлива ціннісна сфера соціальної реальності, змістом якої є: трансляція новітніх знань про сутність і закономірності розвитку природної та соціальної дійсності субєкту навчання; теоретичне конструювання інформації, яка сприяє перетворенню у субєкта навчання неявного знання в систему явного, особистісного. У звязку з цим надається аналіз основних парадигм освіти до становлення нової - інформаційно-компютерної, а також пояснюється її сутність через призму культурології освіти як нової моделі, яка включає функціонально-фрагментарну та дисциплінарно-оформлену діяльність щодо осмислення культурного досвіду в освіті. Синергетичний підхід дозволив пояснити освіту як міждисциплінарну, мережеву комунікацію й розкрити положення про значення синергетики для освіти, в освіті і власне синергетики освіти.