Визначення концептуальних методологічних засад міждисциплінарного дослідження пострадянських політичних трансформацій. Особливості соціально-політичного контексту формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики.
Аннотация к работе
Те, що освіті належить провідна роль у становленні людської цивілізації, відомо ще з часів Конфуція і Платона, Сократа та Аристотеля. 2. якості освіти (актуальність даного питання пояснюється тим, що за останні десятиліття освіта, зокрема вища, набула широкомасштабного характеру, викликавши загострення проблеми переходу «кількості» у «якість»); На тлі орієнтації переважної більшості держав на зміцнення національної самоідентифікації та уваги до гідності особи освіта набуває значення найважливішого елементу зміцнення державності, закладаючи підґрунтя економічного добробуту як суспільства в цілому, так і кожної окремої людини, для якої вона виступає джерелом соціальної та професійної спроможності, умовою творчої самореалізації. Численні дослідження переконливо доводять, що освіта стратегічний ресурс соціально економічного і культурного розвитку держави, забезпечення її національних інтересів. Усе це негативно позначається на розвитку системи освіти: її організації та змісті, ресурсному потенціалі навчальних закладів, засобах навчання, й, звичайно ж, на субєктах навчально виховного процесу учнях, студентах, вчителях і викладачах.